Рання залізна доба на території України

Ця стаття є частиною серії з теми
Історія земель сучасної України
Намисто (верижиця) доби Київської культури
Хронологія та періоди
Доісторичний період Кам'яна доба:    Палеоліт 1,5 млн — 11 тис.р. до н.е.    Пізній палеоліт 40—11 тис.р. до н.е.    Мезоліт 11—8 тис.р. до н.е.    Неоліт 8—6 тис.р. до н.е. Початок доби металів:    Мідна доба 7—5 тис.р. до н.е.    Бронзова доба 3 тис.р. — XII до н.е.
Стародавня історія    Кімерійський період ІХ — VII до н.е.    Скіфський період VII — ІІ до н.е.    Антична колонізація VII до н.е. — V    Сарматський період ІІ до н.е. — III    Готський період III—IV    Гунська навала IV    Слов'янські союзи V—VII
Середньовіччя Раннє середньовіччя:    Літописні племена VI—X    Хозарський період VII—X    Легендарний період Русі 839—988    Християнізація Русі 988—XII Високе середньовіччя:    Період розквіту Київської Русі 988—1132    Удільний період 1132—1240    Монгольська навала 1223—1241    Монгольський період 1242—1362 Пізнє середньовіччя:    Литовська доба 1320—1569    Утворення Кримського ханства 1441—1584
Нова історія (модерн) Ранній модерн:    Польська доба 1569—1654    Колонізація Степової України XVI—XVIII    Козацька революція 1648—1676    Період «руїни» 1657—1687    Анексія Київської митрополії 1685—1722    Мазепинська доба 1687—1709    Глухівський період 1708—1784    Ліквідація Гетьманщини 1764—1784 Пізній модерн:    Російська імперія XVIII—XX       Колонізація Півдня XVIII—XIX    Габсбургська монархія 1772—1914    Національне відродження 1791—1917    Перша світова війна 1914—1918
Новітня історія Визвольні змагання 1917—1921    Гетьманський переворот 1918—1918    Отаманщина 1918—1921    Радянська окупація 1917—1922 Міжвоєнний період: 1919—1939    Буковина та Бессарабія 1919—1939    Малопольща 1919—1939    Українська СРР 1921—1939    Молдавська АРСР 1924—1940    Кримська АРСР 1921—1945 Радянський період 1919—1991    Анексія Західної України 1939—1940    Друга світова війна 1938—1945    Повоєнний період 1945—1953    Повоєнний період у Криму 1945—1954    Хрущовська відлига 1953—1964    Період застою 1964—1985    Період перебудови 1985—1991    Демократична революція 1990—1991 Сучасність з 1991    Президентство Кравчука 1991—1994    Президентство Кучми 1994—2005    Міжмайдання 2004—2014       Президентство Ющенка 2005—2010       Президентство Януковича 2010—2014    Президентство Турчинова 2014—2014    Президентство Порошенка 2014—2019    Президентство Зеленського з 2019
Інші статті
Теми Військова історія Економічна історія Політична історія Соціальна історія Тематичні статті: Академія наук Залізниця Євреї Історико-культурні заповідники Історичні мапи Місцеве самоврядування Освіта Преса Промисловість Гірнича справа Нафтогазовидобування Захід України Ювелірна справа Спорт Українська література Українська мова
Історія окремих країв Етнокультурні регіони: Бойківщина Буковина Волинь Галичина Дике Поле Донбас Донеччина Закарпаття Крим Кубань Лемківщина Наддніпрянщина Поділля Полісся Придністров'я Сіверщина Слобожанщина Степове Побужжя Адміністративні одиниці: АР Крим Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська області
Див. також
Історична наука в Україні Список років
Портал «Україна»

Рання залізна доба — період в історії людства, коли люди почали використовувати залізо для виготовлення знарядь праці. Сліди найдавнішого виробництва заліза в Україні виявлені на її крайньому північному сході в поселенні, яке датується XV—XIV ст. до н. е. Залізо поступово витісняє з ужитку бронзу. Відбувся перехід до кочового скотарства.

Рання залізна-остання епоха давнини, яка тривала від кінця ІІ до І тисячоліття до нашої ери. На теренах України ця епоха бере початок у ХІІ столітті до нашої ери. Найцікавіші сторінки ранньої залізної доби пов'язані зі скіфами та сарматами. Саме тому вчені виділяють періоди цієї епохи: передскіфський (кімерійський) — ІХ — перша пол. VII ст. до н. е., скіфський — друга пол. VII — ІІ ст. до н. е., сарматський — ІІІ/ІІ ст. до н. е. — IV ст. н. е.

(городища), оточені валами та ровами. Відомі пам'ятки чорноліської культури поблизу Мирополя Романівського району, у Баранівському районі та у м. Андрушівці.

Скіфський період

Скіфський період розпочинається на рубежі VIII — VII ст. до н. е., коли у Причорномор'ї з'явилися скіфські племена, які згодом підкорили землі між Дніпром і Дунаєм, асимілювали, поріднились із місцевим населенням Лісостепу та Полісся. На півдні Житомирщини жили скіфи-орачі, яких лише умовно можна вважати скіфами. Вони залишилися поза впливом класичної скіфської культури і були її північним прикордонням. Вчені вважають, що це було місцеве землеробське населення, яке продовжувало традиції своїх попередників. У Поліссі протослов'янські землеробські племена вели осілий спосіб життя. Жили вони невеликими родовими поселеннями неукріпленого типу, що розташовувалися на високих берегах річок, ярів. Житла — напівземлянки стовпової конструкції.

Таке поселення виявлено на лівому березі р. Церем між Малою та Великою Горбашами Новоград-Волинського району. Крім поселень люди споруджували укріплені городища. Городища розміщалися на високих берегах річок, мисах, де були важкодоступні ворогові, тому що укріплялися штучно ровами і валами. У цей час поряд з городищами існували великі поселення. На поселеннях зустрічається велика кількість уламків кераміки (глиняного посуду), уламки кам'яних сокир, скребачки та інше.

На території Житомирщини, у лісостеповій її зоні та в Житомирі, значна кількість городищ, поселень, курганних могильників того часу.

У 1975 р. експедицією АН УРСР під керівництвом М. П. Кучери було обстежено городище на правому березі р. Церем, відоме з ХІХ ст. Воно знаходиться у с. Городище Новоград-Волинського району, у ІІ половині І тис. до н. е. було заселено племенами милоградської культури. Житла — квадратної форми, заглиблені в землю. Населення займалося землеробством, скотарством, полюванням, рибалило, обробляло залізо та мідь. М. П. Кучера датує городище залізно добою.

У Новоград-Волинському районі у 1998 р. експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом М. П. Кучери на південно-західній околиці с. Гульськ, на лівому березі р. Случ, було обстежено укріплене городище ранньозалізної доби, про що свідчать матеріали, зібрані експедицією.

У басейні Прип'яті, на північ від скіфів-орачів, мешкали племена милоградської культури, вчені їх пов'язують із старожитностями неврів, які належать до ранніх слов'ян.

Протягом епохи ранньої залізної доби кам'яні знаряддя остаточно поступаються металевим.

Див. також

• Пізній палеоліт України
• Неоліт на території України
• Бронзова доба на території України
• Залізна доба на території України

Посилання

• Відеоекскурсія «Україна за доби раннього заліза» від Національного музею історії України