Прокоповка
|
село Прокоповка | ||||
| Транслітерація назви | Prakopaŭka | |||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| 52°08′42″ пн. ш. 31°18′57″ сх. д. / 52.14500000002777824° пн. ш. 31.31583333336111252° сх. д.Координати: 52°08′42″ пн. ш. 31°18′57″ сх. д. / 52.14500000002777824° пн. ш. 31.31583333336111252° сх. д. | ||||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Область | Гомельська | |||
| Район | Гомельський | |||
| Рада | Черетянська | |||
| Перша згадка | XIX століття | |||
| Населення | 121 особа (2004) | |||
| Часовий пояс | UTC+3:00 | |||
| Поштовий індекс | 246145 | |||
| Телефонний код | +375-23(2) | |||
| Автомобільний код | 3 | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 318 км | |||
  Прокоповка | ||||
  Прокоповка Прокоповка (Гомельська область) | ||||
 | ||||
Прокоповка (біл. Пракопаўка) — село в Черетянській сільській раді Гомельського району Гомельської області Республіки Білорусь.
Поблизу є родовище залізняку.
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
За 48 км на південний схід від Гомеля, 15 км від залізничної станції Кравцовка (на лінії Гомель – Чернігів).
Гідрографія[ред. | ред. код]
На річці Терюха (притока річки Сож).
Транспортна мережа[ред. | ред. код]
Автомобільна дорога Тереховка — Гомель. Планування складається з прямолінійної вулиці, яка орієнтована з південного сходу на північний захід і забудована дерев'яними будинками садибного типу.
Історія[ред. | ред. код]
Російська імперія[ред. | ред. код]
За письмовими джерелами відома з XIX століття як село у володінні дворян Лисовських, у Білицькому повіті Могилівської губернії. Хазяїн однойменного маєтку володів у 1845 році 1421 десятиною землі. У 1884 році особисте володіння Терези Лисовської працював хлібний магазин і водяний млин. Відповідно до перепису 1897 року перебувала у Марковицькій волості Гомельського повіту. У 1909 році у володінні поміщиків Олександра та Івана Лисовських працювали школа, млин.
СРСР[ред. | ред. код]
Довоєнні роки[ред. | ред. код]
1926 року працювали поштовий пункт, початкова школа. Поруч, у колишньому фольварку, діяло насіннєве господарство. З 8 грудня 1926 року по 20 вересня 1983 року центр Прокоповської сільради Носовицької, з 4 серпня 1927 року Тереховської, з 25 грудня 1962 року Добруського, з 18 січня 1965 року Гомельського районів Гомельського округу (до 26 липня 1930 року), року на Гомельщині. У 1930 році організований колгосп «Ударник», працювали вітряк і кузня.
Німецько-радянська війна[ред. | ред. код]
Під час німецько-радянської війни у вересні 1943 року німецькі окупанти спалили 79 дворів. Звільнено 27 вересня 1943 року, у боях за село загинули 97 радянських солдатів (поховані в братській могилі у сквері біля школи). На фронтах та у партизанській боротьбі загинули 56 жителів, пам'ять про яких увічнює Курган Слави.
Повоєнні роки[ред. | ред. код]
У 1959 році у складі колгоспу «Первомайський» (центр — село Маков'є). Розташовані 9-річна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, магазин.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність[ред. | ред. код]
- 2004 — 50 господарств, 121 мешканець
Динаміка[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Н. Н. Шклярова — білоруська поетеса.
Література[ред. | ред. код]
- Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0