Угольсько-Широколужанський буковий праліс
 Буковий праліс Малої Угольки | |
| 48°15′38″ пн. ш. 23°44′30″ сх. д. / 48.26083333002777209° пн. ш. 23.74166667002777942° сх. д.Координати: 48°15′38″ пн. ш. 23°44′30″ сх. д. / 48.26083333002777209° пн. ш. 23.74166667002777942° сх. д. | |
| Країна |
 Україна[1] |
|---|---|
| Розташування |
Україна Закарпатська область, Тячівський район |
| Площа | бл. 9000 га |
| Оператор | Карпатський біосферний заповідник |
| Світова спадщина ЮНЕСКО | |
| Назва ЮНЕСКО: | Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи |
| Тип: | природний |
| Критерії: | IX |
| Регіон ЮНЕСКО: | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2007 (31 сесія) |
 | |
  Угольсько-Широколужанський буковий праліс (Закарпатська область) | |
 | |
У́гольсько-Широколужа́нський бу́ковий пралі́с — найбільший у світі кластер букового пралісу, загальна площа якого становить близько 9000 га[2].
Розташований у межах Угольсько-Широколужанського масиву Карпатського біосферного заповідника (Тячівський район, Закарпатська область, Україна). Частини цього букового пралісу перебувають під охороною ще починаючи з 1920-х років. У 1992 році букові праліси Угольсько-Широколужанського заповідного масиву внесено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО, до якого у 2007 та 2011 роках були зараховані також інші букові праліси та старовікові букові ліси Європи[3].
Угольсько-Широколужанський буковий праліс є об'єктом активних наукових досліджень. У 2010 році було вперше проведено його статистичну інвентаризацію у рамках українсько-швейцарського наукового проекту[4]. Повторна інвентаризація, метою якої є виявлення змін у лісовому масиві, запланована на 2019 рік[5]. Крім того, починаючи з 2001 року тут проводяться дослідження на постійній моніторинговій дослідній ділянці прощею 10 га (200×500 м).
Результати статистичної інвентаризації[ред. | ред. код]
Статистична інвентаризація Угольсько-Широколужанського букового пралісу була проведена в 2010 році на площі 10300 га лісу, з яких 8800 га представлені пралісами, а решта — природними лісами. Під час польових робіт було закладеного 314 кругових тестових ділянок площею 500 м², на яких були заміряні всі дерева діаметром 6 см і більше (всього 6779 дерев).
За матеріалами статистичної інвентаризації було встановлено, що:
- дерева бука лісового (Fagus sylvatica L.) становили 97% всіх заміряних дерев;
- вік найстаріших дерев становить близько 500 років;
- найгрубшим було дерево в'яза шорсткого, діаметр якого становив 150 см;
- найгрубше дерево бука лісового мало діаметр 140 см;
- щонайменше 10 дерев бука лісового на 1 га мали діаметр 80 см і більше;
- кількість живих дерев становить у середньому 435 шт./га, середня сума прощ поперечних перетинів — 36,6 м²/га, а середній запас — 582 м³/га;
- запас відмерлої деревини (стоячої та лежачої) становить у середньому 163 м³/га;
- вертикальна структура Угольсько-Широколужанського букового пралісу є переважно триярусною, а вікна в шатрі деревостану здебільшого мають площу, близьку до площі поперечного перетину крони переважаючого дерева[4].
Еколого-туристичні маршрути[ред. | ред. код]
Відвідати Угольсько-Широколужанський буковий праліс дозволяють два екотуристичні маршрути:
- Буковими пралісами Малої Угольки, що веде також до найдовшої карстової печери Українських Карпат «Дружби» та вапнякової скелі «Карстовий міст».
- Буковими пралісами Великої Угольки, кульмінаційним пунктом якого є карстова печера Молочний Камінь.
Відвідування екотуристичних маршрутів Карпатського біосферного заповідника є платним.
|
Панорама[ред. | ред. код]
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Брендлі, У.-Б.; Довганич, Я., ред. (2003). Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника. Бірменсдорф, Швейцарський федеральний інститут досліджень лісу, снігу і ландшафтів (WSL); Рахів, Карпатський біосферний заповідник (КБЗ). с. 192. ISBN 3-905621-09-6.
- ↑ Ancient and Primeval Beech Forests of the Carpathians and Other Regions of Europe.
- ↑ а б Commarmot, B.; Brändli, U.-B.; Hamor, F.; Lavnyy, V., ред. (2013). Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe. A Swiss-Ukrainian Scientific Adventure (англ.) . Birmensdorf, Swiss Federal Research Institute WSL; L’viv, Ukrainian National Forestry University; Rakhiv, Carpathian Biosphere Reserve. с. 69. ISBN 978-3-905621-53-2.
- ↑ Change inventory Uholka-Shyrokyi Luh.[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Праліси в центрі Європи. Путівник по лісах Карпатського біосферного заповідника[недоступне посилання з липня 2019].
- Urwälder im Zentrum Europas. Ein Naturführer durch das Karpaten-Biosphärenreservat in der Ukraine.
- Virgin Forests of Uholka. Nature Guide to the Largest Virgin Beech Forest of Europe. A UNESCO World Heritage Site.
- Inventory of the Largest Primeval Beech Forest in Europe.
- Методичні вказівки зі статистичної інвентаризації Угольсько-Широколужанського букового пралісу.
- Карпатський біосферний заповідник.
- Swiss Federal Institute for Forest, Snow and Landscape Research WSL.
