Томмі Моррісон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Томмі Моррісон
Томмі Моррісон (2011)
Томмі Моррісон (2011)
Загальна інформація
Повне ім'я Томмі Девід Моррісон
Прізвисько Герцог (англ. The Duke)
Громадянство США США
Народився 2 січня 1969(1969-01-02)
США Грейвет, Арканзас
Помер 1 вересня 2013(2013-09-01) (44 роки)
США Омаха, Небраска
Вагова категорія Важка
Стійка Ортодокс
Зріст 188 см
Розмах рук 192 см
Професіональна кар'єра
Перший бій 10 листопада 1988
Останній бій 9 лютого 2008
Боїв 52
Перемог 48
Перемог нокаутом 42
Поразок 3
Нічиїх 1
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Моррісон.

Томмі Девід Моррісон (англ. Tommy David Morrison; 2 січня 1969, Грейвет, Арканзас — 1 вересня 2013, Омаха, Небраска) — американський професійний боксер (з 1988 по 1996), чемпіон у важкій вазі за версією WBO (1993). У 1996 залишив боксерську кар'єру через позитивний результат аналізу на ВІЛ. Також відомий як актор; у 1990 знявся у кінострічці Роккі 5 у ролі боксера Томмі Ганна.

У 2007 зробив спробу повернутися в бокс — після того, як у липні 2006 повторний аналіз крові показав відсутність в організмі ВІЛ.[1] У серпні 2013 мати Моррісона повідомила, що її син хворий на СНІД, до того ж перебуває на фінальній стадії захворювання.[2] Помер у віці 44 років від септичного шоку, поліорганної недостатності та зупинки серця. Під час аутопсії наявність ВІЛ, однак, не підтвердилася.[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Діани та Тімоті Моррісона; батько був будівельником на пенсії.[4] За лінією матері мав індіанські корені (належав до племен понка та ото), за лінією батька — шотландські.[5][6].[7] Ріс та виховувався в окрузі Делавер, штат Оклахома,[8] більшу частину свого життя провів у місті Джей у тому ж штаті. Був далеким кровним родичем голівудської кінозірки Джона Вейна, через що отримав прізвисько «Герцог» (англ. The Duke).[9][10] Старший брат Томмі, Тім Моррісон-молодший, був також боксером і брав участь у змаганнях National Golden Gloves (Ноксвілл, штат Теннесі), дійшовши до чвертьфіналу; у дебютному поєдинку на професійному ринзі Тім програв боксеру Оліверу Макколу.

У тринадцятирічному віці Томмі, підробивши документи, взяв участь у п'ятнадцяти тестових поєдинках з боксу серед аматорів (мінімальний вік учасників мав складати 21 рік), з яких програв лише один. У 1988, закінчивши середню школу, отримав запрошення грати в університетській команді з американського футболу за Emporia State University. В тому ж році виграв регіональні змагання Golden Gloves у Канзасі та подав заявку на участь у National Golden Gloves у місті Омаха (штат Небраска).[11]

Боксерська кар'єра[ред. | ред. код]

Професійну боксерську кар'єру Томмі Моррісон розпочав 10 листопада 1988 у Нью-Йорку, нокаутувавши Вільяма Мухаммада.[12]

У 1989 під час поєдинків здобув дев'ятнадцять перемог, більшу частину (п'ятнадцять) з яких — нокаутом. 18 жовтня 1991 вперше отримав шанс позмагатися за титул чемпіона світу за версією WBO. Під час поєдинку, однак, програв у п'ятому раунді Рею Мерсеру, який відправив Томмі в нокаут. До цього моменту Моррісон виграв 28 боксерських поєдинків підряд.

У 1992 отримав шість перемог; серед переможених ним суперників — Джо Хіпп, який згодом став першим корінним американцем, що здобув титул чемпіона світу у важкій вазі.

6 липня 1993 відбувся найважливіший в кар'єрі поєдинок, у результаті якого Моррісон переміг легенду професійного боксу Джорджа Формена й таким чином здобув з другої спроби титул чемпіона світу у важкій вазі за версією WBO. Проте вже майже через п'ять місяців Моррісон втратив титул, програвши Майклу Бенту. Останнім поясом у боксерській кар'єрі був малозначущий титул за версією IBC, який Моррісон здобув у 1995, перемігши Донована Раддока, і втратив через чотири місяці, програвши Ленноксу Льюїсу.

15 лютого 1996 був вимушений перервати боксерську кар'єру, оскільки аналізи підтвердили у нього наявність ВІЛ. У 2007 повернувся на ринг і переміг нокаутом у другому раунді Джона Касла. Через рік провів свій останній поєдинок, перемігши Мета Вейсгаара. Загалом під час спортивної кар'єри Моррісон провів 368 поєдинків (включаючи аматорські), з яких виграв 343 (315 — нокаутом), 24 завершив поразкою й лише один завершився нічиєю.[13]

Акторська кар'єра[ред. | ред. код]

Томмі Моррісон (ліворуч), Стів Лотт і Сільвестр Сталлоне, 6 червня 1990

Вперше на кіноекрані Моррісон з'явився у 1988 у стрічці Джона Карпентера Вони живі (англ. They Live), знятій у жанрі наукової фантастики. У ній Моррісон зіграв бійця руху опору на ім'я Дейв.[14] Боксерські поєдинки Моррісона надихнули Сильвестра Сталлоне написати сценарій фільму Роккі-5, який вийшов у 1990-му;[15] у ньому Моррісон зіграв боксера Томмі Ганна.[16] З'явився він також у ролі Лео в одному з епізодів ситкому Сибіл, знятому компанією CBS, у 1996, під назвою Навчаючи Зої (англ. Educating Zoey) з Сібілл Шеперд, кримінальній драмі Трійка з Західного Мемфісу (англ. West Memphis Three) та фільмі Walk On (2005).[17]

Приватне життя[ред. | ред. код]

У Томмі Моррісона залишилося двоє синів — Трей Ліппе (*27 вересня 1989) та Джеймс Маккензі Вітт (*18 липня 1990). Був одружений тричі: з 1996 по 2000 — з Дон Фрімен (англ. Dawn Freeman), з 2001 по 2011 — з Дон Гілберт (англ. Dawn Gilbert), з 2011 по 2013 — з Трішею Гардінг. Проживав у Вайт Каунті (англ. White County), штат Теннесі.

Протягом 1990-х та на початку 2000-х Моррісон вчинив ряд правопорушень: у грудні 1993 побив студента з Університету Айови, за що був вимушений виплатити йому компенсацію у розмірі 310 доларів;[18][19] у жовтні 1996 транспортував у місті Джей заряджену вогнепальну зброю, за що отримав шість місяців умовно та був вимушений виплатити штраф у розмірі 100 доларів;[20] у вересні 1999 був засуджений на два роки умовно через інцидент, що трапився двома роками раніше, внаслідок якого з його провини було поранено троє людей;[21] 16 вересня 1999 поліція знайшла в машині Моррісона наркотики та зброю, через що 14 січня 2000 він був засуджений до двох років ув'язнення.[21].[22] 3 квітня 2002 отримав ще один рік увязнення за порушення своїх зобовязань після виходу з в'язниці.[23]

Смерть[ред. | ред. код]

У 1996 у Моррісона був виявлений ВІЛ, хоча діагноз підтверджувався не завжди.[24] У січні 2007 Моррісон вчетверте пройшов тест на ВІЛ, який так само, як і попередні, не показав наявності вірусу.[25] Томмі Моррісон помер 1 вересня 2013 в медичному центрі Омахи (Небраска). Причиною смерті стала зупинка серця, викликана поліорганною недостатністю, яку, в свою чергу, спровокував септичний шок, спровокований синьогнійною паличкою.[26]

Похований на цвинтарі Батлер Крік (англ. Butler Creek Cemetery) (Арканзас).[9]

Поєдинки[ред. | ред. код]

No. Результат Рахунок Супротивник Тип Раунд, час Дата Місце проведення Нотатки
52 Перемога 48–3–1 США Мет Вейсгаар TKO 3 (6), 1:40 9 лютого 2008 Мексика Domo de la Feria, Леон, Мексика
51 Перемога 47–3–1 США Джон Касл TKO 2 (6), 1:49 22 лютого 2007 США Mountaineer Casino Racetrack and Resort, Західна Вірджинія, США
50 Перемога 46–3–1 США Маркус Роде TKO 1 (10), 1:38 3 листопада 1996 Японія Tokyo Bay NK Hall, Ураясу, Японія
49 Поразка 45–3–1 Велика Британія Леннокс Льюїс TKO 6 (12), 1:22 7 жовтня 1995 США Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Втратив чемпіонський титул
48 Перемога 45–2–1 Канада Донован Раддок TKO 6 (12), 2:55 10 червня 1995 США Municipal Auditorium, Канзас Сіті, Міссурі, США Став чемпіоном за версією IBC
47 Перемога 44–2–1 США Террі Андерсон KO 7 (10), 1:34 1 травня 1995 США Brady Theater, Талса, Оклахома, США
46 Перемога 43–2–1 США Марсель Браун KO 3 (10), 2:18 5 березня 1995 США Civic Assembly Center, Оклахома, США
45 Перемога 42–2–1 США Кен Мерріт TKO 1 (10), 2:41 7 лютого 1995 США State Fair Arena, Оклахома, США
44 Нічия 41–2–1 США Росс П'юріті SD 10 28 липня 1994 США Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
43 Перемога 41–2 США Шерман Гріффін UD 10 24 травня 1994 США Brady Theater, Талса, Оклахома, США
42 Перемога 40–2 США Браян Скотт TKO 2 (10), 1:37 27 березня 1994 США Expo Square Pavilion, Талса, Оклахома, США
41 Перемога 39–2 Самоа Туі Тойя KO 3 (10), 2:13 20 лютого 1994 США Belle Casino, Міссісіпі, США
40 Поразка 38–2 США Майкл Бент TKO 1 (12), 1:33 29 жовтня 1993 США Tulsa Convention Center, Оклахома, США Втратив чемпіонський титул
39 Перемога 38–1 США Тім Томашек RTD 4 (12), 3:00 30 серпня 1993 США Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США Захистив чемпіонський титул
38 Перемога 37–1 США Джордж Формен UD 12 7 липня 1993 США Thomas & Mack Center, Парадіз, Невада, США Став чемпіоном за версією WBO
37 Перемога 36–1 США Ден Мерфі TKO 3 (10), 1:10 30 березня 1993 США Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США
36 Перемога 35–1 США Карл Вільямс TKO 8 (10), 2:10 16 січня 1993 США Reno-Sparks Convention Center, Рено, Невада, США
35 Перемога 34–1 США Маршал Тілман TKO 1 (10), 2:23 12 грудня 1992 США America West Arena, Фенікс, Аризона, США
34 Перемога 33–1 США Джо Хіпп TKO 9 (10), 2:47 27 липня 1992 США Bally's Reno, Невада, США
33 Перемога 32–1 США Арт Такер TKO 2 (10), 1:12 14 травня 1992 США Broadway by the Bay Theater, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
32 Перемога 31–1 США Кіммуель Одум TKO 3 (10), 1:50 23 квітня 1992 США Foxwoods Resort Casino, Коннектикут, США
31 Перемога 30–1 США Джеррі Голстед TKO 5 (10), 0:30 20 березня 1992 США Caesars Palace, Парадіз, Невада, США
30 Перемога 29–1 США Боббі Кворі TKO 2 (10), 1:29 16 лютого 1992 США Las Vegas Hilton, Невада, США
29 Поразка 28–1 США Рей Мерсер TKO 5 (12), 0:28 18 жовтня 1991 США Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Бій за чемпіонський титул (версія WBO)
28 Перемога 28–0 Мексика Ладіслао Міянгос TKO 1 (10), 1:40 27 червня 1991 США Bally's Las Vegas, Парадіз, Невада, США
27 Перемога 27–0 СРСР Юрій Ваулін TKO 5 (10), 2:06 19 квітня 1991 США Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
26 Перемога 26–0 США Пінклон Томас RTD 1 (10), 3:00 19 лютого 1991 США Kemper Arena, Канзас Сіті, Міссурі, США
25 Перемога 25–0 США Джеймс Тілліс TKO 1 (8), 1:51 11 січня 1991 США Etess Arena, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
24 Перемога 24–0 США Майк Ейсі TKO 1 (6), 1:35 8 листопада 1990 США Bally's Las Vegas, Невада, США
23 Перемога 23–0 США Джон Мортон TKO 5 (6), 1:49 4 жовтня 1990 США Etess Arena, Нью-Джерсі, США
22 Перемога 22–0 США Чарльз Вулард KO 2 9 червня 1990 США Memorial Hall, Канзас, США
21 Перемога 21–0 Канада Кен Лакуста UD 6 7 грудня 1989 США The Mirage, Невада, США
20 Перемога 20–0 США Лоренцо Кенеді UD 6 3 листопада 1989 США South Mountain Arena, Нью-Джерсі, США
19 Перемога 19–0 США Чарльз Гостеттер KO 1 26 жовтня 1989 США Kemper Arena, Міссурі, США
18 Перемога 18–0 США Гаррі Террел KO 1 (6), 2:59 17 жовтня 1989 США Arizona State Fair, Аризона, США
17 Перемога 17–0 США Девід Джейко KO 1 (6), 0:37 19 серпня 1989 США Veterans Memorial Coliseum, Флорида, США
16 Перемога 16–0 США Рік Еніс TKO 1 (6), 2:45 5 серпня 1989 США Harrah's Lake Tahoe, Невада, США
15 Перемога 15–0 США Джессі Шелбі TKO 2 (6), 1:55 22 серпня 1989 США Showboat, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
14 Перемога 14–0 США Майк Робінсон TKO 2 (6) 8 серпня 1989 США Bally's Park Place, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
13 Перемога 13–0 США Аарон Браун UD 6 3 липня 1989 США Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
12 Перемога 12–0 США Стів Зускі UD 4 25 червня 1989 США Convention Hall, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
11 Перемога 11–0 США Ріккі Нельсон TKO 2 (6) 11 червня 1989 США Trump Plaza Hotel and Casino, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
10 Перемога 10–0 США Майк Макгрейді TKO 1, 1:19 14 травня 1989 США Trump Plaza Hotel and Casino, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США
9 Перемога 9–0 США Лоренцо Бойд TKO 2 22 квітня 1989 США Канзас, США
8 Перемога 8–0 США Алан Джеймісон KO 1 29 березня 1989 США Канзас, США
7 Перемога 7–0 США Лі Мур KO 2 24 лютого 1989 США Convention Hall, Нью-Джерсі, США
6 Перемога 6–0 США Треор Алі TKO 4 (6), 0:53 9 лютого 1989 США Felt Forum, Нью-Йорк, США
5 Перемога 5–0 США Майк Фоулі KO 1 24 січня 1989 США Four Seasons Arena, Монтана, США
4 Перемога 4–0 США Елвін Еванс KO 1 17 січня 1989 США Premier Center, Мічиган, США
3 Перемога 3–0 США Джо Адамс KO 1 12 січня 1989 США Оклахома, США
2 Перемога 2–0 США Тоні Дьюар KO 1, 0:41 30 листопада 1988 США Cobo Hall, Детройт, США
1 Перемога 1–0 США Вільям Мухаммад TKO 1 (4) 10 листопада 1988 США Felt Forum, Нью-Йорк, США

Фільми та серіали[ред. | ред. код]

  • They Live (1988)
  • Роккі-5 (1990)
  • Сибіл (1996)
  • Трійка з Західного Мемфісу (2005)
  • Walk On (2005)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Morrison's blood tests negative for second time – boxing. ESPN. 27 квітня 2007. Архів оригіналу за 24 травня 2007. Процитовано 30 липня 2014.
  2. ↑ Tommy Morrison: Ex-World Champion Dies At 44. Sky News. 3 вересня 2013. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 30 липня 2014.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Timothy David “Tim” Morrison (1944-2014). Find A Grave Memorial. 10 серпня 2019. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  5. ↑ Putnam, Pat. Tommy Morrison. Vault. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  6. ↑ Clinkscales, Jason (3 вересня 2013). Tommy Morrison, Tommy ‘The Machine’ Gun, AIDS And The Death Of A Complicated Champion. The Sportsfan Journal. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
  7. ↑ Tommy Morrison obituary. The Guardian. 11 вересня 2013. Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  8. ↑ Tommy Morrison obituary. „The Guardian”. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 12 вересня 2013.
  9. ↑ а б Сайт Find A Grave (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
  10. ↑ Personalidade: John Wayne (EUA). InterFilmes.com. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  11. ↑ Tommy Morrison, Boxer and Co-Star in ‘Rocky V,’ Dies at 44. „The New York Times”. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 3 вересня 2013.
  12. ↑ Tommy Morrison: Boxer who won the world title but couldn't overcome his personal demons. „The Independent”. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 4 вересня 2013.
  13. ↑ Tommy Morrison. BoxRec. Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 9 травня 2017.
  14. ↑ Tommy Morrison. Filmow. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 17 травня 2017.
  15. ↑ Znany piesciarz Tommy Morrison nie zyje. Fakt.pl. Процитовано 7 вересня 2019.
  16. ↑ Tommy Morrison, gwiazda filmu „Rocky V”, nie zyje. Onet.pl. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 7 вересня 2019.
  17. ↑ Tommy Morrison. Listal. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 17 травня 2017.
  18. ↑ Morrison KOs student in restaurant. Baltimore Sun. Associated Press. 8 грудня 1993.
  19. ↑ Morrison pleads guilty to assault. Tulsa World. 28 січня 1994.
  20. ↑ More Boxing. Orlando Sentinel. 29 жовтня 1996.
  21. ↑ а б T. Morrison In Trouble Again. CBS News. Associated Press. 11 лютого 2009. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 10 червня 2012.
  22. ↑ Nelson, Melissa (19 січня 2001). Morrison's release delayed because of discipline problem. AP Online.
  23. ↑ Events in Tommy Morrison's boxing career. Kansas City Star. 13 лютого 2011.
  24. ↑ „Rocky”, Tyson i sterydy… Bokser, ktory nie uwierzyl w AIDS. Weszlo. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 7 вересня 2019.
  25. ↑ Vester, Mark (15 січня 2007). Morrison tests negative for HIV, fight delayed. BoxingScene. Процитовано 9 червня 2012.
  26. ↑ Zmarl Tommy Morrison, byly mistrz swiata mial 44 lata. Wirtualna Polska. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 9 травня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Томмі_Моррісон&oldid=39861279