Інерція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Інерція (рос. инерция, англ. inertia, нім. Beharrungsvermögen n, Trägheit f, Beharrung f) – властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або спокій, поки зовнішня причина (сила, або дія іншого тіла) не виведе його з цього стану.

Мірою І. тіла щодо поступального руху є маса, а щодо обертального – момент інерції.

[ред.] Поняття інерції в логіці

В традиційній Арістотелівській логіці інерція, в розумінні пасивності (синоніми: пасія, захоплення, вхоплення, втягнення, безвілля, інертність) одна з 10 категорій на які Арістотель поділяє всю дійсність. Як одна з категорй дійсності інерція це - побічна обставина котра є отриманням чогось від чогось іншого.

Категорія Дії та категорія Інерції є співвідносними обставинами, наприклад:

Дія - Інерція

• Будування - бути будованим
• Малювання - бути мальованим
• Садження - бути садженим

Лише перехідні дії класифікуються в категоріях дії або інерції.

Дивися теж: Категорії (Арістотель)

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3