Інерція
Інерція (від лат. inertia - бездіяльність, відсталість) - термін, що використовується як у різних науках, так і в переносному сенсі. Зазвичай він означає здатність деякого об'єкта не змінювати свій стан під час відсутності зовнішніх впливів, а також зберігати стійкість по відношенню до зовнішніх впливів. Явище інерції відкрив італійський учений Галілео Галілей. На основі своїх дослідів і міркувань він стверджував: якщо на тіло не діють інші тіла, то воно або перебуває у спокої, або рухається прямолінійно і рівномірно. У цьому разі кажуть, що тіло рухається за інерцією.
Зміст |
[ред.] У фізиці
Інерція — властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або спокій, поки зовнішня причина (сила, або дія іншого тіла) не виведе його з цього стану.
Мірою інерції тіла щодо поступального руху є маса, а щодо обертального — момент інерції.
[ред.] Поняття інерції в логіці
В традиційній Арістотелівській логіці інерція, в розумінні пасивності (синоніми: пасія, захоплення, вхоплення, втягнення, безвілля, інертність) одна з 10 категорій на які Арістотель поділяє всю дійсність. Як одна з категорй дійсності інерція це — побічна обставина котра є отриманням чогось від чогось іншого.
Категорія Дії та категорія Інерції є співвідносними обставинами, наприклад:
Дія — Інерція
- Будування — бути будованим
- Малювання — бути мальованим
- Садження — бути садженим
Лише перехідні дії класифікуються в категоріях дії або інерції.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
