Рутка лікарська
| Рутка лікарська | |
|---|---|
_Fumaria_officinalis_-_Habit.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Жовтецевоцвіті (Ranunculales) |
| Родина: | Макові (Papaveraceae) |
| Рід: | Рутка (Fumaria) |
| Вид: | Рутка лікарська (F. officinalis)
|
| Біноміальна назва | |
| Fumaria officinalis | |
Рутка лікарська (Fumaria officinalis) — однорічна, трав'яниста рослина, бур'ян. Рослина поширена по всій території України. Росте на полях, у лісосмугах, галявинах. Поширена повсюдно, але розсіяно.
Морфологія[ред. | ред. код]
Стебло висхідне, часом прямостояче, гранчасто-борозенчасте, розгалужене, яке досягає 10-50 см заввишки, всередині соковите. Листки складні, чергові, черешкові, пірчасто-розсічені на вузькі довгастолінійні частки. Квітки блідо-рожеві, бувають пурпурові, пелюстки на верхівці темніші, з зеленою смужкою, зібрані у волоть з китиць, двостатеві, неправильної форми, розташовані в пазушних китицях. Віночок складається з 4 фіолетових іноді білястих, неоднакових пелюсток, з яких верхня має при основі коротку шпорку. Цвіте рослина з початку квітня до кінця серпня. Зацвітає поступово. В цей час, коли зверху ще є квіти та їх бутони, до низу по стеблу можуть вже бути плоди. Плід однонасінний, на верхівці майже прямолінійно зрізаний або навіть вдавлений.
Хімічний склад[ред. | ред. код]
У рослині виявлено дубильні речовини (близько 3 %), фумарову кислоту, гіркі сполуки, смоли (близько 5 %), алкалоїди (0,2-1,6 %), нафтохінон, глікозиди, вітамін С. До складу алкалоїдів входять санвіранин, криптокавін, протопін, ауретензин, криптотокарпін, рокоптизин тощо. Рослина отруйна, проте народна медицина на це не наголошує.
Рослина отруйна
Практичне використання[ред. | ред. код]
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Рослина заготовляється уся під час цвітіння та використовується в народній медицині.
Є одним з основних інгредієнтів препарату для лікування печінки та жовчного міхура Гепабене (Hepabene).
Застосування[ред. | ред. код]
| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Вважають що рутка збуджує апетит, зміцнює шлунок, серце, злегка проносить. Застосовується в народі при хворобах жовчного міхура, жовчокам'яній хворобі, при ан- та гіпогацидному гастриті, спастичному коліті, іпохондрії, істерії. А також у вигляді соку рослини при гарячці, гемороїдальних та інших кровотечях, туберкульозі, після тяжких травм, і взагалі тоді, коли намагаються підтримати сили після тривалої виснажливої праці. Рослина протипоказана на останньому місяці вагітності, при гострому запаленні шлунку, глаукомі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Фітотерапія — Товстуха. Є.С — видання друге доповнене. Здоров'я (видавництво). ISBN 5-311-02531-X
- Від рослини — до людини І. М. Носаль ISBN 5-301-01436-6
Посилання[ред. | ред. код]
- Рутка лікарська // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 390. — ISBN 5-88500-055-7.
- Рутка лікарська (Fumaria officinalis L.) [Архівовано 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
|
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|