Сафронов Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сафронов Леонід Іванович
Народився 1904
Єнакієве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 1964
Дніпропетровськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Леоні́д Іва́нович Сафро́нов (1904, Єнакієве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 1964, Дніпро, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський партійний діяч, вчений, 1-й секретар Полтавського обкому КП(б)У, ректор Дніпропетровського університету. Член ЦК КП(б)У (червень 1938 — травень 1940). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член Мандатної комісії Верховної Ради УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1904(1904) року в родині службовця-техніка на Брянському руднику Бахмутського повіту, тепер у складі міста Єнакієве, Донецька область, Україна. У 1917 році закінчив чотири класи рудничної школи на Брянському руднику. У лютому 1918 — лютому 1920 року — коногон шахти № 5 Брянського рудника Бахмутського повіту. У 1920 році вступив до комсомолу. У лютому 1920 — березні 1924 року — машиніст врубмашини шахти № 2 Брянського рудника. У березні 1924 — червні 1925 року — секретар осередку комсомолу (ЛКСМУ) шахти № 12 Брянського рудника.

Член РКП(б) з квітня 1925 року.

У липні 1925 — грудні 1926 року — секретар рудничного комітету комсомолу (ЛКСМУ) в місті Кадіївці Луганського округу. У грудні 1926 — жовтні 1928 року — відповідальний секретар Старобільського окружного комітету комсомолу (ЛКСМУ). У листопаді 1928 — липні 1930 року — секретар Старобільського районного комітету КП(б)У.

У серпні 1930 — січні 1933 року — студент Дніпропетровського гірничого інституту.

У лютому 1933 — березні 1934 року — заступник начальника політичного відділу машинно-тракторної станції (МТС) міста Борисполя Київської області. У квітні 1934 — січні 1935 року — начальник політичного відділу машинно-тракторної станції (МТС) міста Василькова Київської області.

У лютому — червні 1935 року — 2-й секретар Ємільчинського районного комітету КП(б)У Київської області. У липні 1935 — вересні 1936 року — 1-й секретар Лугинського районного комітету КП(б)У Київської області.

У вересні 1936 — січні 1937 року — інструктор відділу керівних партійних органів Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У.

У лютому — серпні 1937 року — студент Дніпропетровського гірничого інституту. Здобув спеціальність гірничого інженера.

У серпні 1937 — лютому 1938 року — 1-й секретар Красногвардійського районного комітету КП(б)У міста Дніпропетровська.

У лютому — травні 1938 року — ректор Дніпропетровського державного університету.

У червні 1938 — лютому 1939 року — 1-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Полтавській області, 1-й секретар Полтавського обласного комітету КП(б)У.

У березні 1939 — серпні 1941 року — ректор Дніпропетровського державного університету.

З серпня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У вересні 1941 — травні 1942 року — комісар евакуаційного госпіталю № 1657 у місті Чкалові РРФСР. У травні 1942 — грудні 1944 року — заступник командира з політичної частини артилерійського арсеналу № 1 на станції Донгузька Оренбурзької залізниці. Демобілізований із Червоної армії за станом здоров'я.

У січні 1945 — листопаді 1951 року — ректор Дніпропетровського державного університету. У листопаді 1951 — липні 1952 року — завідувач кафедри гідрогеології Дніпропетровського державного університету.

У липні 1952 — вересні 1953 року — проректор з навчальної роботи Ростовського державного університету в місті Ростові-на-Дону.

З вересня 1953 року — завідувач кафедри гідравліки і гідрогеології Дніпропетровського сільськогосподарського інституту.

Помер 1964 року в місті Дніпропетровську, тепер Дніпро, Дніпропетровська область, Україна.

Звання[ред. | ред. код]

  • майор

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сафронов Леонід Іванович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 102–103.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 69.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Филиппов С. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — Москва : РОССПЭН, 2016. (рос.)
  • Сафронов Леонид Иванович // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)