Саруханов Ігор Арменович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саруханов Ігор Арменович
Основна інформація
Дата народження 6 квітня 1956(1956-04-06)[1][2] (68 років)
Місце народження Самарканд, Узбецька РСР, СРСР[1][2]
Роки активності 1985 — тепер. час
Громадянство Росія і СРСР
Професії композитор, поет, співак, автор-виконавець
Співацький голос баритон
Інструменти вокал[d] і гітара
Жанри попрок, блюз, софт-рок, романс, Євродиско, електропоп і російський шансон
Нагороди
Заслужений артист Росії
sarukhanov.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Саруханов.

Ігор Арменович Саруханов (нар. 6 квітня 1956, Самарканд) — радянський і російський поп-рок-співак, композитор та поет. Заслужений артист Росії (1997)[3], член Союзу письменників Росії, член Спілки композиторів Росії[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Родина[ред. | ред. код]

Ігор Саруханов народився 6 квітня 1956 року в Самарканді, має вірменське коріння. Предки по материнській лінії походять з Ґоріса, а предки по батьківській — з Степанакерта. Прадід по батьку був заможною людиною, займався зерном, лісом, обробкою каменю, мав у підпорядкуванні декілька заводів та фабрик. У 1921—1922 роках, під час голоду у Поволжі, він відправляв туди склади зерна зі своїх фабрик. Під час масових репресій, щоб уникнути арешту і розстрілу, він знищив всі документи і відмовився від власного майна.

  • Батько — Армен Ваганович Саруханян (1930—1991), вчений, кандидат технічних наук, викладав у технічному вузі.
  • Мати — Роза Ашотівна Саруханова (1932—1991), викладач російської мови та літератури.
  • Дружина — Тетяна Анатоліївна Саруханова (1975), член Спілки художників Росії.
    • Донька Розалія Ігорівна Саруханова (2015)[5].
    • Донька — Любов Ігорівна Саруханова (2008)[6].
  • Брат — Ваган Арменович Саруханов (1960).
    • Племінник — Олег Ваганович Саруханов.
    • Племінниця — Тетяна Вагановна Саруханова.

Дитинство, юність і рання творчість[ред. | ред. код]

Ігор Саруханов народився в Самарканді, але прожив там недовго. Коли йому виповнилося 4 роки, сім'я, у зв'язку з необхідністю захисту батьківській дисертації, переїхала до Москви. Майбутній співак закінчив музичну школу № 1 по класу класичної гітари в Долгопрудному[7]. У дитинстві давав концерти самодіяльності, отримуючи за них гроші, за що директор школи хотів його вигнати. Користувався повагою серед місцевих хуліганів за те, що грав на танцях.

Батьки боялися віддавати сина в армію і влаштували його в Ансамбль пісні і танцю Московського військового округу, де він познайомився зі Стасом Наміним. Незабаром після цього в 1979 році він потрапив до ансамблю «Синій птах», пізніше звідти до групи Стаса Наміна(«Цвєти»), де виступав до 1982 року. У 1982 році Ігор Саруханов разом з іншими незадоволеними членами групи Стаса Наміна Олександром Слізуновим, Володимиром Васильовим та Михайлом Файнзильбергом заснував групу «Коло»(Круг), що проіснувала до 1984 року та була розформована за наказом Міністерства культури СРСР.

Сольна творчість[ред. | ред. код]

Сольна кар'єра Ігоря Саруханова почалася в 1985 році в рамках програми Всесвітнього фестивалю молоді і студентів в Москві (на ньому він став володарем першої премії у конкурсі за кращу пісню про Москву — «Московський простір»). У 1986 році вийшов перший диск-гігант співака «Якщо нам по дорозі». З цього моменту він почав активно гастролювати, отримав звання лауреата фестивалю «Братиславська ліра[cs]». У 1984 році на фестивалі у Сопоті був відзначений першою премією як автор пісні «Позаду крутий поворот». У 1990 році на пісню Ігоря Саруханова «Barber» був знятий перший професійний відеокліп (режисер Михайло Хлебородов).

Поетична кар'єра[ред. | ред. код]

Як поет і композитор працював з Тинісом Мягі, з Сергієм Челобановим, Анне Вескі, гуртом «Комбінація», Олександром Маршалом, Батирханом Шукеновим, з групою «А'Студіо», Олексієм Чумаковим, з групою «Город 312», з Миколою Трубачем та іншими артистами.

Твори[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • 2007 — «Біографія почуттів» — Видавництво «Ігор Саруханов» ISBN 978-5-9901183-1-7

Дискографія[ред. | ред. код]

  • Вінілові платівки
    • 1987 — Якщо нам по дорозі
    • 1989 — Зелені очі
    • 1991 — Я хочу побути один
  • CD
    • 1993 — Кращі пісні (збірка)
    • 1994 — Кращі пісні 2 (збірник)
    • 1994 — Навіщо повернулася ти?
    • 1995 — Музика для дискотек
    • 1997 — Скрипка — лисиця[8]
    • 1999 — Це не любов
    • 2001 — Човник, пливи
    • 2002 — Grand Collection (збірник)
    • 2003 — Улюблені песни.ги (збірник)
    • 2004 — Нова колекція (збірник)
    • 2004 — Новий альбом
    • 2004 — Любовний настрій (збірник)
    • 2007 — Біографія почуттів
    • 2010 — Червоні вітрила
    • 2012 — Чорні, білі смуги

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1980 — «Фантазія на тему кохання» — співак, музикант ансамблю «Фокус»
  • 1997 — «Новітні пригоди Буратіно» — П'єро
  • 2012 — «Шляховики-3»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Discogs — 2000.
  2. ↑ а б MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
  3. ↑ Почётное звание присвоено указом президента России № 1240 от 19.11.1997. Архів оригіналу за 11.08.2014. Процитовано 02.09.2018.
  4. ↑ Игорь Арменович Саруханов — Биографии, мемуары, истории [Архівовано 1 березня 2013 у Wayback Machine.] — «Континент», сентябрь 2010[недоступне посилання](рос.)
  5. ↑ Певец Игорь Саруханов стал отцом в 58 лет — Вести.Ru, 2 февраля 2015
  6. ↑ Игорь Саруханов: Пять раз женился по глупости — Собеседник, 29 июля 2011(рос.)
  7. ↑ Эксклюзивное интервью для сайта Радио «Шансон»: «Мною движет только любовь» [Архівовано 2014-01-12 у Wayback Machine.](рос.)
  8. ↑ Альбом «Скрипка — лиса»(рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Саруханов_Ігор_Арменович&oldid=41765089