Ісідро Лангара

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Ісідро Лангара
Langara.jpg
Особові дані
Повне ім'я Ісідро Лангара Галаррага
Дата народження 25 травня 1912(1912-05-25)
Місце народження Пасая, Іспанія
Дата смерті 21 серпня 1992(1992-08-21) (80 років)
Місце смерті Андоайн, Іспанія
Прізвисько Tanque (Танк)
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1928-1929 Іспанія «Есперанс» ? (? )
1930-1931 Іспанія «Толоса» ? (? )
1931-1936 Іспанія «Реал Ов'єдо» 113 (141)
1937-1938 Іспанія «Країна Басків» 0 (0 )
1938-1939 Мексика «Еускаді» 8 (17)
1939-1943 Аргентина «Сан-Лоренсо» 121 (110)
1943-1946 Мексика «Реал Еспанья» 68 (106)
1946-1948 Іспанія «Реал Ов'єдо» 29 (23)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1932–1936 Іспанія Іспанія 12 (17)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Позиція
1950-1951 Чилі «Уніон Еспаньола»
1952-1955 Мексика «Пуебла»
1955 Аргентина «Сан-Лоренсо»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ісідро Лангара Галаррага (ісп. Isidro Lángara Galarraga; *25 травня 1912, Пасая — 21 серпня 1992, Андоайн) — іспанський футболіст та тренер. За національністю баск. Форвард таранного типу. Один з найкращих гравців світового футболу довоєнного періоду. Ісідро Лангара — єдиний у світі футболіст, який граючи в національних чемпіонатах трьох різних країн, у кожному забивав більше 100 голів.

Футбольна кар'єра в Іспанії[ред.ред. код]

Ісідро Лангара народився в Пасаї поблизу Сан-Себастьяна. У футбол почав грати в шкільній команді «Більдур Гучі». Після школи пішов працювати учнем токаря. У 1928 році, перебуваючи в Сан-Себастьяні, запропонував свої послуги місцевому клубові «Есперанс». Команда грала у другому дивізіоні чемпіонату провінції Гіпускоа. У вісімнадцять років пішов на військову службу, грав за армійську команду третьої іспанської ліги «Толоса». Після демобілізації отримав запрошення до «Реал Ов'єдо». У Сегунді провів три роки. Маючи в своєму складі такого форварда команда постійно прогресувала: 8-е, 2-е та 1-е місце. 24 квітня 1932 провів перший матч за збірну Іспанії та забив один з голів у ворота югославів (перемога 2:1). Дебют у Прімері виявився вдалим: команда посідає шосте місце, а Лангара — найвлучніший гравець чемпіонату. Після дворічної перерви його запрошують до національної збірної. У двох відбіркових матчах на чемпіонат світу, з португальцями, Лангара забиває сім м'ячів.

На чемпіонат світу збірна Іспанії їде в якості одного з фаворитів. У першому матчі перемога над Бразилією (3:1), Лангара забиває два м'ячі. У наступному раунді жереб звів іспанців з господарями змагання. Перший матч закінчився внічию (1:1), на 85-й хвилині арбітр не зарахував «чистий» гол Ісідро. У цьому матчі сім гравців іспанської збірної отримали травми (включаючи і Лангару) і не змогли наступного дня вийти на додаткову гру (перемога Італії 1:0). Після чемпіонату світу має постійне місце в основному складі збірної. Всього на його рахунку 12 матчів та 17 забитих м'ячів.

В сезонах 1934/35, 1935/36 «Реал Ов'єдо» посідає треті місця в Прімері, а Лангара — найкращий бомбардир чемпіонатів.

«Країна Басків»[ред.ред. код]

У липні 1936 року почалася громадянська війна. Лангара пішов до республіканської армії, брав участь у бойових діях. За мужність та героїзм отримав прізвисько «Червоний Лангара». Демократичний уряд не мав достатньо коштів для забезпечення сімей загиблих воїнів. Щоб якось покращити цю ситуацію, у квітні 1937 року, гравець збірної Іспанії та мадридського «Реала» Луїс Регейро запропонував створити команду з баських футболістів. Її назвали «Еускаді» (в перекладі з баської «Країна Басків»). Шість гравці (Леонардо Сіларуен, Хосе Мігуерса, Луїс Регейро, Ісідро Лангара, Хосе Ірарагоррі, Гільєрмо Горостіса) брали участь в чемпіонаті світу, а тренер команди Педро Вальяно — капітан іспанської збірної на Олімпіаді-1924. Своє турне по Європі баски розпочали з Франції. Перемоги над «Расингом» (Париж), «Олімпіком» (Марсель) та нічия з «Тулузою». В Чехословаччині «Країна Басків» двічі поступилася збірній Праги, а в Польщі перемогла збірну Сілезії.

Баски в СРСР[ред.ред. код]

До Радянського Союзу баська делегація приїхала 15 червня. У Москві Лангара дізнався, що вдома загинули його батьки. В СРСР команда провела дев'ять матчів.

« Варто на секунду залишити відкритим Лангару, як цей, на перший погляд неповороткий чоловік, блискавично розпоряджався м'ячем. Він завдав потужного удару, і м'яч, як гарматне ядро, влетів у верхній кут воріт. А бив він здалеку - за меж штрафного майданчика.  »

Андрій Старостін «Баски, 1937 рік» [1]

« Побачивши мене, Регейро вигукнув:" «Спартак»! «Спартак»!" Я відповів йому: "«Динамо» (Київ) - капітан!" І ми дружно розсміялися .  »

Віктор Шиловський [2]

Після останніх подій у Москві з гостей лише воротар Грегоріо Бласко та Ісідро Лангара грали в повну силу. Останній і забив всі три м'ячі своєї команди. У «динамівців» відзначився Віктор Шиловський.

  • 24 липня «Динамо» (Тбілісі) — «Країна Басків» 0:2. Грузія гостинно зустріла гостей. Для тренувань надали центральний статіон, травмованих гравців влаштували до санаторія. На 35 хв. Ісідро Лангара відкрив рахунок у матчу.
  • 30 липня Збірна Грузії — «Країна Басків» 1:3. З басками знову грали «динамівці». Лише на 83 хв. на поле вийшов гравець з іншого клубу. У Лангари один забитий м'яч.
  • 8 серпня «Динамо» (Мінськ) — «Країна Басків» 1:6. Білоруські футболісти значно поступалися у класі. На рахунку Лангари «хет-трик».

В дев'яти матчах проти радянських команд Лангара забив 15 голів.

Завершення турне[ред.ред. код]

Баски вирушили до Франції через Скандинавію, де виграли три матчі. У Гаврі сіли на пароплав, і транзитом через Кубу, припривли до Мексики. У Мексиці «Країна Басків» зіграла 20 матчів, а Лангара забив 20 голів з 73 командних. Після невдалої спроби продовжити турне по країнах Південної Америки, піренейські футболісти повернули до Мехіко. У Мексиці команда взяла участь в чемпіонаті країни.

Футбольна кар'єра в Латинській Америці[ред.ред. код]

«Еускаді» тривалий час лідирувала а чемпіонаті, але гравці почали отримувати вигідні пропозиції від професійних клубів Аргентини. Лангара та Анхель Субьєта поїхали до «Сан-Лоренсо». Чемпіонат 1939 року аргентинський клуб розпочав слабо. Після 9 турів команда розташувалася на 12 місці. Лангара дебютував у десятому турі проти «Рівер Плейта», у першому таймі вразив ворота суперника чотири рази. Після цього матчу він став «ідолом» місцевих вболівальників. «Сан-Лоренсо» завершило чемпіонат на шостій позиції, а він забив 34 голи у 25 матчах. В наступному сезоні Лангара — найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини. В 1941 році команда лідирувала в чемпіонаті, але на фініші зазнала кілька прикрих поразок, і зайняла друге місце. В наступному сезоні «Сан-Лоренсо» знову віце-чемпіон. Лангара забиває майже в кожному матчі. У 1943 році в Мексиці організували професійну футбольну лігу. Найтитулованіший клуб аматорської епохи — «Реал Еспанья» запросив до себе Лангару. В Мексиці він виграв чемпіонат і кубок країни, двічі — найвлучніший футболіст вищого дивізіону.

Повернення до Іспанії[ред.ред. код]

В 1946 році Франко дозволив повернутися в країну тим республіканцям, які не робили публічних заяв поти режиму. Ісідро Лангара повертається на батьківщину. Проводить гарний сезон в «Реал Ов'єдо», отримує виклик до збірної, але матч зі збірною Угорщини несподівано відмінили. В чемпіонаті 1947/48 отримав тяжку травму, зіграв лише 9 матчів і завершив кар'єру футболіста.

Враховуючи товариські зустрічі, за свою футбольну кар'єру забив понад 900 голів.

В 50-х роках Лангара тренерував клуби з Чилі, Мексики та Аргентини. Згодом займався рестораним бізнесом у Мехіко. Останні роки свого життя провів у Іспанії.

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Футболіст[ред.ред. код]

Іспанія[ред.ред. код]

Аргентина[ред.ред. код]

Мексика[ред.ред. код]

Рейтинги[ред.ред. код]

  • 29-є місце в рейтингу IFFHS «Найкращі бомбардири національних чемпіонатів світу»: 336 голів.[3]

Наставник[ред.ред. код]

Чилі[ред.ред. код]

Мексика[ред.ред. код]

Статистика[ред.ред. код]

Клубна кар'єра
Клуб Сезон Чемпіонат Кубок Турніри Всього
Ліга Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
Іспанія
«Реал Ов'єдо»
1930/31 D-2 18 15 - - - - 18 15
1931/32 D-2 16 22 3 2 10 14 29 38
1932/33 D-2 18 24-Б 2 2 3 11 23 37
1933/34 D-1 18 27-Б 6 9 8 24 32 60
1934/35 D-1 22 26-Б 2 1 3 7 27 34
1935/36 D-1 21 27-Б 2 2 8 17 31 46
Всього 113 141 15 16 32 73 160 230
Мексика «Еускаді» 1938/39 D-1 8 17 - - - - 8 17
Аргентина
«Сан-Лоренсо»
1939 D-1 25 34 - - 3 1 28 35
1940 D-1 34 33-Б - - - - 29 38
1941 D-1 30 24 - - 3 0 33 24
1942 D-1 27 15 - - 3 0 30 15
1943 D-1 5 4 - - - - 5 4
Всього 121 110 0 0 9 1 130 111
Мексика
«Реал Еспанья»
1943/44 D-1 18 28-Б 6 6 - - 24 34
1944/45 D-1 22 38 4 7 1 11 29 38
19445/46 D-1 27 40-Б 1 1 1 0 33 24
Всього 68 106 11 14 2 1 81 121
Іспанія
«Реал Ов'єдо»
1946/47 D-1 20 18 4 1 - - 24 19
1947/48 D-1 9 5 4 2 - - 13 7
Всього 29 23 8 3 0 0 37 26
Всього В Іспанії 142 164 23 19 32 73 197 256
Всього в Мексиці 76 123 11 14 2 1 89 138
Всього в D-1 287 336 29 29 30 50 346 415
Всього в D-2 52 61 5 4 13 25 70 90
Всього за кар'єру 339 397 34 33 43 75 416 505

Література[ред.ред. код]

1. Мировой футбол: кто есть кто: Полная энциклопедия / А. В. Савин. — Москва: Эксмо, 2007.- 752с.: ил.-ISBN 978-5-699-22359-6

Примітки[ред.ред. код]

  1. Это футбол. — Москва: «Молодая гвардия», 1967.- 240с. (рос.)
  2. Летопись Акселя Вартаняна. Год 1937. Часть пятая. Все на борьбу с басками. (рос.) [1]
  3. Рейтинг IFFHS «Найкращі бомбардири національних чемпіонатів світу». [2]

Посилання[ред.ред. код]