Рафаель Сантос Борре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Рафаель Борре
Рафаель Борре
Рафаель Борре
Особисті дані
Повне ім'я Рафаель Сантос Борре Морі
Народження 15 вересня 1995(1995-09-15) (28 років)
  Барранкілья, Колумбія
Зріст 174 см
Вага 71 кг
Громадянство Колумбія Колумбія
Позиція центральний нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Німеччина «Вердер»
Номер 19
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2015 Колумбія «Депортіво Калі» 26 (14)
2015–2017 Іспанія «Атлетіко» 0 (0)
2015–2016   Колумбія «Депортіво Калі» 20 (6)
2016–2017   Іспанія «Вільярреал» 17 (2)
2017–2021 Аргентина «Рівер Плейт» 62 (22)
2021– Німеччина «Айнтрахт» (Франкфурт) 63 (10)
2023–   Німеччина «Вердер» 15 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2014–2015 Колумбія Колумбія U-20 15 (4)
2016 Колумбія Колумбія (ол.) 1 (0)
2019– Колумбія Колумбія 30 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 січня 2024.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 листопада 2023.

Рафаель Сантос Борре (ісп. Rafael Santos Borré, нар. 15 вересня 1995, Барранкілья) — колумбійський футболіст, нападник німецького «Айнтрахта» і збірної Колумбії. На умовах оренди грає за бременський «Вердер».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 2013 року виступами за команду клубу «Депортіво Калі», в якій провів три з половиною сезони, взявши участь у 46 матчах чемпіонату. У складі «Депортіво Калі» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 голу за гру першості. Останній рік грав за рідну команду на умовах оренди з іспанського «Атлетіко» (Мадрид), з яким у серпні 2015 року уклав шестирічний контракт.

Влітку 2016 року все ж перебрався до Іспанії, але дебютував у Ла-Лізі не в складі «Атлетіко», а за «Вільярреал», до якого був також відданий в оренду.

Влітку 2017 року, так й не дебютувавши за «Атлетіко», повернувся до Південної Америки, ставши гравцем аргентинського «Рівер Плейт». У своєму дебютному сезоні він допоміг клубу завоювати Кубок та Суперкубок Аргентини, а згодом допоміг команді здобути перемогу у Кубку Лібертадорес 2018 року, забивши три м'ячі, що дозволило їй стати учасником тогорічного Клубного чемпіонату світу. На цьому турнірі взяв участь в обох іграх південноамериканської команди, відзначившись дублем у програному в серії пенальті півфіналі проти еміратського «Аль-Айна» та реалізувавши пенальті у грі за третє місце проти японського «Касіма Антлерс» (перемога 4:0). Завдяки цьому з трьома забитими голами став найкращим бомбардиром турніру (разом з валлійцем Гаретом Бейлом з «Реал Мадрид»). Згодом отримав «бронзовий м'яч» як третій найкращий гравець змагання. У 2019 році він вдруге став володарем Кубка Аргентини, а в 2020 році Борре став найкращим бомбардиром чемпіонату Аргентини, забивши 12 голів.

5 липня 2021 року Борре повернувся до Європи, підписавши контракт із німецьким «Айнтрахтом» на правах вільного агента. Угода розрахована терміном до літа 2025 року[1]. 25 вересня в поєдинку проти «Кельна» Рафаель забив свій перший гол за «Айнтрахт»[2]. За підсумками сезону 2021/22 Борре виграв з «Айнтрахтом» Лігу Європи УЄФА, зігравши в тому числі і у фінальному матчі, де провів на полі усі 120 хвилин, забивши гол на 69 хвилині, а потім реалізувавши останній вирішальний післяматчевий пенальті[3][4].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 2014—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Колумбії, посівши друге місце на молодіжному чемпіонаті Південної Америки 2015 року в Уругваї . На турнірі він взяв участь у 7 матчах і у поєдинку проти перуанців та чилійців забив по голу. Влітку того ж року Борре взяв участь у молодіжному чемпіонаті світу у Новій Зеландії. На турнірі він зіграв у 4 матчах і у поєдинку проти португальців Рафаель забив гол. Загалом на молодіжному рівні зіграв у 15 офіційних матчах, забив 4 голи.

2016 року провів одну гру за олімпійську збірну Колумбії.

7 вересня 2019 року в товариському матчі проти збірної Бразилії Борре дебютував за збірну Колумбії[5]. У 2021 році Рафаель у складі збірної взяв участь у Кубку Америки у Бразилії. На турнірі він зіграв у пяти матчах і став з командою бронзовим призером турніру.

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Станом на 1 червня 2022 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2013 Колумбія «Депортіво Калі» A 2 0 - - - - - - - - - 2 0
2014 A 7 3 КК 6 1 - - - - - - 13 4
2015 A 26 11 КК 5 5 - - - - - - 31 16
2016 A 11 6 КК 2 0 КЛ 3 0 - - - 16 6
Усього за «Депортіво Калі» 46 20 13 6 3 0 - - 62 26
2016–17 Іспанія «Вільярреал» ПД 17 2 КІ 4 0 ЛЧ+ЛЄ 2[6]+7 0+2 - - - 30 4
2017–18 Аргентина «Рівер Плейт» ПД 23 6 КА 5 2 КЛ 10 3 38 11
2018–19 ПД 19 4 КА 6 2 КЛ 11 3 КЧС 2 3 38 12
2019–20 ПД 20 12 КА+КЛ 2+8 0+2 КЛ 11 7 - - - 41 21
2021 ПД 0 0 КЛ 11 8 КЛ 4 0 - - - 15 8
Усього за «Рівер Плейт» 62 22 32 14 36 15 2 3 132 54
2021–22 Німеччина «Айнтрахт» БЛ 31 8 КН 1 0 ЛЄ 13 4 - - - 45 12
Усього за кар'єру 156 52 50 20 52 19 2 3 260 96

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

Станом на 9 вересня 2021 року

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Депортіво Калі»: 2014
«Депортіво Калі»: 2015 А
«Рівер Плейт»: 2017, 2019
«Рівер Плейт»: 2017, 2019
«Рівер Плейт»: 2018
«Рівер Плейт»: 2019
«Айнтрахт»: 2021/22

Особисті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Borré joins the Eagles. Eintracht Frankfurt (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
  2. Eintracht Frankfurt vs. FC Cologne - 25 September 2021 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 21 травня 2022.
  3. Rangers lose Europa final to Eintracht on penalties — через www.bbc.com.
  4. UEFA.com (18 травня 2022). Frankfurt 1-1 Rangers (aet, Frankfurt win 5-4 on penalties): Trapp seals shoot-out success. UEFA.com (англ.). Процитовано 19 травня 2022.
  5. Brazil vs. Colombia - Football Match Report - September 6, 2019 - ESPN. ESPN.com (англ.). Процитовано 21 травня 2022.
  6. У кваліфікаційному раунді.

Посилання[ред. | ред. код]