Сімон Вестдейк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сімон Вестдейк
нід. Simon Vestdijk
Дата народження: 17 жовтня 1898(1898-10-17)
Місце народження: Гарлінген, Нідерланди
Дата смерті: 23 березня 1971(1971-03-23) (72 роки)
Місце смерті: Утрехт, Нідерланди
Національність: нідерландець
Громадянство: Нідерланди Нідерланди
Мова творів: нідерландська
Рід діяльності: прозаїк
Роки активності: 19301971
Напрямок: модернізм
Жанр: історичні романи, оповідання, вірші
Премії:

Нідерландська літературна премія (1971)

Сімон Вестдейк (нід. Simon Vestdijk, МФА: [ˈsimɔn ˈvɛs̬dɛi̯k]; *17 жовтня 1898, Гарлінген, Нідерланди23 березня 1971, Утрехт, Нідерланди) — нідерландський прозаїк і літературний критик, поет; лауреат Нідерландської літературної премії (1971).

З життя і творчості[ред.ред. код]

Сімон Вестдейк народився 17 жовтня 1898 року в містечку Гарлінгені (Фрисландія) і згодом зображував його у своїх творах.

Вивчав медицину, психологію в Амстердамському університеті. Після навчання й кількох років лікарської практики повністю заходився коло літератури.

У 1971 році письменникові присуджено Нідерландську літературну премію.

Творчість Вестдейка має виражений гуманістичний характер.

Він — автор поетичних збірок «Вірші» (1932), «Римована палітра» (1933), «Служіння жінці» (1934), «Дитина міста і села» (1936), «Рембрандт і ангели» (1956), романів: історичних — «П'ята печать» (1937), «Останні роки Пілатового життя» (1938), «Отрів рому» (1940), психологічно-побутових і соціальних — «Знову до Іни Даманн» (1934), «Пан Віссер спускається в пекло» (1936), циклу автобіографічних романів «Антон Вахтер» (193948) та ін. Деякі романи Вестдейка спрямовані проти нацизму — «Ельза Белер, німецька служниця» (1936), «Вогнепоклонники» (1947), «Спотворений Аполлон» (1952).

Під час німецької окупації був ув'язнений, події цього часу відображено в романі «Пастораль 1943 року» (1945).

Інші романи — «Філософ і убивця» (1961), «Процес майстра Екгарта» (1970) тощо.

Писав критичні праці («Проблема вини в Достоєвського», 1945), статті (зб. «Мистецтво і сон», 1957).

Вірш Сімона Вестдейка «Сліпі» в перекладі українською В. Осадчого увійшов до збірки «Поклик» (К., 1984). Російською вийшов том вибраних творів письменника («Пастораль 1943 року» та оповідання) в серії «Мастера современной прозы» (М.: «Прогресс», 1973).

Вибрана бібліографія[ред.ред. код]

  • Kind tussen vier vrouwen (1933, уперше опубл. 1972);
  • Terug tot Ina Damman (1934);
  • Else Böhler (1935);
  • Meneer Visser's hellevaart (1936);
  • De nadagen van Pilatus (1938);
  • Aktaion onder de sterren (1941);
  • Ierse nachten (1946);
  • De Toekomst der Religie (1947);
  • Pastorale 1943 (1948);
  • De redding van Fré Bolderhey (1948);
  • De kellner en de levenden (1949);
  • De koperen tuin (1950);
  • Ivoren wachters (1951);
  • Het glinsterend pantser (1956);
  • De ziener (1959);
  • Een moderne Antonius (1960);
  • Het wezen van de angst (1968).

Джерела та посилання[ред.ред. код]

Радянське видання творів Фестдейка російською (1973)