Розтяг
Ро́зтяг (стиск) — тип деформації твердого тіла, при якому його розміри вздовж однієї осі збільшуються (зменшуються).
Процеси, які відбуваються при розтягу або стиску в більшості випадків є ідентичними, як і механічні характеристики дуже великої кількості пластичних конструкційних матеріалів. Тому ці протилежні види — розтяг і стиск — описують одними й тими ж математичними залежностями й об’єднують як один вид: розтяг–стиск. При цьому домовилися: все, що стосується розтягу (сили, напруження, деформації і т.п.) вважати зі знаком «+», а те, що стосується стиску — зі знаком «–».
При розгляді розтягу–стиску користуються основними гіпотезами опору матеріалів. Крім того, вводять ще гіпотези, характерні саме для певних видів простої деформації. Наприклад, приймають гіпотезу плоских перерізів — поперечні перерізи стержня, плоскі до деформації, залишаються плоскими і після неї, переміщуючись поступально вздовж осі стержня.
Деформація розтягу кількісно характеризується абсолютним (Δl) та відносним видовженням, що дорівнює відношенню абсолютного видовження до початкової довжини (
).
Необхідно пам'ятати, що при прикладенні до тіла сили в одному напрямку, змінюється не лише довжина, а й поперечні розміри тіла. Зазвичай при розтягу тіло тоншає. Цю властивість матеріалу при розтягу (стиску) харатеризує коефіцієнт Пуассона.
При деформації розтягу відмінні від нуля діагональні компоненти тензора деформації. Правильно писати: випробування на розтягнення, на стиск.
Дивіться також [ред.]
Посилання [ред.]
- Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993 .- 655 с. ISBN 5-11-004083-5
- Опір матеріалів: Навч. посіб. для студентів ВНЗ. Рекомендовано МОН / Шваб'юк В. І. — К., 2009. — 380 с.
- Мильніков О.В. Опір матеріалів. Конспект лекцій. − Тернопіль: Видавництво ТНТУ, 2010. − 257 с.
- Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Науки про Землю та Космос / В.В. Гейченко, В.М. Завірюхіна, О.О. Зеленюк та ін. - К.: Наук. думка, 1998. - 892 с.
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
