Скалон Михайло Миколайович

Михайло Миколайович Скалон
Михаил Николаевич Скалон
Народження	19 квітня 1874(1874-04-19) Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	23 лютого 1940(1940-02-23) (65 років) Прага
Країна	Російська імперія
Рід військ	піхота
Освіта	Пажеський корпус
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	Командир 33-ї піхотної дивізії Командир загону військ Новоросії генерал-лейтенанта Шиллінга Командир зведено-гвардійської піхотної дивізії групи військ генерал-лейтенанта Бредова
Війни / битви	Російсько-японська війна Перша світова війна Громадянська війна в Росії
Рід	Скалони
Нагороди	Георгіївська зброя Орден Святого Георгія
Скалон Михайло Миколайович у Вікісховищі

Миха́йло Микола́йович Скало́н (19 січня 1874(18740119) — 28 лютого 1943, Прага) — російський військовий діяч, полковник (серпень 1912), генерал-майор (20 грудня 1914), генерал-лейтенант (серпень 1920). Учасник російсько-японської, Першої світової воєн та Громадянської війни в Росії у складі Добровольчої армії.

Біографія

Закінчив Пажеський корпус (1894). На початку Першої світової війни: командир 36-го Орловського петровського полку (липень 1914 — квітень 1915). З 22 квітня 1915 командир 4-го лейб-гвардійського стрілецького полку (квітень 1915 — квітень 1917). Командир тридцять третьої піхотної дивізії (квітень 1917 — січень 1918).

У Білому русі: командир загону військ Новоросії генерал-лейтенанта Шиллінга (листопад 1919 — січень 1920). Командир зведено-гвардійської піхотної дивізії групи військ генерал-лейтенанта Бредова, брав участь у Бредівському поході (січень — березень 1920). Інтернований у Польщі. Потім з Польщі через Румунію повернувся до Криму (липень 1920). Призначений генералом Врангелем командиром 3-го армійського корпусу Російської армії (серпень — жовтень 1920). Виконувач обов'язків губернатора Таврії на період евакуації з Криму (25 жовтня — 1 листопада 1920).

В еміграції з листопада 1920 р. Спочатку жив у Болгарії, з 1925 р. — у Чехословаччині. Був членом Гвардійського об'єднання, головою Союзу георгіївських кавалерів, головою Об'єднання стрільців імператорської фамілії в Чехословаччині. З 1940 р. член Російської загальновійськової спілки в Празі. Помер у Празі.

Нагороди

• Кавалер ордена Святого Георгія IV ступеня. Нагороджений Георгіївською зброєю.

Література

• Валерій Клавінг, Громадянська війна в Росії: Білі армії. Військово-історична бібліотека. М., 2003 (рос.)

Посилання

• Хронос. Біографії. Білий рух в особах.(рос.)
• Архіви Росії.(рос.)
• Суспільно-історичний клуб «Біла Росія».(рос.)