Пітер Догерті (футболіст)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Пітер Догерті.
Ф
Пітер Догерті
Особисті дані
Народження 5 червня 1913(1913-06-05)
  Марафелт, Північна Ірландія
Смерть 6 квітня 1990(1990-04-06) (76 років)
  Полтон-лі-Файлд, Англія
Зріст 178 см
Громадянство  Велика Британія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
Північна Ірландія «Колрейн»  ? (?)
1931-1933 Північна Ірландія «Гленторан»  ? (?)
1933–1936 Англія «Блекпул» 82 (29)
1936–1944 Англія «Манчестер Сіті» 119 (74)
1945–1947 Англія «Дербі Каунті» 76 (65)
1947–1949 Англія «Гаддерсфілд Таун» 83 (33)
1949–1953 Англія «Донкастер Роверз» 113 (53)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1935–1950 Ірландія 16 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1949–1951 Англія «Донкастер Роверз»
1951–1962 Північна Ірландія Північна Ірландія
1958–1960 Англія «Бристоль Сіті»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Пітер Догерті (англ. Peter Doherty; 5 червня 1913, Марафелт — 6 квітня 1990, Полтон-лі-Файлд) — північноірландський футболіст, що грав на позиції нападника. Входить до почесного списку «100 легенд Англійської футбольної ліги», член Зали слави англійського футболу[1].

Виступав, зокрема, за клуб «Манчестер Сіті» та «Дербі Каунті», а також збірну Ірландії.

По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Очолював збірну Північної Ірландії, яку вперше в історії вивів на чемпіонат світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочинав грати у Північній Ірландії за «Колрейн» та «Гленторан»[2], після чого 1933 року відправився до Англії у «Блекпул», в якому провів три сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Манчестер Сіті», до складу якого приєднався 1936 року[3]. Грав за команду з Манчестера аж о початку Другої світової війни. За цей час виборов титул чемпіона Англії.

Під час війни був призваний у Повітряні сили Великої Британії, проте і надалі був зареєстрований як гравець «Манчестер Сіті», забивши 60 голів у 89 матчах воєнного часу[3], які, як правило, не були включені в офіційні звіти. Він також грав у матчах інших клубів по всій країні: «Порт Вейл», «Блекберн Роверз», «Дербі Каунті», «Бірмінгем», «Брентфорд», «Грімсбі Таун», «Лінкольн Сіті», «Ліверпуль», «Манчестер Юнайтед», «Вест Бромвіч Альбіон» і «Волсолл»[4].

Після закінчення війни перейшов в «Дербі Каунті», з яким він виграв Кубок Англії, забивши гол у фінальному матчі проти «Черльтона» (4:1)[5]. З 1946 року продовжував грати за «Гаддерсфілд Таун», забивши 33 голів в 83 матчах.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Донкастер Роверз», за який виступав протягом 1949—1953 років у другому і третьому англійському дивізіонах і був граючим тренером.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

6 лютого 1935 року дебютував в офіційних іграх у складі збірної Ірландії в матчі Британського домашнього чемпіонату з Англією (1:2). Протягом кар'єри у національній команді провів у формі головної команди країни лише 16 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на будинку, в якому народився Пітер Догерті у Марафелті.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1949 року, очоливши тренерський штаб клубу «Донкастер Роверз». У 1953 році, після виходу на пенсію, він залишився в клубі тільки як тренер. Він працював там до 1958 року. У той же час в 1951 році Догерті став тренером збірної Північної Ірландії. У цій ролі він дебютував 6 жовтня 1951 року в програному з рахунком 0:3 поєдинку британського домашнього чемпіонату з Шотландією.

Під керівництвом Пітера Догерті Північна Ірландія кваліфікувалась на чемпіонат світу 1958 року у Швеції, де провела п'ять матчів: проти Чехословаччини (1:0), Аргентини (1:3), Німеччини (2:2), Чехословаччини (2:1) і Франції (0:4), і закінчила турнір на чвертьфіналі. В подальшому тренував збірну до 1962 року і в цілому очолював її в 51 зустрічі.

Паралельно працював у клубному футболі з «Бристоль Сіті», головним тренером якого Пітер Догерті був з 1958 по 1960 рік.

Пізніша став скаутом «Ліверпуля», допомагаючи розшукувати таланти, зокрема Кевіна Кігана[6].

Помер 6 квітня 1990 року на 77-му році життя.

Досягнення[ред. | ред. код]

«Дербі Каунті»: 1932-33
«Манчестер Сіті»: 1936-37
«Манчестер Сіті»: 1937
«Дербі Каунті»: 1945-46

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Догерті Пітер Дермонт. Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  2. ↑ Ward, Andrew (1984). The Manchester City Story. Derby: Breedon. с. 37. ISBN 0-907969-05-4.
  3. ↑ а б Clayton, David (2002). Everything under the blue moon: the complete book of Manchester City FC – and more!. Edinburgh: Mainstream Publishing. с. 69. ISBN 1-84018-687-9.
  4. ↑ Kent, Jeff (1996). Port Vale Personalities. Witan Books. с. 86. ISBN 0-9529152-0-0.
  5. ↑ Penney, Ian (1995). The Maine Road Encyclopedia. Edinburgh: Mainstream. ISBN 1-85158-710-1.
  6. ↑ Football Hall of Fame - Peter Doherty. Архів оригіналу за 20 травня 2008. Процитовано 10 липня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Нормативний контроль

Догерті (1951–62) · Пікок (1962–67) · Бінгем (1967–71) · Ніл (1971–75) · Клементс (1975–76) · Бланчфлауер (1976–79) · Бінгем (1980–94) · Гамільтон (1994–98) · Макменемі (1998–99) · Макілрой (2000–03) · Санчес (2004–07) · Вортінгтон (2007–11) · О'Ніл (2011–)

1 Грегг (в) • 2 Каннінгем • 3 Макмайкл • 4 Бланчфлауер • 5 Кейт • 6 Пікок • 7 Бінгем • 8 Каш • 9 Сімпсон • 10 Макілрой • 11 Макпарланд • 12 Апрічард (в) • 13 Кейсі • 14 Скотт • 15 Маккрорі • 16 Дуган • 17 Койл • 18 Рі (в) • 19 Грем • 20 Чепмен • 21 Гемілл • 22 Трейнор • Тренер: Догерті
Північна Ірландія


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Догерті_(футболіст)&oldid=37077326