Веганство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Веганізм)
Перейти до: навігація, пошук
«Час розвиватися — cтавай веганом». Акція у Мельбурні на підтримку договору проти глобального потепління

Ве́га́нство (веганізм, англ. véganism)[1] — спосіб життя, що характеризується повною відмовою від продуктів, які стали результатом насильства по відношенню до тварин, а також від експлуатації тварин задля власних потреб. Цим веганство суттєво відрізняється від вегетаріанства, котре у своїх принципах керується здебільшого відмовою від убивств (з етичних чи релігійних переконань) або дієтичними міркуваннями.

Ве́га́ни (англ. vegans), прибічники веганства, не тільки споживають в їжу винятково рослинні та мікробні продукти, повністю виключаючи компоненти тваринного походження, а й не використовують товари, які стосуються порушення прав тварин: одяг з хутра, шкіри або вовни, лікарські засоби і косметику, що проходили тести на тваринах. Також веганами бойкотуються розважальні заходи, де присутні дикі тварини: цирки, зоопарки, дельфінарії тощо.

Історія[ред.ред. код]

Термін «веганізм» з'явився як одна з класифікацій вегетаріанства у листопаді 1944. Його запровадив британський громадський діяч Дональд Вотсон.

Серед визначних постатей античних часів було чимало вегетаріанців, але погляди сучасного веганства поділяла лише незначна кількість людей. Одним з перших, хто заявив про відмову від насильства та експлуатації тварин заради власного благополуччя, став давньогрецький філософ Порфирій (234–305). Зокрема, у свої роботі «Про утримання від тваринної їжі» (лат. De Abstinentia ab Esu Animalium) він писав:

« Якщо, однак, хтось думає, що це несправедливо — шкодити звірям, той не повинен ні використовувати молоко, ні вовну, ні овець, ні мед. Бо як ви пораните людину, забираючи від неї її одежу, так само, також, ви шкодите вівці, обстригаючи її... Молоко також було створене не для вас, а для молодих тварин, що споживають його. Бджола також збирає мед в їжу для себе, який ви, забираючи, використовуєте для вашого власного задоволення.  »

Однак, в подальшому він відмовився від цих аргументів, вважаючи, що людина, піклуючись про тварин і комах, має право використовувати продукти їхньої життєдіяльності, окрім м'яса.

За часів Золотої доби ісламу відомим був сирійський поет і філософ Абу-ль-Аля аль-Мааррі (973–1057), який у своїх віршах також закликав до відмови від продуктів тваринного походження:

« ... Несправедливо їсти те, що вода дає (тобто рибу), не бажай у їжу м'ясо забитих тварин,
Або молоко матерів, що призначене для їхніх малят, не для благородних жінок.
Не засмучуйте птахів, що нічого не підозрюють, беручи їхні яйця; для несправедливості — це найбільший злочин.
І утримайтесь від меду, який бджоли збирають завчасно з квіток та ароматних рослин;
Бо вони не зберігають його для користування іншими, не отримують за це золота і дарунків ...
 »

У 1802 році вийшла друком книга англійського антиквара Джозефа Рітсона «Есе про утримання від тваринної їжі як моральний обов'язок» (англ. An Essay on Abstinence from Animal Food, as a Moral Duty).

Етика і права тварин[ред.ред. код]

Роздуми про етику тварин складають сьогодні значну частину філософічних дебатів на рахунок веганства. До класики належить книга Пітера Сінгера «Визволення тварин» 1975 року. В своїй книзі Сінгер наводить докази про те, що немає жодних моральних виправдань тому, щоб не розглядати страждання істоти, не має значення, якого походження вона є. Особливо виключати «нелюдські тварини» з принципу рівноправ'я настільки довільно, як і виключати з цього принципу людей іншого кольору шкіри, іншої культури, релігії, орієнтації або статі.

Тестування на тваринах[ред.ред. код]

Протест проти вівісекції
Кролик із ознаками проведення тесту Драйза

У своїй позиції веганська спільнота рішуче виступає проти тестування товарів вжитку на тваринах. Основну частину таких товарів складають косметика, побутова хімія та лікарські засоби.

На вимогу суспільства Єврокомісією у 2007–2011 роках було виділено €238 млн. на розвиток альтернативних методів тестування. І в 2013 році в країнах Євросоюзу була введена заборона на тестування косметики та її інгредієнтів.[2] Однак, це стосується лише косметичної продукції, тоді як у сфері медицини тварини і досі використовуються для досліджень. В інших частинах світу подібних, часткових, заборон не введено, тому європейські компанії інколи переносять свої випробувальні лабораторії.

Станом на 2005 рік у світі для різних випробовувань використовувалися 58,3 млн. тварин.[3] Основна частина дослідів приходилася на розвинені країни: США, Великобританію, Францію, Німеччину. Зокрема, у 2013 році в одній лише Великобританії було здійснено 4,12 млн. дослідницьких випробовувань. З них токсикологічні тести склали 375 тис. випробовувань.[4]

Зоозахисною організацією «Люди за етичне ставлення до тварин» (англ. PETA) був створений перелік компаній, які у створенні своєї продукції виключають тестування на тваринах — так званий Білий список PETA (англ. PETA Whitelist). Компанії, що проводять такі тестування, потрапляють до «чорного списку», а виробники із сумнівними та непідтвердженими даними — до «сірого».

Індустрія розваг[ред.ред. код]

Використання тварин з метою розваг суперечить веганському принципу через експлуатацію та жорстокість до тварин, тому спільнотою проводяться акції та пікети, спрямовані на припинення діяльності таких вистав. Місцями, де використовують тварин задля розваги є цирки, зоопарки, дельфінарії, пересувні зоовиставки, прокати коней тощо.

Завдяки суспільному резонансу, діяльність цирків із дикими тваринами є забороненою у Нідерландах, Греції, Словенії, Мексиці, Парагваї, Болівії, Кіпрі, Перу, а також в іспанському регіоні Каталонія.[5][6]

Жорстокі традиції[ред.ред. код]

Веганські і зоозахисні товариства шукають законні шляхи до припинення невмотивовано жорстоких традицій деяких народів, що включають в себе масові вбивства тварин, зокрема, жертвопринесення.

На Фарерських островах існує традиційний щорічний забій гринд і дельфінів — Гриндадрап (фар. Grindadráp). Так, 13 серпня 2013 року у селищі Гвалба було вбито близько 430 атлантичних білобоких дельфінів.[7] Рішуче виступає проти проведення вилову зоозахисне товариство «Морський пастух»: у 2014 році за спроби перешкодити вилову місцева поліція заарештувала активістів.

У Непалі щороку відбувається релігійний фестиваль Ґадхімай, який полягає у масовому жертвопринесенні тварин (здебільшого буйволів, кіз, курей) богині Ґадхімай. У 2009 році під час проведення фестивалю було вбито близько 250 тис. тварин.[8] Місцеві активісти, переважно буддисти, протестують у столиці Непалу, Катманду, а люди усього світу чинять тиск на правительство сусідньої Індії, з території якої потрапляє основна частина тварин, аби ті заборонили або почали жорсткіше контролювати вивезення тварин до Непалу.[9]

Активізм[ред.ред. код]

Пікет у Тель-Авіві

Активісти веганського руху усіляко пропагують відмову від насильства до тварин. Основними і найпоширенішими методами пропаганди є:

  • роздача листівок та інформаційних брошур;
  • проведення тематичних заходів і лекцій на зоозахисні тематики;
  • створення мотиваційних графіті на вулицях міста.

Проводяться також пікети й акції задля привернення уваги суспільства до тієї чи іншої проблеми або сфери, де порушуються права тварин. Сюди входять акції, що закликають бойкотувати хутрову промисловість, діяльність цирків та дельфінаріїв тощо.

Рейд «ALF» у Римі, в результаті якого було звільнено близько 2000 норок (2005)

Окрім пропагандистських, проводяться також і «акції прямої дії» — переважно нелегальні заходи, в рамках яких відбувається визволення тварин з місць їхнього утримання, нанесення матеріальних збитків чи руйнування об'єктів інфраструктури компаній, що сприяють порушенню прав тварин.

Однією з найвідоміших груп, що проводить акції прямої дії, є «Фронт визволення тварин» (англ. Animal Liberation Front, ALF). Активні дії членів ALF привернули до себе увагу американських спецслужб і в 2004 році у звіті ФБР організацію «Фронт визволення тварин», а також екозахисний союз «Фронт визволення Землі», було внесено до списку екстремістських організацій та екотерористів.[10]

Спільнота[ред.ред. код]

Активісти у новозеландському місті Інверкаргілл частують перехожих веганськими солодощами з нагоди Міжнародного дня вегана (2013)

Найбільші громади веганів мешкають у розвинених країнах: США, Німеччині, Великобританії, Ізраїлі, Канаді, Австралії, Італії, Новій Зеландії тощо. Зокрема, станом на 2014 рік Ізраїль має найвищий відсоток веганів серед населення країни — близько 4% (300 тис. з 8 млн.).[11]

Щороку 1 листопада вегани усього світу відзначають свято Міжнародний день вегана.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Вегани значно суворіше ставляться до свого раціону, аніж вегетаріанці: окрім виключення з нього м'яса, риби та морепродуктів, також не вживаються яйця, молочні продукти, мед, желатин, харчові додатки на кшталт барвника карміну, а також ті, які могли бути отримані з продуктів тваринного походження (наприклад, лецитин з яєць, а не сої).

Видавництво[ред.ред. код]

Документальні фільми[ред.ред. код]

Тематична література[ред.ред. код]

Веганські дієти[ред.ред. код]

  • American Dietetic Association. «A new food guide for North American vegetarians», 2003. (англ.)
  • Брендан Бразіер(англ.)укр.. Thrive Foods: 200 Plant-Based Recipes for Peak Health. — Da Capo Press, 2011. (англ.)
  • Хлої Коскареллі(англ.)укр.. Chloe's Kitchen. — Simon and Schuster, 2012. (англ.)
  • Hobbs, Suzanne Havala. Living Dairy-Free For Dummies. — John Wiley & Sons, 2010. (англ.)
  • Jamieson, Alexandra. Living Vegan For Dummies. — John Wiley & Sons, 2009. (англ.)
  • Скот Джурек(англ.)укр., Фрідмен Скотт. Eat and Run: My Unlikely Journey to Ultramarathon Greatness. — Houghton Mifflin Harcourt, 2012. (англ.)
  • Mangels, Reed. The Everything Vegan Pregnancy Book. — Adams Media, 2011. (англ.)
  • Mangels, Reed. «Pregnancy and the Vegan Diet». — Vegetarian Resource Group, 2006. (англ.)
  • Norris, Jack. Vegan for Life: Everything You Need to Know to Be Healthy and Fit on a Plant-Based Diet. — Da Capo Lifelong Books, 2011. (англ.)

Gretchen, Reynolds (20.06.2012). «Can Athletes Perform Well on a Vegan Diet?». The New York Times (New York).  (англ.)

  • Schinner, Mikoyo. Artisan Vegan Cheese. — Book Publishing Co., 2012. (англ.)
  • Жене Стон(англ.)укр. (ed.). Forks Over Knives: The Plant-Based Way to Health. — The Experiment, 2011. (англ.)
  • Wasserman, Debra and Mangels, Reed (eds.). Vegan Handbook. — Vegetarian Resource Group, 2010. (англ.)

Історичні тексти[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Наголос у слові «веганство» може ставитися по-різному, в залежності від характеру вимови: на перший склад — за аналогією до першоджерела, англійського /ˈviːɡənɪzəm/, або на другий (передостанній) — подібно до слова «вегетаріа́нство».
  2. European Commission — Ban on animal testing (англ.)(нім.)(фр.)
  3. Annual Statistics of Scientific Procedures on Living Animals. Great Britain, 2013. — London: The Stationery Office, 2014. — ISBN 9781474103244. (англ.)
  4. Taylor K., Gordon N., Langley G., Higgins W. Estimates for Worldwide Laboratory Animal Use in 2005 // Alternatives to Laboratory Animals, 36 Nottingham: (2008) С. 327—342. Процитовано 14.12.2014. (англ.)
  5. These 8 Countries Have Banned Wild Animals in Circuses… Why Can’t We Do it? (англ.)
  6. «Catalonia to become first Spanish region to ban circus acts with live animals». El País (Barcelona). 29.10.2013. Процитовано 14.12.2014.  (англ.)
  7. Sea Sheperd — They Slaughter Dolphins, Don’t They? (англ.)
  8. Boone, Jon (26.11.2014). «Animal rights protesters in Nepal seek to stop Gadhimai festival sacrifice». The Guardian. Процитовано 14.12.2014.  (англ.)
  9. Shrestha, Manesh (01.12.2014). «Death and the goddess: The world's biggest ritual slaughter». CNN. Процитовано 14.12.2014.  (англ.)
  10. The Federal Bureau of Investigations — Animal Rights Extremism and Ecoterrorism (англ.)
  11. Sales, Ben (17.10.2014). «Israelis growing hungry for vegan diet». The Times of Israel. Процитовано 14.12.2014.  (англ.)

Посилання[ред.ред. код]