Ронда Роузі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ронда Роузі
зображення
зображення
Загальна інформація
Повне ім'я Ронда Джин Роузі
Прізвисько Буйна (англ. Rowdy)
Громадянство США США
Народження 1 лютого 1987(1987-02-01) (37 років)
  Ріверсайд, Каліфорнія, США
Зріст 168 см
Вагова категорія 57-61, 61-66 кг (MMA)
63-70 кг (дзюдо)
Стиль Дзюдо, греплінг, кікбоксинг
Команда "Team Hayastan"
Тренер Джиммі Педро, Ґокор Чівічян, Джин ЛеБелл
Кар'єра в змішаних єдиноборствах
Перший бій 27 березня 2011
Останній бій 30 грудня 2016
Боїв 14
Перемог 12
 • нокаутом 3
 • підкоренням 9
Поразок 2
 • нокаутом 2
Спортивні медалі
Дзюдо
Олімпійські ігри
Бронза 2008 Пекін 70 кг
Чемпіонат світу
Срібло 2007 Ріо-де-Жанейро 70 кг
Панамериканські ігри
Золото 2007 Ріо-де-Жанейро 70 кг

Ро́нда Джин Ро́узі (англ. Ronda Jean Rousey, вимовляється Ра́узі[1] [ˈraʊzi]; нар. 1 лютого 1987(19870201), Ріверсайд, Каліфорнія, США) — американська спортсменка; дзюдоїстка, греплерка, спеціалістка зі змішаних бойових мистецтв. Бронзова медалістка Олімпійських ігор (2008 рік), срібна медалістка чемпіонату світу (2007 рік), золота медалістка Панамериканських ігор (2007 рік) з дзюдо у середній ваговій категорії (до 70 кг).[2] П'ятиразова чемпіонка США (2004—2008 роки) з дзюдо у напівсередній ваговій категорії (до 63 кг).[2] Чемпіонка світу зі змішаних бойових мистецтв у легшій ваговій категорії за версіями Strikeforce (2012 рік) та UFC (з 2012 року).

Ронда Роузі — майстерка дзюдо (чорний пояс, 6-й дан).[3][4] Вісім з дев'яти перемог Роузі у боях змішаного стилю здобуті у першому раунді, більша частина перемог здобута підкоренням у перші 60 секунд бою.

Біографія[ред. | ред. код]

Молодша дочка ЕннМарі Де Марс, першої американки-чемпіонки світу з дзюдо (1984)[en].

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

Протягом 2001—2010 років Роузі виступала у дзюдо. Вона є переможцем і призером різноманітних міжнародних змагань з дзюдо, найбільш значними з яких є: кубок світу з дзюдо, який Ронда виграла тричі поспіль у 2006—2008 роках, Панамериканський чемпіонат з дзюдо та Панамериканські ігри з дзюдо, де Роузі вигравала золоту медаль у 2004, 2005 та 2007 роках, а також чемпіонат світу з дзюдо (версія IJF), де Роузі посіла друге місце у 2007 році. У 2008 році Ронда Роузі представляла свою країну на Олімпійських іграх з дзюдо, де посіла третє місце, у чвертьфіналі поступившись Едіт Бос. Роузі стала першою американкою, нагородженою медаллю на олімпійських змаганнях з дзюдо.

У 2010 році перейшла до любительських змагань зі змішаних єдиноборств. У 2011 році дебютувала на професійному рівні. Протягом 2011—2012 років виступала у чемпіонаті Strikeforce, де здобула і захищала титул чемпіона світу. Серед переможених опонентів Роузі у згаданий період були дві колишні чемпіонки Strikeforce — Міша Тейт та Сара Кауфман.

Наприкінці 2012 року чемпіонат Strikeforce був поглинений чемпіонатом UFC. Ронда Роузі підписала угоду з UFC, де була нагороджена вакантним титулом чемпіона як остання чемпіонка поглинутої організації.[5] Невдовзі по тому Роузі провела захист титулу проти Ліз Кармуш, здобувши сьому перемогу поспіль у першому раунді і сьому поспіль, здобуту шляхом заломлення ліктьового суглоба. Цей бій став першим жіночим змаганням в історії чемпіонату UFC.[6]

Восени 2013 року Ронда Роузі була залучена до реаліті-шоу «Абсолютний боєць», де мала очолити одну з команд як тренер. Опозиційну команду повинна була тренувати непереможена Кет Зінґано, з якою у фіналі шоу для Роузі планувався поєдинок. Зінґано травмувалась, тому її місце на посаді тренера «Абсолютного бійця» зайняла Міша Тейт.[7] Тренована Тейт команда перемогла у шоу в обох лігах: жіночій та чоловічій. У поєдинку тренерів, який одночасно мав титульний статус та характер реваншу, перемогла Роузі. Бій був відзначений преміями «Бій вечора» та «Підкорення вечора».

У лютому 2014 року Роузі утретє захистила титул чемпіонки світу, нокаутувавши ударом коліна в область печінки срібну олімпійську медалістку з вільної боротьби Сару МакМенн. Бій тривав 66 секунд, Роузі була нагороджена премією за видовищність.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Роузі має новозеландське, англійське та польське коріння.[8] З 2008 по 2012 рік Ронда дотримувалася веганської дієти.[9]

З 26 серпня 2017 року одружена з бійцем MMA Тревісом Брауном (Travis Browne).[10] 27 вересня 2021 року пара оголосила про народження дочки Ла'акеа Макалапуаокаланіпо Браун (англ. La’akea Makalapuaokalanipō Browne).

Статистика в змішаних бойових мистецтвах[ред. | ред. код]

Серед професіоналів

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Поразка Бразилія Аманда Нуньєш Технічний нокаут (удари рукою) 1 0:48 02016-12-3030 грудня 2016 США Лас-Вегас, США «UFC 207» Бій за титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Поразка США Голлі Голм Нокаут (удар ногою та руками) 2 0:59 02015-11-1515 листопада 2015 Австралія Мельбурн, Австралія «UFC 193» Утратила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Поєдинок здобув титул «Бій вечора».
Перемога США Бет Коррея Нокаут (удар рукою) 1 0:34 02015-08-011 серпня 2015 Бразилія Ріо-де-Жанейро, Бразилія «UFC 190» Захистила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Нагороджена премією «Нокаут вечора».
Перемога США Кет Зінгано Підкорення (больовий прийом на випрямлену руку) 1 0:14 02015-02-2828 лютого 2015 США Лос-Анджелес, США «UFC 184» Захистила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Нагороджена премією «Нокаут вечора».
Перемога Канада Алексіс Девіс Нокаут (удари руками) 1 0:16 02014-07-055 липня 2014 США Лас-Вегас, США «UFC 175» Захистила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Нагороджена премією «Нокаут вечора».
Перемога США Сара МакМенн Технічний нокаут (удар коліном) 1 1:06 02014-02-2222 лютого 2014 США Лас-Вегас, США «UFC 170» Захистила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Нагороджена премією «Нокаут вечора».
Перемога США Міша Тейт Підкорення (больовий прийом на руку) 3 0:58 02013-12-2828 грудня 2013 США Лас-Вегас, США «UFC 168» Захистила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Нагороджена преміями «Бій вечора» та «Підкорення вечора».
Перемога США Ліз Кармуш Підкорення (больовий прийом на руку) 1 4:49 02013-02-2323 лютого 2013 США Анахайм, Каліфорнія, США «UFC 157» Захистила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Перемога Канада Сара Кауфман Підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:54 02012-08-088 серпня 2012 США Сан-Дієґо, Каліфорнія, США «Strikeforce: Rousey vs. Kaufman» Захистила титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Перемога США Міша Тейт Підкорення (больовий прийом на руку) 1 4:27 02012-03-033 березня 2012 США Колумбус, Огайо, США «Strikeforce: Tate vs. Rousey» Виграла титул чемпіонки у легшій ваговій категорії.
Перемога Канада Джулія Бадд Підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:39 02011-11-1818 листопада 2011 США Лас-Вегас, Невада, США «Strikeforce Challengers 20»
Перемога США Сара Д'Алеліо Технічне підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:25 02011-08-1212 серпня 2011 США Лас-Вегас, Невада, США «Strikeforce Challengers 18»
Перемога США Шармейн Твіт Підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:49 02011-06-1717 червня 2011 Канада Калгарі, Альберта, Канада «HKFC: School of Hard Knocks 12»
Перемога Бразилія Едіані Гоміс Підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:25 02011-03-2727 березня 2011 США Лос-Анджелес, Каліфорнія, США «King of the Cage: Turning Point»

Серед любителів

Результат Противник Спосіб Раунд Час Дата Місце Подія Примітки
Перемога США Тейлор Стретфорд Технічне підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:24 02011-01-077 січня 2011 США Лас-Вегас, Невада, США «TNU: Las Vegas vs. 10th Planet Riverside»
Перемога США Отемн Річардсон Підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:57 02010-11-1212 листопада 2010 США Лас-Вегас, Невада, США «TNU: Future Stars of MMA»
Перемога Бразилія Айден Муньйос Підкорення (больовий прийом на руку) 1 0:23 02010-08-066 серпня 2010 США Окснард, Каліфорнія, США «Combat Fight League: Ground Zero»

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2014 ф Нестримні 3 The Expendables 3 Луна
2015 ф Форсаж 7 Furious 7 Кара
2015 ф Антураж Entourage камео
2016 с П'яна історія Drunk History Ґаллус Маґ[en] (епізод 4.05 Scoundrels)
2017 с Сліпа зона Blindspot Девон Пенберті (епізод 2.20 In Words, Drown I)
2018 ф 22 милі Mile 22 Сем Сноу
2019 ф Янголи Чарлі Charlie's Angels інструктор з бойових мистецтв
2019 с 9-1-1 9-1-1 Лена Боско (5 серій)
2019 с Total Divas Total Divas у ролі самої себе (12 серій)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNL Host Ronda Rousey Lets Beck «The Wreck» Bennett Try His Noggin Lock
  2. ↑ а б «Athlete Biography: Ronda Rousey» [Архівовано 2012-08-17 у Wayback Machine.] Матеріал сайту www.usjudo.org (англ.)
  3. ↑ says, Kirt Higdon (11 березня 2018). Ronda Rousey promoted to sixth degree judo black belt. WMMA Rankings (амер.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  4. ↑ Ronda Rousey Addresses Women's Equality While Receiving 6th Degree Black Belt in Judo. sports.yahoo.com (амер.). Процитовано 29 квітня 2019.
  5. ↑ «Ronda Rousey First UFC Women's Champion; You Wanna Fight Her, You Fight at 135» Матеріал сайту www.mmaweekly.com (англ.) 18.11.2012
  6. ↑ «UFC 157 Main Card Results: Ronda Makes History» Матеріал сайту www.ufc.com (англ.) 23.02.2013
  7. ↑ «Miesha Tate savors shot at UFC champ Ronda Rousey» Матеріал сайту www.usatoday.com (англ.)
  8. ↑ «Ronda Rousey Considering Bantamweight Move to Slap That Title From Miesha Tate» Матеріал сайту www.mmafighting.com (англ.)
  9. ↑ «Rousey Is 1st U.S. Woman to Earn A Medal in Judo» Матеріал сайту www.washingtonpost.com (англ.)
  10. ↑ Легенда жіночих боїв Ронда Роузі вийшла заміж — Американська спортсменка і боєць UFC Тревіс Браун зіграли весілля на Гаваях | СЬОГОДНІ

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Спорт
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ронда_Роузі&oldid=41108563