Реція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Австрії
Austria Bundesadler.svg
Гальштатська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції
(Норік • Реція)
Карантанія
Східна марка
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія
(Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина
(Цислейтанія)
Перша Австрійська Республіка
Аншлюс
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка

Портал «Австрія»
Римська провінція Реція бл. 120 року.

Реція (лат. Raetia) — найзахідніша з дунайських провінцій Римської імперії.

Реція була обмежена зі східного боку Нориком і землею венетів, з південної — транспаданською Галлією, з західної — Гельвецією, з північної — Верхньою Германією; до складу її входили південні частини нинішніх Баден-Вюртемберга та Баварії, північно-східна і східна частини Швейцарії, Тіроль і частина Ломбардії.

Головна маса ретійців (лат. Raeti, грец. Ραιτοί, тобто горяни — від кельтського Raiti), споріднених імовірно італійським разенам або етрускам, займала гірську країну між Нориком, Гельвецією, перевалом Сант Годард, Боденським озером і долиною річки Інну, розпадаючись на племена камунів, ленонтіїв, веностів, бріксентів, мезіатів, евганеїв, трідентійців та інших. Північніше від них жили вінделікійці. Населення Реціі займалося скотарством, виноробством і частково землеробством.

Провінції і єпархії Римської імперії у 400 р.

У 15 році до н. е. Рим вирішив убезпечити північний кордон Італії. Тиберій і Друз вторглися в Рецію, перший через Гельвецію, другий з Італії, вгору по долині річки Еч і в один літній похід завоювали провінцію. Тоді ж були прокладені дороги що з'єднували головні пункти Північної Італії з верхнім Дунаєм, Боденським озером і східною Швейцарією. Центром римського управління й культури стало місто Augusta Vindelicorum (Аугсбург), де сходилися дороги з Італії. Одна з них йшла від Комо на Кіавенну і Кур до Бріганції (Брегенц) на Боденському озері, а звідти у Аугсбург, інша з Аквіли, через Карнійські Альпи, до Вельдідени (Вільде) на Інні у Реціі; тут з нею зустрічалася третя, найзначніша дорога з Верони на Трієнт, вгору по долині річки Еч, потім через Бреннер долиною Інну та Баварських Альп до Вельдідени і Аугсбурга. Ця дорога в 47 році була закінчена Клавдієм і продовжена до верхнього Дунаю; за його ім'ям, вона стала називатися via Claudia.

Посилання[ред.ред. код]

Реція у швейцарському історичному лексиконі (нім.)

Див. також[ред.ред. код]