Підкільце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підкільце кільця  — це пара , де  — кільце, а  — мономорфізм (вкладення) кілець.

Таке визначення узгоджується із загальними поняттями:

У класичному визначенні підкільце кільця розглядається як підмножина , замкнута відносно операцій і з основного кільця. Це визначення рівносильне наведеному вище, проте в сучасному визначенні підкреслюється внутрішня структура підкілець і зв'язок між різними кільцями. Воно також легко узагальнюється на випадок довільних математичних об'єктів (алгебричних, геометричних тощо). Різниця між визначеннями аналогічна різниці між теоретико-множинним і теоретико-категорійним поглядом на математику.

Зокрема, різні визначення кільця дають два основні змістовні поняття підкільця. У категорії (всіх) кілець підкільце, як у класичному визначенні, можна розглядати як довільну підмножину кільця, замкнуту за додаванням і множенням. Цікавіша ситуація в категорії кілець з одиницею : морфізми (гомоморфізми) в цій категорії мають відображати одиницю кільця в одиницю кільця (аналогічно гомоморфізму напівгруп з одиницею), тому підкільце кільця також має містити одиницю: .

Категорія влаштована значно краще, ніж . Наприклад, ядро будь-якого гомоморфізму також є об'єктом цієї категорії. Тому, кажучи про підкільця, зазвичай мають на увазі підкільце в , якщо не зазначено інше.

Приклади
  1. Будь-який ідеал (лівий, правий, двосторонній) замкнутий відносно додавання і множення, тому є підкільцем у .
  2. У ідеал є підкільцем тільки тоді, коли містить , тому він має збігатися з усім кільцем. Тому в власні ідеали не є підкільцями.
  3. У підкільцями в є всі головні ідеали . У не має власних підкілець.
  4. Кільце цілих чисел є підкільцем поля дійсних чисел і підкільцем кільця многочленів .

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • (укр.) Гаврилків В. М. Елементи теорії груп та теорії кілець. — І.-Ф.  : Голіней, 2023. — 153 с.
  • Винберг Э. Б. Курс алгебри. — 4-е изд. — Москва : МЦНМО, 2011. — 592 с. — ISBN 978-5-94057-685-3.(рос.)