Піт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Краплини поту на обличчі

Піт — водний розчин речовин (наприклад, солей), що виділяється потовими залозами ссавців, у тому числі людини.

Механізм потовиділення[ред. | ред. код]

Докладніше: Потовиділення

Потовиділення є рефлекторною реакцією організма, наприклад при підвищенні температури повітря. При дії більш високої температури навколишнього середовища, внаслідок подразнення рецепторів шкіри, що сприймають тепло, починається потовиділення.

Потові залози беруть участь у терморегуляції. Найбільше потових залоз у людини на долонях — до 500 на см². У людини за добу виділяється від 0,5 до 10 л. поту і більше, залежно від інтенсивності м'язової роботи, температури зовнішнього середовища й кількості спожитої людиною води.

Хімічний склад поту й ін. характеристики[ред. | ред. код]

Піт містить 97,5—99,5 % води, незначну кількість солей (хлориди, фосфати, сульфати), органічних сполук (сечовина, креатинін, сечова кислота) та інші речовини (наприклад білки, жири).

Реакція поту кисла (рН 3,8-6,2), іноді лужна (при розкладанні сечовини і виділенні аміаку).

Людський піт має характерний запах, який може бути різким. Вчені сперечаються про зв'язок між сприйняттям запаху поту і сексуальною збудженістю особами протилежної статі.

Значення поту[ред. | ред. код]

Піт є кінцевим продуктом одного з механізмів терморегуляції людини і багатьох тварин. Кисла реакція поту сприяє бактерицидності шкіри, захищаючи її від проникнення багатьох мікробів.

У багатьох ссавців піт відіграє роль комунікативного засобу. З потом переносяться феромони та ін. біологічно активні речовини.

Застосування[ред. | ред. код]

В космосі[ред. | ред. код]

В червні 2023 року, згідно повідомлення NASA, астронавти на борту МКС відновили 98 % питної води за допомогою переробки власних сечі та поту. Раніше цей рівень досягав 94 %. Завдяки цьому можна буде проводити більш тривалі космічні місії[1][2].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Клінічна фізіологія: підручник / В.I. Філімонов, Д.I. Маракушин, К.В. Тарасова та ін. — 2-е видання. - К.: ВСВ «Медицина», 2022. 776 с. ISBN: 978-617-505-870-1 (С.543-544 (6.5.1. Піт))
  • Л.М. Малоштан, О.К. Рядних, Г.П. Жегунова, І.Г. Петренко, О.Г. Ситник. (2003). Фізіологія з основами анатомії людини: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів (вид. Л.М. Малоштан). Харків: НФаУ «Золоті сторінки». с. 343,393–395. ISBN 966–615—193–6. Процитовано 30 серпня 2022.  {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка) ISBN 966-8032-85-3
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 8., К., 1982, С.385
  • ФІЗІОЛОГІЯ ТВАРИН. Юлевич О.І., Крамаренко С.С., Пшиченко В.В., 2021. 96 с. (С.42,43)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. NASA just recycled 98% of all astronaut pee and sweat on the ISS (engineers are thrilled). // By Robert Lea published 25 June 2023
  2. NASA перетворило на питну воду 98% сечі та поту астронавтів на МКС. 25.06.2023, 22:08