Сегура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 38°05′47″ пн. ш. 0°40′32″ зх. д. / 38.0964361° пн. ш. 0.6756583° зх. д. / 38.0964361; -0.6756583

Сегура
ісп. Segura, лат. Thader
Сегура в місті Мурсія
Сегура в місті Мурсія
Витік в районі містечка Сантьяго-Понтонес, провінція Хаен
Гирло Середземне море в районі міста Гвардамар-дель-Сегура
Країни басейну Іспанія Іспанія
Довжина 325 км
Висота витоку 1 413 м
Середньорічний стік ~ 15 м³/с
Площа басейну 19 525 км²
Басейн Сегури на мапі Іспанії
Басейн Сегури на мапі Іспанії
[[commons:Category:Segura (river)|Сегура
ісп. Segura, лат. Thader]] на Вікісховищі

Сегу́ра (ісп. Segura, МФА: [se̞ɣ̞uɾa]; валенс. Segura МФА: [seɣ̞uɾa]; лат. Thader) — найбільша річка на південному сході Іспанії.

Загальні дані[ред.ред. код]

Довжина річки — 325 км, площа басейну — 19 525 км².

Різниця у витратах води в різних місцевостях наведено у Таблиці:

Середні витрати води
Місцевість Витрати води
Сенахо 17,1 м³/с
С'єса 26,3 м³/с
Оріуела 5 м³/с
Гвардамар-дель-Сегура 1 м³/с

Головні притоки: Мундо, Аль-Арабе, Мула, Сангонера, Бенамор і Гуадалентін.

Живлення — переважно дощове.

Географія і клімат протікання[ред.ред. код]

Витік Сегури
Гирло Сегури

Сегура бере початок в провінції Хаен біля містечка Сантьяго-Понтонес, далі протікає повз міста́ Каласпарра, С'єса, Мурсія, Оріуела, Рохалес і впадає в Середземне море біля мі́ста Гвардамар-дель-Сегура в провінції Аліканте.

Сегура пересихає у верхів'ї, однак час від часу внаслідок злив на річці відбуваються паводки (з періодичністю в 6-9 років, майже завжди восени). У ХХ столітті великі повені відбувалися в 1946, 1948, 1973, 1982, 1987 і 1989 роках (див. Таблицю).

Паводки на Сегурі в Мурсії та Оріуелі
Дата Мурсія Оріуела
жовтень 1651 року 1.700 м³/с
жовтень 1834 року 1.000 м³/с
жовтень 1879 року 1.890 м³/с
квітень 1946 року 1.187 м³/с 1.138 м³/с
жовтень 1948 року 934 м³/с 1.172 м³/с
листопад 1987 року 1.000 м³/с

Використання річки[ред.ред. код]

Рибальські човни біля Гвардамару

Сегура є найбільшою водною артерією південного сходу Іспанії, в цілому засушливого, що зумовлює широке використання її вод для зрошування. Також розвинутим є рибальство.

Алювіальна рівнина Сегури називається Вега-дель-Сегура — це родючий сільськогосподарський район, де вирощують різноманітні культури — зернові, овочі, фрукти і квіти. Вегас (долини ісп. vega) поділяються на три ділянки: Альта («Верхня»), Медіа («Середня») і Баха («Нижня»).

Ще у середині XX століття Сегура вважалася однією з найбільш забруднених річок у Західній Європі, але завдяки заходам з очищення (введення в експлуатацію водостічних систем) і організації управління річковими ресурсами з середини 1980-х років становище із забрудненістю Сегури істотно покращилося.

Починаючи з 1990 року в пониззі річки було прорито канали, що зрізали злучини і таким чином покращили відведення повенневих вод. Саме у вересні 1997 та жовтні 2000 років, коли зливи викликали значне підвищення рівня води, було з успіхом опробовано новий канал.

Посилання[ред.ред. код]