Націонал-соціалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Наци́зм (націонал-соціалізм) — політична ідеологія, доктрина, політичний режим, заснований на расизмі, шовінізмі, антигуманізмі і тоталітаризмі. Нацизм додержується ідей про зверхність «вищої», «панівної» раси над іншими, «неповноцінними» націями і расами (доктрина «надлюдини» і «недолюдини»); верховенстві нації і держави над особистістю.^{[Джерело?]}

Націонал-соціалізм - політична ідеологія, яка була економічною і політичною доктриною Третього рейху, має багато спільного із фашизмом і зазвичай класифікується як один з його різновидів. Фашизм використовується для позначення широкого спектру політичних рухів, що існували в різних країнах, тоді як термін «націонал-соціалізм» застосовують лише у зв'язку з нацистською партією і Третім рейхом.

Найбільш повного втілення ці ідеї набули в ХХ-му столітті в Німеччині під час диктатури Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (1933—1945) на чолі з Адольфом Гітлером. Близькі до нацистського рухи були засновані в Англії в 1932 Освальдом Мослі й у 1962 Коліном Джорданом, у 1967 був створений Національний фронт. В США Американська нацистська партія була створена в 1958 Джорджем Лінкольном Росквеллом. В Москві Російська Нацистська партія (РНЕ) була створена в 1990.

Зміст 1 Критика нацизму 2 Соціал-націоналізм 3 Соціал-Націоналізм як політична доктрина 4 Опоненти соціал-націоналізму 5 Історія соціал-націоналістичних ідей 6 Дивіться також 7 Посилання 8 Джерела 9 Інтернет посилання 10 Див. також

[ред.] Критика нацизму

Перший систематичний і критичний аналіз нацизму як тоталітарної антилюдської системи, порівняння його з іншою антигуманною системою — його «антиподом-двійником» комунізмом, був зроблений в праці німецько-американської політолога, соціолога і філософа Ганни Арендт — «Походження тоталітаризму» ^[1]

[ред.] Соціал-націоналізм

Українська версія націонал-соціалізму відома також як соціал-націоналізм. Його ідеологи (А.Білецький, О.Однороженко) визначають його як ідеологію, що базується на максималізмі, національно-расовому егоїзмі, любові до свого, нетерпимості до ворожого та активізмі.

Базовими принципами соціал-націоналізму є:

1. Соціальність («Ми не відмітаємо існування багатих (але не надбагатіїв), але відкидаємо можливість існування бідних»^[2])

2. Расовість («Люди від природи народжуються з різними здібностями та можливостями і тому найбільше щастя людини це коли вона знаходить власне місце в національній ієрархії та сумлінно виконує своє життєве завдання»^[2]))

3. Великодержавність ("Це питання, як не дивно, не стільки політичне, скільки біологічне. Будь-який живий організм в природі стремить до розширення, розмноження, збільшення. Цей закон універсальний і для інфузорії-туфельки, і для людини, і для нації-раси^[2]))

Соціал-націоналізм також за визначенням його ідеологів (А.Білецький, О.Однороженко) є антисистемним (антидемократичним та антикапіталістичним), самодостатнім, войовничим та безкомпромісним.

Щодо основної мети своєї ідеології, то соціал-націоналісти розуміють її наступним чином: «витворення, замість купи розрізнених індивідуумів, механічно об'єднаних назвою „українці“ та наявністю українського паспорту, Національної Надспільноти — єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей — фізично, інтелектуально і духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини — Надлюдина.»^[3]

[ред.] Соціал-Націоналізм як політична доктрина

Метою соціал-націоналізму у сфері державотворення проголошується побудова нового суспільного ладу, де будуть втілені принципи соціальної та національної справедливості.

Соціальний націоналізм спрямований на утвердження державно-політичного режиму націократії. Таким чином, форма устрою, яку пропонує соціял-націоналізм — є самобутньою і не вкладається в доктрину фашизму або націонал-соціалізму.

[ред.] Опоненти соціал-націоналізму

Ідеологічно соціал-націоналізм протистоїть інтернаціоналізму, визначаючи расову сутність людських спільнот природною і такою, що не потребує штучних змін.

Як державницька концепція соціал-націоналізм протистоїть анархізму, що заперечує необхідність існування держави.

Висуваючи гасло боротьби з капіталізмом, соціал-націоналізм виступає за повне соціальне перевлаштування cуспільства, але його ідеологія не є соціалізмом; вона ґрунтується на національній націократичній традиції, що пропонує розв'язок соціальних проблем без відверто соціалістичних форм.

Цінністно соціал-націоналізм заперечує лібералізм, що ставить так звані «природні» права людини над правами людських спільнот. Соціал-націоналізм визнає найвищими правами права нації, а права окремих людей ставить у залежність від обсягу і характеру виконуваних у суспільстві обов'язків і взятої на себе відповідальності.

[ред.] Історія соціал-націоналістичних ідей

Соціал-націоналізм почав формуватися на початку 1990-их років в колах українських інтегральних націоналістів. У 1991 р. українськими націоналістами, які жадали пристосувати інтегральний націоналізм до нових умов, була утворена Соціал-Національна партія України, яка протягом 1990-х і перших років ХХІ ст. була єдиною організаційною структурою, ідеологічною базою якої був соціальний націоналізм. З розпадом СНПУ її наступник ВО «Свобода» відходить від відвертого декларування ідеології соціал-націоналізму, її принципів.

Також на ідеології соціал-націоналізму засновують свою діяльність громадські організації:

• ОУМ «Спадщина» (діє з 1988 р.)
• ВГО «Патріот України» (Утворена у 2005 р.)
• ЧПР «Українська Альтернатива» (утворена у 2007 р.)
• НД "РіД"
• ГО "СіЧ"

Новітню історію соціал-націоналізму варто розпочинати з 8 листопада 2008 р., коли у м.Києві було проведено нараду керівників соціал-націоналістичних організацій України та прийнято рішення про утворення єдиної соціал-націоналістичної сили - Соціал-Націоналістичної Асамблеї, яка на першому етапі організаційно об'єднала 4 соціал-націоналістичні організації ("Патріот України", НД "РіД", ЧПР "Українська Альтернатива" та ГО "СіЧ").

[ред.] Дивіться також

• «Право Нації»
• Націократія
• Державний синдикалізм

[ред.] Посилання

1. ↑ англ. «The Origins of Totalitarianism». New York, 1951; нім. «Elemente und Ursprünge totaler Herrschaft». Frankfurt/Main, 1955)
2. ↑ ^{а б в} Андрій Білецький «Український расовий соціал-націоналізм» («Український соціальний націоналізм». — Харків: «Патріот України», 2007. — с.3-5)
3. ↑ [1]

[ред.] Джерела

• Олег Однороженко «Соціал-націоналістичний рух та його основні завдання» («Український соціальний націоналізм». — Харків: «Патріот України», 2007. — с.46-54)

[ред.] Інтернет посилання

• [2]
• [3]
• [4]

[ред.] Див. також

• Расизм
• Ксенофобія
• Фашизм
• Інтернаціоналізм

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.