Рів (оборонна споруда)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сухий рів з валом поблизу міста Солсбері, Англія, будований ще за часів Залізної Доби.
Оточений ровом з водою особняк у Ворікширі, Англія.

Рів — довга глибока канава, що має оборонне призначення. У більшості випадків рови влаштовувались як перешкода перед валами або оборонним муром, чим значно збільшували обороноздатність і оточували замок чи місто, утворюючи первісну лінію оборони. При можливості рови наповнювали водою, іноді навіть перетворюючи їх на штучні озера; там де рів був сухий, він, завдяки своїй глибині, робив мур ще вищим для тих, хто атакував.

Історія[ред.ред. код]

Стародавні часи[ред.ред. код]

Довколо укріплень стародавнього Єгипету виявлено свідоцтва існування ровів. Один з таких прикладів – розкопки фортеці в Бухені, що в Нубії. Інші сліди стародавніх ровів збереглись у руїнах Вавилона.

Європа[ред.ред. код]

Замок Бодіам 14 ст. у Східнім Суссексі, Англія.

Інколи рови заповнювали водою, з’єднуючи їх з природніми водоймищами – річками й озерами. Рів ускладнював приступ до муру важких облогових знарядь – облогових башт і таранів, адже застосування таких знарядь було ефективне лише коли їх наближали впритул до фортечного чи замкового муру. Заповнений водою рів робив дуже важким підкопування, тобто риття тунелів під муром, з тим щоб домогтися краху оборони. Там де це дозволяли природні умови, замки чи фортеці зводили на островах і півостровах озер і річок, отже природнє водоймище поставало за фортифікаційний рів. Також утворювали одне або навіть декілька штучних озер навколо фортець, але іноді навпаки, створювали штучний острів посеред озер (наприклад кренноґ – в Ірландії й Шотландії). Замки з ровами або оточені штучними озерами були поширені в Англії, Шотландії, Уельсі, також у Нідерландах, Німеччині, Австрії й Данії. Подекуди в воду рову зливали людські випорожнення (нечистоти), також у рові гнили трупи полеглих тварин і залишки харчових відходів. Все це мало викликати огиду в ворогів і втримати супротивника навіть від самої думки перепливти рів; але й це важко було зробити, бо зі дна рову стирчали загострені коли.

Замок Мот-Шанденьє Пуату, Франція.

У післясередньовічний період фортеці, що були пристосовані вже до вогнепальної збої артилерії, здебільшого мали сухий рів або канаву, і лише інколи включали водяні бар’єри в систему захисту від штурму, як наприклад бастіон в Оломоуці. Розроблені в 19 ст.полігональні форти спирались на сухі рови в забезпеченні ближньої оборони. З часом численні укріплені замки перетворилися на палаци або пишні резиденції, втративши своє первісне оборонне призначення. Рови та озера навколо них стали лише декоративним оздобленням.

Азія[ред.ред. код]

Японські замки часто мали складні системи ровів, інколи це було кілька ровів, викладених у концентричні кола навколо замку. Замки Японії були центральною частиною міст, отже замкові рови були їхніми важливими водними артеріями. Навіть у наші часи система ровів японського імператорського палацу є місце досить активної діяльності міського життя - це прокат човнів, рибальських ставки й ресторани. Більшість сучасних японських замків мають рови з водою, але в середньовічну добу замки найчастіше мали сухі рови.

Замкові рови можна побачити у Забороненому Місті в Пекіні (Китай), у Токійськім Імператорськім палаці (Японія), у Веллорі в Індії, в Ангкор-Ват у Камбоджі і Чіанг Май у Таїланді.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Василь Пірко. Оборонні споруди у межиріччі Дніпра і Сіверського Дінця (друга половина 17 — 18 ст.). Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім. — 2007. — 176 с. ISBN 978-966-317-011-4
  • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття, Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7

Див. також[ред.ред. код]