Склад (будівля)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Складська будівля. Майцуру, префектура Кіото,Японія
Стелажі з палетами
Складські підлоги та підходи
Складування

Склад — це споруда, різноманітне обладнання та внутрішня транспортна система, яка застосовується для прийому, розміщення та зберігання матеріальних цінностей, підготовки їх до споживання та видачі споживачу.

У логістиці склад виконує функцію акумуляції резервів матеріальних ресурсів, необхідних для демпфування коливань обсягів постачань і попиту, а також синхронізації швидкостей потоків товарів в системах просування від виробників до споживачів або потоків матеріалів в технологічних виробничих системах.

Склади є ключовим елементом системи логістики.

Класифікація складів[ред.ред. код]

Існує безліч класифікацій складів. Основними є:

Класифікація складів
За характером операцій: За ступенем автоматизації: За формою власності: За видом матеріалів:
Матеріальні Немеханізовані Індивідуального користування Спеціалізовані
Виробничі Механізовані Загального користування Універсальні
Збутові Автоматизовані
Автоматичні

Сучасна логістична наука говорить не просто про склади, як окремий елемент логістичної системи, а про системи розміщення запасів. Причина дуже проста: запаси зберігаються не тільки на традиційних складах, але й у транзиті. Дуже важливо те, що останнім часом з'явились склади «швидкого зберігання», точки перевантаження борт-до-борту, які теж є елементом складської структури.

Функції складів[ред.ред. код]

Склади виконують такі функції:

  • вирівнювання / згладжування (обсягів, часових коливань тощо)
  • перетворення (комплектація вантажів відповідно до запитів споживачів)
  • зберігання / накопичення

Різновиди складів[ред.ред. код]

За призначенням розрізняють такі види складів:

  • Виробничі — склади сировини, комплектуючі, матеріалів, цехові склади готових виробів, заводські склади готової продукції.
  • Транзитно-перевалочні — склади при залізничних станціях, портах, річкових пристанях, аеропортах, автовантажних терміналах служать для короткочасного зберігання вантажів в період перевантаження їх з одного виду транспорту на іншій.
  • Митні — склади для зберігання товарів в очікуванні митного оформлення. Також називають митно-ліцензійні склади.
  • Дочасовго завезення — склади в районах, доставка товарів в яких можлива лише в певні періоди року.
  • Сезонного зберігання — склади для товарів сезонного характеру.
  • Резервні — для зберігання запасів на випадок надзвичайних обставин.
  • Гуртові розподільні — склади, що забезпечують торгівельні мережі.
  • Комерційні загального користування — склади, що обслуговують будь-яких власників товарів.
  • Роздрібні — склади торгових підприємств.

За умовами зберігання розрізняють склади загального призначення, резервуари, сейфи для небезпечних речовин, спеціалізовані склади-сховища (овочесховища, фруктосховища, склад-холодильники з машинним охолоджуванням, льодовики для зберігання продуктів і інші). На складах створюють необхідні умови для зберігання з урахуванням фізико-хімічних властивостей товарів. У ряді випадків на складах є потужності з розфасовування, упаковування, тестуванню і інших операцій.

Відповідальність[ред.ред. код]

Складське господарство у дуже багатьох компаніях, будучи логістичним елементом, зберігає різноманітну підпорядкованість: відділам продажу, виробництву, технічній службі тощо. Головне завдання для логістів, наскільки це доцільно, з точки зору керованості й економічного сенсу, підпорядкувати склади під своїм керівництвом всю складську структуру компанії. Але, ще важливіше, щоб усі склади, навіть, якщо вони зберегли свою підпорядкованість іншим підрозділам, були поєднаними в єдиний ланцюг поставок (постачання) матеріалів та готової продукції.

ІТ на складі[ред.ред. код]

Збільшення асортименту та вантажопотоків на складах вимагають вдосконалення бізнес-процесів. Які, в свою чергу, неможливі без сучасних інформаційних технологій. Все більшого застосування набувають штрих-кодування, RFID маркування. Автоматизуються також і самі процеси. Досягненням сучасних інформаційних технологій є запровадження автоматизованих систем керування складами (СКС), які більше відомі, як системи WMS.

Автоматизація, облік[ред.ред. код]

Інженерні рішення[ред.ред. код]

Типовий генплан середнього підприємства
Генпланування

Як на промислову спроруду, на склади поширюються вимоги щодо проектування промслових об'єктів. Серед них — забезпечення найменшого шляху руху сировини, матеріалів, напівфабрикатів по території підприємства, що гарантує найменші витрати на внутрішньозаводський транспорт.

Інженерні мережі
Пожежна і вибухобезпека
Докладніше: Пожежна безпека

Зазвичай, склади відносяться до пожежонебезпечних, і, у ряді випадків, ще й до вибухонебезпечних приміщень.

Підлоги
Освітлення

Особливістю виконання освітлення складів є використання електроапаратури відповідно до ДБН, пожежних норм тощо. При цьому освітлення виконується у міжряддях (приклад див. на верхньому зображенні). Регламентоване використання захищених світильників.

Склад бункерний – склад, у якому матеріал, наприклад, добута корисна копалина та ін. продукція накопичується і зберігається в бункерах.

Склад усереднювальний (накопичувальний) – штабельний склад корисної копалини, призначений для усереднення її характеристик і згладжування коливань в обсягах видобутку.

Склади в каналах просування товарів[ред.ред. код]

У підприємствах-учасниках товаропровідних систем склади є основними функціональними підрозділами. Системи просування товарів між виробниками та споживачами підрозділяють на прямі (виробник — дилер і крупні споживачі), ешелоновані (виробник — дистриб'ютор дилери і крупні споживачі) і гнучкі (ешелоновані з можливістю прямих постачань від виробників дилерам і крупним споживачам в особливих випадках).

Ешелоновані товаропровідні системи включають три рівні складів:

  • Центральні або зональні склади виробників, що обслуговують регіональні склади своєї системи просування товарів в географічних або адміністративних регіонах.
  • Регіональні склади, які обслуговують своїх дилерів в одному регіоні.
  • Дилерські, що обслуговують дрібно-гуртових і (або) роздрібних споживачів в районах споживання товарів.

Зональні і регіональні склади називають дистриб’юторськими (розподільними), оскільки вони реалізують товар гуртом не кінцевим споживачам, а відповідним складам — ланкам товаропровідних систем.

Дилерські (торгові) склади реалізують товари роздрібним споживачам безпосередньо і через своїх торгових агентів, що містять крамниці або інші пункти збуту. Дилерські склади теж виконують розподільні функції, але дрібногуртовими партіями.

В умовах України, центральними або зональними складами можна вважати склади готової продукції заводів-виробників і оптових компаній-імпортерів, регіональними — склади оптових підприємств, які обслуговують одну або декілька областей, дилерськими — склади вхідних в збутову мережу дрібнооптових фірм, обслуговуючих споживачів в одному або декількох районах споживання.

Завдання дистриб'юторських складів — організація ефективної діяльності по забезпеченню товаропровідної мережі, критерії ефективності — задоволення замовлень по номенклатурі на 90—95% (для складів офіційних дистриб'юторів), термінові відвантаження протягом доби за межі області, протягом на пів доби в межах області. Нетермінові відвантаження — не більше двох днів.

Економіка складського господарства[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література та посилання[ред.ред. код]