Робер Ле Віган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Робер Ле Віган
фр. Robert Le Vigan
Ім'я при народженні Робер-Шарль-Александр Кокійо (фр. Robert-Charles-Alexandre Coquillaud)
Дата народження 7 січня 1900(1900-01-07)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 12 жовтня 1972(1972-10-12) (72 роки)
Місце смерті
Громадянство Франція Франція
Професія актор
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Роки активності 1931 — 1952
IMDb ID 0494670

Робе́р Ле Віга́н (фр. Robert Le Vigan, справжнє ім'я та прізвище — Робе́р-Шарль-Алекса́ндр Кокійо́ (фр. Robert-Charles-Alexandre Coquillaud); 7 січня 1900, Париж, Франція — 12 жовтня 1972, Танділь, Аргентина) — французький актор.

Біографія[ред. | ред. код]

Робер-Шарль-Александр Кокійо народився 7 січня 1900 року у 18-му окрузі Парижа в сім'ї лікаря-ветеринара. Після навчання в консерваторії драматичного мистецтва у 1918 році почав кар'єру театрального актора. Працював в театрах Імперіал (фр. Théâtre Impérial), Арлекін (фр. L'Arlequin) Мулен де ла Шансон (фр. Moulin de la Chanson), зігравши з 1918 до 1942 року понад тридцять ролей.

На початку 1930-х Ле Віган, взявши псевдонім за назвою одного з передмість, дебютував у кіно, знявшись у фільмі «П'ять проклятих джентльменів» (1931) Жульєна Дювів'є. Від 1931-го і до 1943 року зіграв понад 60, переважно невеликих та другорядних, кіноролей. Вершиною його кар'єри стала роль Ісуса Христа у фільмі Ж. Дювів'є «Голгофа» (1935). Як пише кінознавець Жанетт Венсендо[en], Ле Віган був «блискучим, екстравагантним актором», який «спеціалізувався на підозрілих, з поганою славою, загрозливих або діаболічних персонажах» (англ. specialised in louche, menacing or diabolical characters)[1].

Після окупації Франції Німеччиною Ле Віган вступив до профашистської партії, проголошував антисемітизм і рекомендував підкорятися німецькій владі, періодично виступаючи на Radio-Paris в серії передач «Ритми часу». У серпні 1944 року, після звільнення Франції, Ле Віган втік до німецького міста Зігмарінгена. При спробі повернутися у Францію був заарештований на швейцарському кордоні та поміщений у в'язницю. У листопаді 1946 року на суді, колишні колеги Ле Вігана — Жан-Луї Барро, Мадлен Рено, режисер Жульєн Дювів'є захищали актора, посилаючись на його слабкий характер і вплив на актора його друга — письменника Луї-Фердинанда Селіна. Незважаючи на аргументи захисту, Робер Ле Віган був засуджений на десять років каторги, позбавлений французького громадянства, його майно було конфісковане[2]. У 1949-му Ле Віган був умовно-достроково звільнений і висланий до Іспанії, звідки згодом перебрався до Аргентини, де мешкав до своєї смерті у 1972 році.

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1931 ф П'ять проклятих джентльменів Les cinq gentlemen maudits Дональд Страубер
1932 ф Жовтий собака Le chien jaune лікар Ернст Мішу
1932 ф Дівчинка і мільйон Une jeune fille et un million співробітник агентства
1933 ф Кнок, або торжество медицини Knock, ou le triomphe de la médecine Муске, фармацевт
1933 ф Маленький король Le petit roi дурень
1933 ф Тунель Le tunnel Брос, криміналіст
1933 ф Безіменна вулиця La rue sans nom Вануель
1934 ф Мадам Боварі Madame Bovary Льору
1934 ф Ідеальна жінка La femme idéale Жерарден
1934 ф Численна сім'я Famille nombreuse шеф-ад'ютант Сандрі
1934 ф Марія Шапделен Maria Chapdelaine Тит-Сібе, цілитель
1935 ф Справа півника L'affaire Coquelet Пуаро, садівник
1935 ф Голгофа Golgotha Ісус Христос
1935 ф Рота La bandera Фернандо Лукас
1935 ф Жером Перро, герой барикад Jérôme Perreau héros des barricades кардинал Джуліо Мазаріні
1936 ф Бунтівники з Ельсінора Les mutinés de l'Elseneur Шарль Деві
1936 ф Принц на шість днів Le prince des Six Jours Фую, глядач
1936 ф Женні Jenny Альбінос
1936 ф Один з легіону Un de la légion Ледюк
1936 ф Єлена Hélène лікар Реньє
1936 ф На дні Les bas-fonds актор-алкоголік
1937 ф Людина нізвідки L'homme de nulle part граф Папіано
1937 ф Розмарин Romarin Наполеон Орсіні
1937 ф Порт Франко Franco de port Анрі
1937 ф Фортеця тиші La citadelle du silence Гранов
1937 ф Оживлення Regain бригадир
1938 ф Жінка з кінця світла La femme du bout du monde Арлонже, судновласник
1938 ф Захід L'occident Тайєб ель Хайн
1938 ф Утікачі з Сент-Ажиля Les disparus de St. Agil людина-невидимка
1938 ф Буря в Азії Tempête sur l'Asie сер Річард
1938 ф Набережна туманів Le quai des brumes художник Мішель Кросс
1938 ф Дрібниця Le petit chose Роже
1938 ф Літак з півночі L'avion de minuit лікар
1938 ф Бунтівний Ернест Ernest le rebelle Губернатор-президент Маріпози
1939 ф Жирне теля Le veau gras Ґрусґольт
1939 ф Луїза Louise художник Гастон
1939 ф Світ здригнеться Le monde tremblera секретар суду
1939 ф Останній поворот Le dernier tournant кузен-шантажист
1939 ф Примарний віз La charrette fantôme панотець Мартен
1940 ф Втрачений рай Paradis perdu Едуар Борденав
1941 ф Романтика в Парижі Romance de Paris мосьє Лормель
1941 ф Убивство Діда Мороза L'assassinat du Père Noël Леон Віллар, учитель
1942 ф Номер 13 Chambre 13 Фенуй
1942 ф Білий патруль Patrouille blanche комісар Паскаль
1942 ф Приватне життя Vie privée Ремі Жеро
1942 ф Андорра або Люди з бронзи Andorra ou les hommes d'Airain Аснуррі
1942 ф Весілля Шиффон Le mariage de Chiffon капельдинер
1942 ф Справа є справою Les affaires sont les affaires Фінк
1943 ф Великий мергельний кар'єр La grande marnière Флері
1943 ф Гупі-Червоні руки Goupi mains rouges Гупі-Тонкін
1943 ф Не кричіть про це на дахах Ne le criez pas sur les toits професор Леонар Бонтаґ
1943 ф Людина, яка продала свою душу L'homme qui vendit son âme Грегорі
1944 ф Колекція Менара La collection Ménard Амеді Ґербюр
1951 ф Послання короля Correo del rey Пібоді
1951 ф Орхідея La orquídea батько
1952 ф Морське право Ley del mar Рафаель
1952 ф Каламутна річка Rio turbio Левіньян

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ginette Vincendeau (ed) Encyclopedia of European Cinema, London: Casell/BFI, 1995, p.262
  2. Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1149. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]