Санкт-Луціштайг
| Санкт-Луціштайг | |
 | |
| Гірський хребет | Ретікон |
|---|---|
| Країна |
 Швейцарія |
| Адміністративна одиниця | Маєнфельд |
| Анклав у | Флеш |
| Ексклав від | Маєнфельд |
| Висота над рівнем моря | 713 м |
 | |
 Санкт-Луціштайг у Вікісховищі | |
Координати: 47°02′17″ пн. ш. 9°31′38″ сх. д. / 47.03805555558377449° пн. ш. 9.52722222224997672° сх. д.
Санкт-Луціштайг — гірський перевал на висоті 713 м.
Розташований на кордоні між швейцарським кантоном Граубюнден та Ліхтенштейном. Через перевал проходить автомагістраль № 28, яка з'єднує північну частину Бальцерсу із осередками виноробної промисловості Маєнфельду (кантон Граубюнден).
Назва[ред. | ред. код]
Назва перевалу походить від імені Св. Луціуса Чурського, який нібито проповідував у цих краях та, можливо, спочатку був похований тут. Часто (переважно, на місцевому діалекті) використовується назва «Луціенштайг» (Luziensteig)[1].
Фортеця[ред. | ред. код]
На північному краю перевалу розташований рів стародавньої фортеці з брамою 1702 року побудови, яка й досі використовується як казарма для швейцарської армії. Фортеця була відновлена під керівництвом Готтліба Генріха Леглера (1823–1897) та залишалася у незмінному вигляді до 1855 року. На шляху до Гущі знаходиться мурована вежа. Впродовж 40 років (1966–2004) тут знаходилася школа підготовки новобранців та військовослужбовців[2]. Тепер тут розташований військовий музей, експозиція якого розповідає про роль коней у швейцарській армії. Дорога через перевал проходить по колишньому мосту крізь вузьку браму та внутрішній двір фортеці.
Церква[ред. | ред. код]
Церква на честь Святого Луціуса на перевалі Санкт-Луціштайг вперше згадується у «Каролінгському поліптику», датованому 831 роком. Церква на перевалі Санкт-Луціштайг до початку XIV ст. була парафіяльною церквою Майєнфельду та навколишній поселень та називалася «Церква на пагорбі» (нім. Gemeinde am Berg). У 1501 році статус парафіяльної церкви було офіційно закріплено за Амандускірхе у Майєнфельді. У своєму теперішньому вигляді церква є спорудою у стилі пізньої готики із хором. Всередині церква оздоблена фресками XIII—XIV ст., які збереглися дотепер лише фрагментами. Сьогодні церква використовується влітку як місце для вінчань.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Луціштайг» в каталозі назв[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ «Танки замість коней»[недоступне посилання з липня 2019] (нім.), доступно: 9 вересня 2012
Посилання[ред. | ред. код]
- Військовий музей Санкт-Луціштайг
- Історія церкви Святого Луціуса
- Вебсайт кантону Граубюнден[недоступне посилання з липня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Ліхтенштейну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |