Трумен Капоте
| Трумен Капоте | |
| Truman Capote | |
Трумен Капоте, фотограф - Роджер Хіггінс, 1959 рік |
|
| При народженні: | Трумен Стрекфус Персонс (англ. Truman Streckfus Persons) |
|---|---|
| Дата народження: |
30 вересня 1924 |
| Місце народження: |
Новий Орлеан, штат Луїзіана |
| Дата смерті: |
25 серпня 1984 |
| Місце смерті: |
Лос-Анджелес, штат Каліфорнія |
| Національність: | США |
| Громадянство: | США |
| Мова творів: | англійська |
| Напрямок: | художня проза, документалістика |
| Жанр: | південна готика |
| www.capotebio.com/ | |
Трумен Гарсіа Капоте (англ. Truman Garcia Capote, 30 вересня 1924 – 25 серпня 1984) - американський письменник. Писав оповідання, романи, театральні п'єси і нехудожні твори. За його творами було поставлено щонайменше 20 фільмів і телевізійних вистав. Деякі його твори вважаються класикою повоєнної американської літератури: зокрема "Сніданок у Тіффені" (англ. Breakfast at Tiffany's, 1958) та "Холоднокровно" (англ. In Cold Blood, 1965).
Зміст |
Літературна творчість [ред.]
Капоте вважається классиком американської післявоєнної літератури. Він є одним із найголовніших представників «південної готики», на ряду із Гарпер Лі, Вільямом Фолкнером, Карсон Маккаллерс та Теннесі Вільямсом. Головні типи творчості — художня література та документалістика. Писав в жанрі «невигаданого» роману або, так званої, «нової журналістики».
Біографія [ред.]
Трумен Капоте народився в Новому Орлеані і прожив там перші 18 років свого життя. Писати почав у вісім років, як сам казав «ні з того ні з сього, не спонукуваний нічиїм прикладом». Уроків у школі він не робив, а писав так, натомість писав кожен день по кілька годин.
-
Я писав пригодницькі повісті, детективні розповіді з вбивствами, скетчі, історії, почуті від колишніх рабів і ветеранів Громадянської війни. Одержував велике задоволення - спочатку. Задоволення скінчилося, коли виявив різницю між гарним і поганим стилем, а потім зробив ще тривожніше відкриття, відчувши різницю між дуже хорошим стилем і справжнім мистецтвом. Ледве вловимий - але страшний. До сімнадцяти років я був закінченим письменником
У віці 19 років Труман опублікував у журналі «Мадемуазель» розповідь «Міріам», який був відзначений премією О. Генрі. У 1949 році була опублікована його збірка «Древо ночі та інші оповідання» (англ. A Tree of Night and Other Stories), а в 1951 - повість «Лугова пісня» (англ. The Grass Harp). У 1948 році вийшов його перший роман «Інші голоси, інші кімнати», чудово зустрінутий критиками. На відміну від документальних творів, в романі виявилися схильність автора до фантазії та гротеску і його відраза до філістерське життя.
З самого початку в його творчості розрізнялися дві течії: чисто художня проза і документальна.
Документалістика почалася з дитинства:
-
Найцікавішим в моїх спробах тих років були щоденні звичайні спостереження, які я заносив у щоденник. Описи сусіда. Довгі дослівні звіти про підслухані розмови. Місцеві плітки. Репортерство в жанрі "побаченого" і "почутого", згодом сильно вплинули на мене, хоча я цього не помічав, бо всі мої "офіційні" писання, те, що я шліфував і акуратно друкував на машинці, відносилося до белетристики.
Спочатку у «місцевий колорит» (1950), книзі портретів і нарисів. За нею, в 1956 році була книга «Музи чутні» - розповідь про поїздку в СРСР негритянської групи з виставою "Поргі і Бесс".
Найбільшу популярність принесла Капоте книга «Холоднокрово» (англ. In Cold Blood) 1966 року - невигадані роман про двох молодих психопатів, котрі вбили усю канзаську сім'ю. Зрощення художності і документальності, котра все сильніше займало розуми американців у той час, породило "нову журналістику ". На відміну від відомих "нових журналістів" на кшталт Тома Вулфа і Нормана Мейлера, письменник не знаходився на першому плані і його переживання переставало бути чи не важливіше за те, про що він пише.
-
Найважчим у цій роботі було повністю прибрати себе з книги.
Під час написання цієї книги, Капоте провів шість років, мандруючи по рівнинах Канзасу, розмовляючи зі свідками та вбивцями.
Подібно його сучаснику Джерому Селінджеру, Трумена Капоте займав не масштаб, а досконалість написаного, не сильна заява, а правдиве, не виховання людей, а їх розуміння.
В той же час, Капоте не був авангардистом. Він міг взяти готову форму і антураж готичного роману, як у «Інших голосах, інших кімнатах», і наповнити їх свіжістю, виправдавши таємниці і жахи тим, що дійсність сприйнята оком недосвідченого, чутливого, але швидко дорослішаючої дитини.
Після Холоднокровно Капоте став дуже популярним. Вів світське життя. Був гомосексуалістом і не приховував цього. Багато пив, через що потім лікувався від алкоголізму та наркоманії. Розповнішав, і голодував на лікувальній дієті. Він намагався писати, але, як зазначають критики, нічого достойного Холоднокровно.
Капоте помер у Лос-Анджелесі 25 серпня 1984, у будинку своєї старої подружки, Джоан Карсон, віці 59 років. Причиною смерті став цироз печінки, викликаний наркотичним токсикозом.
Бібліоргафія [ред.]
- Літній круїз (Summer Crossing, роман, 1943, публікація - 2005)
- Інші голоси, інші кімнати (Other Voices, Other Rooms, роман, 1948)
- Дерево ночі і інші оповідання (A Tree of Night and Other Stories, збірка оповідань, 1949). Включає наступні вісім оповідань:
- Злий дух (Master Misery)
- Діти в день народження (Children on Their Birthdays)
- Закрий останню двері (Shut a Final Door)
- Сулія срібла (Jug of Silver)
- Міріем (Miriam)
- Яструб без голови (The Headless Hawk)
- Я теж можу такого розказати (My Side of the Matter)
- Дерево ночі (A Tree of Night)
- Місцевий колорит (Local Color, збірка есеїв, 1950)
- Голоса трави ('The Grass Harp', роман, 1951)
- Там, де чути музи (The Muses Are Heard, есе, 1956)
- Сніданок у Тіффені (Breakfast at Tiffany's, «повість і три розповіді», 1958). Крім великої новели, включає наступні три розповіді:
-
- Квітковий дім (House of Flowers)
- Діамантова гітара (A Diamond Guitar)
- Спогади про одне різдво (A Christmas Memory)
- Холоднокровне вбивство (In Cold Blood, документальний роман, 1965)
- Собаки гавкають (The Dogs Bark: Public People and Private Places, антологія есе, 1973)
- Музика для хамелеонів (Music for Chameleons, антологія, 1980). Авторський збірник короткої документально-художньої прози в трьох частинах:
- I. Музика для хамелеонів (Music for Chameleons)
- Музика для хамелеонів (Music for Chameleons)
- Містер Джонс (Mr. Jones)
- Лампа у вікні (A Lamp in a Window)
- Мохаве (Mojave)
- Гостинність (Hospitality)
- Осліплення (Dazzle)
- II. Саморобні труні (Handcarved Coffins)
- Документальна розповідь про одному американському злочині (A Nonfiction Account of an American Crime)
- III. Розмовні портрети (Conversational Portraits)
- Поденка (A Day's Work)
- Здрастуй, незнайомець! (Hello, Stranger)
- Потаєні сади (Hidden Gardens)
- Відірвався (Derring-do)
- Ось так і вийшло (Then It All Came Down)
- Прекрасне дитя (A Beautiful Child)
- Нічні перевертні, або Як сіамські близнюки займаються сексом (Nocturnal Turnings)
- I. Музика для хамелеонів (Music for Chameleons)
- Молитовні Відповіді (Answered Prayers, незакінчений роман, 1966-1980, публікація - 1987)
- Повне зібрання оповідань (The Complete Stories of Truman Capote, 20 оповідань, 2004). Включає всі оповідання зі збірок «Дерево ночі» та «Сніданок у Тіффані», а також наступні:
- The Walls Are Cold
- A Mink of One's Own
- The Shape of Things
- Preacher's Legend
- The Bargain (до цього не публікувався)
- Один з шляхів до раю (Among the Paths to Eden)
- Гість на святі (The Thanksgiving Visitor)
- Мохаве (Mojave)
- One Christmas
- Короткий задоволення: листи Трумана Капоте (Too Brief a Treat: The Letters of Truman Capote, 2004)
- Портрети та спостереження: есе Трумана Капоте (Portraits and Observations: The Essays of Truman Capote, 2007)
Повна Бібліографія творів Трумена Капоте, хронологія [ред.]
| Рік | Назва | Тип/Опис |
|---|---|---|
| 1945 | Міріам (Miriam) | Оповідання |
| 1948 | Інші Голоси, Інші Кімнати (Other Voices, Other Rooms) | роман |
| 1949 | Древо Ночі та Інші Оповідання (A Tree of Night and Other Stories) | Збірка оповідань |
| приблизно 1949 | Літній Круїз (Summer Crossing) | Роман; посмертно опублікований у 2005 |
| 1951 | Лугова Пісня (The Grass Harp) | Роман |
| 1952 | Лугова Пісня (The Grass Harp) | П'єса |
| 1953 | Відлупцюй Диявола (Beat the Devil) | Оригінальний сценарій |
| 1954 | Будинок Квітів (House of Flowers) | Бродвейський Мюзикл |
| 1956 | Там, де Музи Чутні (The Muses Are Heard) | Публіцистика |
| 1956 | "Різдвяна Пам'ять (Christmas Memory)" | Оповідання |
| 1957 | "Граф у своєму маєтку" | Портрет Марлона Брандо; |
| 1958 | Сніданок у Тіффені (англ. Breakfast at Tiffany's) | Повість |
| 1960 | Невинні (The Innocents) | Сценарій |
| 1963 | Обрані Твори Трумена Капоте (Selected Writings of Truman Capote) | Ретроспективної антології; белетристика та документалістика |
| 1965 | Холоднокровне Вибвство (In Cold Blood) | "Документалістичний роман" |
| 1968 | Гість на святі (The Thanksgiving Visitor) | Різдвяна історія, опублікована у вигляді Подарункової Книги |
| 1973 | Собаки лають (The Dogs Bark) | Збірка статей із подорожей та персональних замальовок |
| 1975 | Мохаве (Mojave) та La Cote Basque, 1965 | Оповідання із Молитовні Відповіді |
| 1976 | "Unspoiled Monsters" та "Kate McCloud" | Оповідання із Молитовні Відповіді |
| 1980 | Музика для Хамелеонів (Music for Chameleons) | Колекція коротких оповідань, белетристики та документалістики |
| 1983 | Одного Різдва (One Christmas) | Різдвяна історія, опублікована у вигляді Подарункової Книги |
| 1987 | Молитовні Відповіді (Answered Prayers: The Unfinished Novel) | Опубліковано посмертно |
| 1987 | Читач Капоте (Capote's Reader) | Омнібусне видання короткий оповідань Капоте, белетристика та документалістика |
| 2004 | Збірка Оповідань Трумена Капоте | Антологія Оповідань |
| 2004 | Надто швидкі та задовільні: Листи Трумена Капоте | Видано біографом Капоте, Джеральдом кларком |
| 2006 | Літній Круїз (Summer Crossing) | Опубліковане у якості книги у 2006 із післямовою Алана У. Шварца, виконавця. |
| 2007 | Портрети та Спостереження (Portraits and Observations: The Essays of Truman Capote) |
Екранізації [ред.]
- 1953 – Beat the Devil
- 1958 – Das Glück sucht seine Kinder
- 1959 – De grasharp
- 1961 – Сніданок у Тіффені
- 1965 – Ruohojen harppu
- 1967 – The Thanksgiving Visitor
- 1967 – In Cold Blood
- 1969 – Trilogy
- 1972 – The Glass House
- 1992 – Hello Stranger
- 1994 – One Christmas
- 1995 – "Лугова пісня" / The Grass Harp
- 1995 – Other Voices, Other Rooms
- 1996 – In Cold Blood
- 1997 – A Christmas Memory
- 2002 – Children on Their Birthdays
Історія життя Капоте, і написання ним "Холоднокровно" два рази зображувалися на екрані. Так, у 2005 році, режиссер Беннетт Міллер зняв фільм Капоте (англ. Kapote), котрий розповідає про життя Трумена під час написання його роману "Холоднокровно". Капоте у фільмі зіграв актор Філіп Сеймур Хоффман (англ. Philip Seymour Hoffman), за що у 2006 році отримав нагороди Оскар, Золотий глобус та нагороду Британської кіноакадемії. Сам фільм був номінантом 4-х остарів та лауреатом одного. Роль Гарпер Лі, старої подружки Трумена, виконала Кетрін Кінер. Прем'єра фільму відбулася на день народження Трумена.
У 2006 році режиссер Дуглас МакГрат зняв фільм Дурна слава із таким самим сюжетом. Роль Капоте в ньому виконав Тобі Джонс (англ. Toby Jones). Роль подружки Капоте Гарпер Лі в цьому фільмі виконала Сандра Баллок.
Посилання [ред.]
