Сектор «М»
| Сектор «М» | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-українська війна (з 2014) Війна на сході України | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Україна
|
 Росія «ДНР»
| ||||||
| Командувачі | |||||||
 генерал-майор Ігор Павловський[1][2] генерал-лейтенант Сергій Попко
|
|||||||
| Військові сили | |||||||
| Збройні сили України
|
|||||||
Сектор «М» (квітень 2014 — 18 грудня 2015) — район дій сил АТО починаючи з весни 2014 року у Донецькій області в районах довкола міста Маріуполь під час Війни на сході України.[7] Сили Сектору «Маріуполь» виконують завдання з оборони міста Маріуполь. В Секторі «Маріуполь» відбувся ряд боїв проти військ Російської Федерації та терористичних організацій. Після втрати контролю над містом весною, було проведено АТО в Маріуполі. Перша спроба 6-9 травня зазнала невдачі. 13 червня в ході проведення спецоперації Маріуполь було звільнено від терористів. З кінця серпня-початку вересня розпочалась оборона Маріуполя. 10 лютого українські підрозділи в ході наступу відсунули лінію фронту від Маріуполя та звільнили декілька населених пунктів.
Зона Сектору «М»[ред. | ред. код]
Згідно з оприлюдненою картою лінії розмежування в зоні АТО[8] Сектор «Маріуполь» займає територію Мангушського, Новоазовського та частину Нікольського і Бойківського районів.[7]
Після наступу військ РФ і терористів в серпні-вересні 2014 року, та контрнаступу Сил АТО 10 лютого лінія зіткнення проходить починаючи від с. Широкине на узбережжі Азовського моря і далі на північ через c. Пікузи, c. Павлопіль і вздовж р. Кальміус.
18 грудня 2015 Сектор «М» було переформатовано в Оперативно-тактичне угруповання «Маріуполь», і до нього було додано населені пункти Красногорівка та Мар'їнка.[9]
28 грудня 2015 вийшов документальний фільм Сектор «М» із циклу Місто героїв, у якому йдеться про життя прифронтових сіл з цього Сектора.[10]
Сили Сектору «М»[ред. | ред. код]
У різний час в Секторі «Маріуполь» діяли підрозділи різних силових відомств. Частини Збройних Сил України, зокрема 72-а окрема механізована бригада та 79-а окрема аеромобільна бригада брали участь як в атаках на російські і терористичні війська, так і в обороні Маріуполя. Підрозділи Нацгвардії беруть участь у бойових діях та виконують функції охорони правопорядку у звільнених населених пунктах, зокрема Полк «Азов». «Азов» брав активну участь в подіях 6-9 травня, спецоперації 13 червня та контрнаступу Сил АТО 10 лютого. Спецпідрозділи охорони громадського порядку в Україні, «Дніпро-1», «Свята Марія» забезпечують охорону правопорядку в Маріуполі.
Перебіг подій[ред. | ред. код]
В травні Маріуполь був оточений і блокований Силами АТО. Було виставлено 10 блок-постів навколо міста. 6-9 травня відбулась перша спроба провести операцію зі звільнення міста від сепаратистів. Сили АТО складались з 20-го БТрО, 72-ї ОМБр, батальйону МВС «Азов». Спецоперація провалилась, українські підрозділи зазнали втрат.
13 червня місто було остаточно звільнене від сепаратистів. У спецоперації брали участь близько 150 бійців батальйонів «Азов», 2 роти батальйону «Дніпро-1» та 2 роти Національної гвардії[11], блок-пости на в'їздах до міста контролювали військові[12]. Силам АТО протистояли від 60 до 80 озброєних бойовиків.
Поновились активні бойові дії в Секторі «Маріуполь» в кінці серпня з початком наступу російських і терористичних військ на Новоазовськ. З того часу почалась оборона Маріуполя, яка триває дотепер. Після активного наступу у вересні терористи і російська армія зайняли рубежі біля Маріуполя. Це давало змогу їм обстрілювати саме місто.
Після підписання мінських домовленостей у Секторі «Маріуполь» наступальних операцій жодна сторона не проводила. Проте перемир'я не заважало терористам і російським військам обстрілювати Маріуполь[13]. Внаслідок обстрілу бойовиків 24 січня 2015 року 26 людей загинуло.
Після відновлення бойових дій українські підрозділи в ході контрнаступу 10 лютого змогли зайняти позиції по лінії Широкине-Комінтернове-Павлопіль[14]. В наступі брали участь полк «Азов», частини ЗСУ, підрозділи МВС. Окрім зазначених селищ було звільнено Лебединське, Бердянське. В ході контрудару бойовиків було втрачено контроль над частиною с. Широкине. Після оголошення 15 лютого перемир'я в с. Широкине продовжуються бої[15].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Экс-замкомбата «Азова» рассказал, как губернатор, генерал и тысячи горожан спасли Мариуполь. Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- ↑ Звернення до керівника Сектору «М» генерала І. В. Павловського щодо встановлення вогневих точок. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
- ↑ а б Командующий сектором «М» Федоров покинул свой пост, — источник[недоступне посилання]
- ↑ Генерал, який звільнив Маріуполь, шпиталізований з черепно-мозковою травмою [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.], Українська правда, 22 грудня 2014
- ↑ Батальйон «Донбас» зачищає Широкине — Телеканал новин «24», 29 березня 2015
- ↑ Под Широкино героически сражаются бойцы роты спецназначения МВД «Берда» из Запорожской области [Архівовано 16 березня 2015 у Wayback Machine.] — Индустриалка
- ↑ а б Сектори зони АТО. Архів оригіналу за 19 жовтня 2017.
- ↑ Точная карта разграничения сил на Донбассе. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ К сектору «Мариуполь» добавили населенные пункты Красногоровка и Марьинка. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 26 грудня 2015.
- ↑ СЕКТОР «М»: О ЖИЗНИ ПРИФРОНТОВЫХ СЕЛ ВИДЕО [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Новости Донбасса
- ↑ После штурма Мариуполя СБУ хотело отпустить главного вербовщика террористов, — батальон «Азов». Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ У Маріуполі — активна фаза АТО, зачистили центр дислокації терористів. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ Під час обстрілу у Маріуполі поранено мінімум 20 осіб, постраждалим потрібна кров. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ Турчинов: Наступ на бойовиків забезпечив надійну оборону Маріуполя. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ Під Широкиним Нацгвардія знищила ворожий склад боєприпасів[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Менеджмент гибридной войны. Часть 4. Организация секторов, общая стратегия, лицо врага. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. 23 вересня 2018. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
| ||||||||||||||