Мурсія (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурсія

ісп. Región de Murcia

Герб Мурсії Прапор
Столиця Мурсія
Країна  Іспанія[1]
Країна Іспанія Іспанія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Кастилія-Ла-Манча Валенсія
Андалусія
Офіційна мова іспанська
Населення
 - повне 1,42 млн чол. (2008)
 - густота 128,12
Етнікон ісп. murciano, ісп. murciana, аст. murcianu[2], аст. murciana[2], аст. murciano[2], аст. murcianes[2], аст. murcianos[2] і італ. murciano
Площа
 - повна 11 313 км²
Висота
 - максимальна 2014 м
(Macizo de Revolcadoresd)
 - мінімальна 348 м
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Статус автономії 9 червня 1982
Президент Педро Антонио Санчез (РР)
Сенаторів 2
Депутатів 9
Вебсайт www.carm.es
Код ISO 3166-2 MU

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Мурсія

Мурсія, Мурсійський регіон (ісп. Región de Murcia, кат. Regió de Múrcia) — провінція Іспанії, одне з 17 автономних співтовариств країни, розташоване на південному сході Піренейського півострова, між Андалусією і Валенсією, і між Середземним морем і Кастилією — Ла-Манча. Столицею регіону є місто Мурсія, де розташовуються всі регіональні органи влади, окрім Регіональної асамблєї, яка розташована в Картахені.

Третина всього населення регіону живе в столиці. Регіон Мурсія є найбільшим виробником фруктів, овочів і квітів в Європі.

Географія[ред. | ред. код]

Рельєф[ред. | ред. код]

Регіон знаходиться на східному краю Бетських гір. Бетські гори в свою чергу розділяються на Пребетські, Суббетські та Пенібетські кордильєри (з півночі на південь).

Південна сторона масиву Револькадорес

Традиційно вважалося, що пік Револькадорес (ісп. Pico de Revolcadores), що відноситься до гірського масиву з тією ж назвою є найвищою точкою Мурсійського регіону і має висоту 2 027 м; але по останніх вимірах SNIG'а (Servicio Nacional de Información Geográfica de España — Національна служба географічної інформації Іспанії) Револькадорес має висоту 1 999 м, а найвищою точкою регіону є пік того ж гірського масиву Лос Обіспос (ісп. ісп. Los Obispos — «Єпископи») — 2 015 м.

Приблизно 27 % територій регіону відноситься до гірського рельєфу, 37 % до міжгірських низин і долин, і 35 % до рівнин.

Клімат[ред. | ред. код]

Діаграма зміни температури повітря в столиці регіону впродовж року

В Мурсії напівпосушливий середземноморський клімат з м'якою зимоюгрудні і січні в середньому 11 °C) і спекотним літом (до 40 °C). Середньорічна температура — 18 °C.

Відстань до моря і рельєф створюють температурні відмінності між узбережжям і внутрішніми районами регіону, особливо відмінності помітні взимку. В той час, коли на узбережжі температура рідко опускається нижче 10 °C, у внутрішніх районах вона рідко піднімається вище 6 °C і кількість опадів вища (600 мм), ніж на узбережжі.

Мар Менор, вигляд з супутника

У місті Мурсія був зафіксований температурний рекорд Іспанії XX століття. 4 липня 1994 року температура була 47,2 °C. Січень 2005 року був найхолоднішим за довгий час, на узбережжі навіть випав сніг. [1]

Водні ресурси[ред. | ред. код]

В регіоні знаходиться найбільше природне озеро Іспанії — Мар-Менор. Мар-Менор є найбільшим солоним озером Європи. Озеро має напівокруглу форму і відокремлено від Середземного моря смугою піску завдовжки 22 км і шириною від 100 до 1 200 м.

Історія[ред. | ред. код]

Див. також: Королівство Мурсія

Карфагеняни заснували на території Мурсійського регіону торговельну колонію, назвавши її Карт Хадашт (фінікійською мовою Нове Місто), так само як його африканського тезку (Карфаген). Згодом місто було захоплене римлянами, що охрестили його Новим Карфагеном (лат. Carthago Novo), щоб відрізняти його від Карфагена африканського. Мурсійський регіон увійшов до складу римської провінції Картаґіненсіс (лат. Carthaginensis).

Комарки Мурсії

Мурсійське королівство, одна з держав на які розпався Кордовський халіфат, було створене після занепаду Кордовського халіфату Омеядів в XI столітті. Столицею царства була Мадінат Мурсійя (Мурсія), окрім території сучасного регіону Мурсії, царство включало частину території провінцій Альбасете, Альмерія і Аліканте. В 1086 році династія Альморавідів розповсюдила свою владу на всі тайфи (мусульманські князівства) і об'єднали Аль-Андалус.

Фернандо III Святий добився вассалітету мусульманського королівства Мурсії в 1243 році і призначив свого сина, майбутнього Альфонсо X Мудрого, намісником в 1244 році. Подальше невиконання договору, підписаного в Алькарасі, призвело до повстання мурсійських мусульман в 1266 році, яке було підтримано арагонськими військами Якова I Арагонського. У 1296 р. використовуючи династичний конфлікт Кастилії, пов'язаний з Фернандо де ла Серда, король Яків II Арагонський захопив територію Мурсії і приєднав її до Валенсійського королівства.

Арагонське панування тривало недовго, але мало велике значення завдяки заселенню земель каталонськими християнами, які зробили меншістю кастильських переселенців. У 1305 році за Ельчеським договором Дон Хайме «Справедливий» повернув велику частину територій, але назавжди залишивши за Валенсією комарки Віналопо, Алаканті і Вега Баха. Тайфа Мурсії після захоплення християнськими королівствами стала називатися Королівством Мурсія. Королівство Мурсія продовжувало носити цю назву до 1833 року.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна еволюція. Світло зелений — регіон в цілому, темно-зелений — столиця.
Демографічна еволюція трьох основних міст регіону: Лорка (темно-синій), Картахена (синій) і Мурсія (блакитний), 1900—2005.
Див. також : Ал-Карша.

У регіоні Мурсія живе 1,42 млн осіб, майже третина (30,7 %) з яких проживає в столиці регіону Мурсії. Населення регіону становить 3 % від населення Іспанії. Після Сеути і Мелільї Мурсійський регіон має найвищий приріст населення і найвищий рівень народжуваності в країні.

Між 1991-2005 р.р. роками мурсійське населення збільшилося на 26,06 %, за той самий період населення країни збільшилося лише на 11,85 %. 12,35 % жителів регіону є іноземцями (INE 2005), на 4 % більш ніж у середньому в Іспанії. Серед іноземців переважають еквадорці (33,71 % від загального числа іноземців), марокканці (27,13 %), британці (5,95 %), болівійці (4,57 %) і колумбійці (3,95 %).

Еволюція чисельності населення регіону
у відсотковому співвідношенні до чисельності населення країни
1787 1857 1877 1887 1900 1910 1920 1930 1940
Населення 256.977 380.969 451.611 491.436 577.987 615.105 638.639 645.449 719.701
Відсоток 2,50 % 2,46 % 2,72 % 2,80 % 3,10 % 3,08 % 2,99 % 2,73 % 2,77 %
1950 1960 1970 1981 1991 1996 1999 2001 2005
Населення 756.721 800.463 832.313 957.903 1.059.612 1.097.249 1.131.128 1.190.378 1.335.792
Відсоток 2,69 % 2,62 % 2,45 % 2,54 % 2,69 % 2,81 % 2,77 % 2,90 % 3,03 %

Чисельність населення згідно з Флоридебланке (на 1787) та офіційними даними INE (з 1857). Джерела: Estadísticas históricas de la Región de Murcia, INE [Архівовано 4 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

ЗМІ[ред. | ред. код]


Кастилія-Ла-Манча Валенсія
Андалусія Середземне море