Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Респу́бліка (від лат. res public - громадська річ) — форма державного правління, за якої верховні органи державної влади обираються на певний строк, з окресленими законом повноваженнями, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову.

Республіка відмінна від монархії - форми державного правління, при якій верховна державна влада належить одній особі - монарху, передається у спадок.

Зміст

[ред.] Ознаки республіки

Республіці властиві наступні риси:

  • Існування одноосібного і колегіального глави держави — президента і парламенту.
  • Парламент представляє законодавчу владу.
  • Завдання президента — очолювати виконавчу владу, але це характерно не для всіх типів республік.
  • Виборність на певний термін голови держави і інших верховних органів державної влади. Так, президент і парламент повинні обиратися народом на певний термін.
  • Юридична відповідальність голів держави. Наприклад, згідно із більшістю конституцій, у парламенту є право звільнення від посади президента за тяжкі злочини проти держави (імпічмент).
  • У випадках, передбачених конституцією, право представляти і виступати від імені держави має президент.

[ред.] Класифікація республік

Класифікація республік пов'язана з тим, яким саме образом здійснюється державна влада, і хто з суб'єктів державно-правових відносин наділений більшим обсягом повноважень. Або, інакше кажучи, республіки розділяються за трьома параметрами:

  • як обирається парламент,
  • як формується уряд,
  • який об'єм повноважень належить президентові.

В президентській республіці президент обирається народом, уряд підзвітний президенту і формується ним. В парламентській республіці президент обирається парламентом, уряд формується парламентом і підзвітний йому.

[ред.] Історія

Сьогодні більшість країн світу є республіками. Хоча республіка вважається багатьма сучасною формою влади і синонімом демократії, це помилкова думка, заснована на тому, що історично було більше державних утворень з монархічною формою правління, де влада передається у спадок.

У більшості сучасних республік голова держави (в основному, президент) обирається загальним голосуванням громадян країни або всенародно обраним парламентом. Влада голови держави також обмежена залежно від Конституції — від досить солідних повноважень (США, Росія, Франція) до чисто церемоніально-представницьких функцій (Австрія, Німеччина, Італія).

На відміну від середньовічних республік, в багатьох сучасних демократичних державах обмежені не тільки термін повноважень президента, але й кількість термінів. Також обмежена, хоч і в різній мірі, влада голови держави. Право голосу в республіках мають всі громадяни країни. Для порівняння, у Венеціанській республіці дож обирався довічно і не всіма громадянами, а також мав практично необмежені повноваження. Проте, і в даний час в деяких країнах вибори не є загальними. У ПАР до 1990-х не мали права голосу темношкірі і мулати. У Естонії і Латвії права голосу не мають до третини постійних жителів.

У республіках відмінений інститут дворянства. Всі громадяни мають рівні права, проте, не всі постійні жителі, навіть народжені на території країн мають громадянство.

У деяких республіках є довічні сенатори (Італія, Франція), але їх місця не передаються по спадку.

Проте республіка не є синонімом демократії. У багатьох країнах, офіційно республіках, відміняються вибори Президента або відбуваються на безальтернативній основі. В той же час в багатьох державах-монархіях демократичні інститути широко поширені.

Республіка — найпоширеніший сьогодні політичний устрій. Монархія в деяких країнах — лише дань традиції.

[ред.] Дивись також

[ред.] Посилання

Особисті інструменти