Тягинь
| Замок Тягинь | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Залишки фортечних мурів Тягинського замку | ||||
|
| ||||
| Тип | замок | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування |
Херсон Бериславському районі село Тягинка | |||
| Перша згадка | XIV століття | |||
| Стан | зруйнований | |||
 Тягинь у Вікісховищі | ||||
Замок Тягинь — пам'ятка архітектури та історії XIV-XVI століття, розташована у селищі Тягинка, Бериславського району Херсонської області. Нині перебуває в зруйнованому стані, на місці ймовірного розташування в 1992 році встановлено пам'ятник на честь 500-ліття українського козацтва.
Історія[ред. | ред. код]
Залишки оборонних споруд на березі Дніпра в селі Тягинка відносяться до литовських і турецьких часів. Ще в XIV столітті на острові Велике городище був побудований литовський замок Тягин з трьома круглими баштами по кутах. 1482 року, після спалення Києва, кримський хан став просити польського короля передати Тягин йому (в знак дружби і союзництва). Король відповідав ухильно (згодом, вже на початку XVI ст. польсько-литовські дипломати казали татарм, що, ясна річ, король би то місто подарував, якби хан справді вів себе як друг). У 1491 році, після взяття цих земель у Великого князівства Литовського, кримський хан Менґлі I Ґерай перебудував фортецю Тягин, яка стала одним з опорних пунктів для набігів татар на українські землі. У 1492 році під стінами Тягина запорозькими козаками був захоплений і знищений турецький корабель, що прийнято вважати першою згадкою про козаків і датою заснування запорозького козацтва. У 1673 році похід на фортецю Тягин зробив отаман Іван Сірко, а в 1693 році полковник Семен Палій розгромив там татарський загін. Остаточно фортеця була зруйнована в XVIII столітті. На місці городища в 1992 році встановлений пам'ятник на честь 500-ліття українського козацтва «Козацька Слава» у вигляді колони з фігурою Св. Архістратига Михайла. Фрагменти стін фортеці збереглися на березі біля старого мосту.
У 2018 році про наукову і культурну спадщину фортеці знято документальний фільм «Точка відліку»[1].
У 2020 учасники археологічної експедиції зробили аерофотозйомку фортеці та відкопали частину зовнішньої стіни, яку раніше ніхто ніколи не бачив[2].
Російське вторгнення в Україну (з 2022)[ред. | ред. код]
Пам'ятка постраждала від затоплення, спричиненого підривом Каховської ГЕС 6 червня 2023 року[3].
Джерела[ред. | ред. код]
- Д.Я. Вортман. Тягин (Тягиня, Тегиня) [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 195. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Про фортецю [Архівовано 19 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Тегиня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1885. — 1000 екз.
- ↑ Точка отсчёта (uk-UA) , процитовано 10 березня 2021
- ↑ В Тягинці відновили розкопки середньовічної литовської фортеці. Новый день (ru-RU) . 30 липня 2020. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
- ↑ “Тягинка залишилась лише у нас в музеї”: у Києві можна побачити археологію із затопленої росіянами фортеці Тягинь. Українська правда _Життя. Процитовано 11 липня 2023.