Санкт-Луціштайг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Санкт-Луціштайг — гірський перевал на висоті 713 м.

Розташований на кордоні між швейцарським кантоном Граубюнден та Ліхтенштейном. Через перевал проходить автомагістраль № 28, яка з'єднує північну частину Бальцерсу із осередками виноробної промисловості Майєнфельду (кантон Граубюнден).

Назва[ред.ред. код]

Назва перевалу походить від імені Св. Луціуса Чурського, який нібито проповідував у цих краях та, можливо, спочатку був похований тут. Часто (переважно, на місцевому діалекті) використовується назва «Луціенштайг» (Luziensteig)[1].

Фортеця[ред.ред. код]

На північному краю перевалу розташований рів стародавньої фортеці з брамою 1702 року побудови, яка й досі використовується як казарма для швейцарської армії. Фортеця була відновлена під керівництвом Готтліба Генріха Леглера (18231897) та залишалася у незмінному вигляді до 1855 року. На шляху до Гущі знаходиться мурована вежа. Впродовж 40 років (19662004) тут знаходилася школа підготовки новобранців та військовослужбовців[2]. Тепер тут розташований військовий музей, експозиція якого розповідає про роль коней у швейцарській армії. Дорога через перевал проходить по колишньому мосту крізь вузьку браму та внутрішній двір фортеці.

Церква[ред.ред. код]

Церква на честь Святого Луціуса на перевалі Санкт-Луціштайг вперше згадується у «Каролінгському поліптику», датованому 831 роком. Церква на перевалі Санкт-Луціштайг до початку XIV ст. була парафіяльною церквою Майєнфельду та навколишній поселень та називалася «Церква на пагорбі» (нім. Gemeinde am Berg). У 1501 році статус парафіяльної церкви було офіційно закріплено за Амандускірхе у Майєнфельді. У своєму теперішньому вигляді церква є спорудою у стилі пізньої готики із хором. Всередині церква оздоблена фресками XIII–XIV ст., які збереглися дотепер лише фрагментами. Сьогодні церква використовується влітку як місце для вінчань.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]