Дуга Струве
| Геодезична Дуга Струве Struve Geodetic Arca Світова спадщина ЮНЕСКО |
|||
|---|---|---|---|
| Країна |
|
||
| Тип | Культурний | ||
| Критерії | ii, iv, vi | ||
| Ідентифікатор | 1187 | ||
| Регіонb | Європа і Північна Америка | ||
|
Історія реєстрації |
|||
| Зареєстроване: | 2005 29-та сесія |
||
|
a Назва, як офіційно зазначено у списку |
|||
Дуга Струве («Російсько-Скандинавська дуга») — мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.
Опорні точки данної мережі тріангуляції були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковика, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з булижниками[1].
Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.
Дугу виміряли з 1816 по 1855 рік на відстані від Фугленесу (в околицях Хаммерфесту біля мису Норд-Кап, Норвегія, 70° 40' 12" N, 23° 39' 48" E) до Старої Некрасівки в околицях Ізмаїлу (Україна, біля Чорного моря, 45° 19' 54" N, 28° 55' 41" E). Це дуга меридіану довжиною 2821,833 км і амплітудою 25° 20′ 08″.
У момент створення Дуга пролягала територією двох держав — Російської імперії та унії Швеції та Норвегії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав.
Зміст |
[ред.] Історія
Влітку 1816 року за дорученням Ліфляндського кооперативного та економічного товариства Вавиль Якович Струве проводить астрономо-геодезичні роботи по створенню карти Ліфляндії, які було завершено у 1819 році. Основні вимірювання виконувались за допомогою 8-дюймового секстанта; усі прилади для визначення висот і вимірювання базису були виготовлені за кресленнями, які відбивали його власні оригінальні ідеї. Це був підготовчий етап до більш значних геодезичних проектів. В. Я. Струве розпочинає широтні градусні вимірювання в балтійських провінціях Росії, оскільки дещо специфічний горбистий ландшафт Ліфляндії виявився дуже привабливим для організації тріангуляційних пунктів. У 1822—1827 роках Струве здійснив тригонометричні вимірювання та астрономічні визначення території між пунктами на острові Готланд у Фінській затоці, та містом Якобштадт у Курляндії.
Після завершення градусних вимірювань у визначених межах В. Я. Струве вирішив продовжити їх далі на північ: через Фінляндію до Льодовитого океану. Приблизно в цей же час генерал-лейтенант К. І. Теннер паралельно здійснює градусні вимірювання в Курляндській та Гродненській губерніях. У 1828 році він з'єднав власну мережу з тією, яку вишиковував Струве у Ліфляндії. З 1830-го по 1841 рік за ініціативою Василя Яковича, але без його безпосередньої участі, було побудовано тріангуляції в Мінській, Волинській та Подільській губерніях, які з'єдналися з тріангуляційною мережею у Східній Прусії.
У першій половині 40-х років ХІХ століття здійснюються градусні спостереження у Бессарабії, а 1855 року було завершено всі польові роботи.
[ред.] Інструменти
Під час вимірів Струве користувався теодолітом роботи Рейхенбаха з Мюнхена, який був обладнаний 13 дюймовим горизонтальним та 11 дюймовим вертикальним кругами. Вони були розділені на 5' поділки, а відлік можна було прочитати за допомогою верньєра з точністю 4". Теннер мав у своєму розпорядженні 7 приладів від різних виробників. Це були два повторювальні круги, один з них: 13 дюймовий від Баумана, точність відліку якого 4", інший - 14,3 дюймовий від Траутона з точністю відліку 10"; також 12 дюймовий теодоліт Рейхенбаха (точність відліку 4"), 8 дюймовий астрономічний теодоліт Ертеля (точність відліку 10"), повторювальний теодоліт з 10 дюймовим кругом виробництва Етат-майора (точність відліку 5"), а також 2 інструмента Ертеля. Перші два з них давали можливість вимірювати вертикальні кути, за допомогою інших же Теннер та Струве вимірювали горизонтальні кути.[2]
[ред.] Сучасність
28 січня 2004 року Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Молдова й Україна звернулись у Комітет ЮНЕСКО зі світової спадщини з пропозицією затвердити 34 пункти Дуги Струве, які збереглися, як пам'ятку світової спадщини.
15 липня 2005 року на 29-й сесії Міжурядового комітету з охорони світової культурної і природної спадщини, що проходила в місті Дурбані (ПАР), було прийнято рішення про включення Дуги Струве в Список Світової спадщини ЮНЕСКО.
[ред.] Ланцюг дуги
[ред.] Норвегія
- «Фугленес», біля міста Хаммерфест
[ред.] Швеція
[ред.] Фінляндія
[ред.] Росія
Обидва російські тріангуляційні пункти розташовуються на невеликому острові Гогланд у Фінській затоці:
- «Пункт Мякіпяллюс», о. Гогланд
- «Точка Z», о. Гогланд
[ред.] Естонія
[ред.] Латвія
[ред.] Литва
[ред.] Білорусь
На території Білорусі знаходився 31 пункт Дуги[3]. В 2001 році силами фахівців Білаерокосмогеодезії було знайдено 19 пунктів, закладених в період з 1825 по 1826 рік. Зі всіх 10 країн, по території яких проходила російсько-скандинавська дуга, тут знайдена найбільша кількість геодезичних пунктів. Включені в список ЮНЕСКО такі білоруські пункти[4]:
- «Тупишки», село Тупишки (Гродненська область)
- «Лопати», село Лопати (Гродненська область)
- «Осовниця», село Осовниця (Брестська область)
- «Чекуцьк», село Щекоцьк (Брестська область)
- «Ляськовичі», село Ляськовичі (Брестська область)
Інші пункти на території республіки:
- Брестська область: «Белін астра», «Ополь», «Бездеж», «Велика Гать»;
- Гродненська область: «Дергелі», «Тарасовці», «Путевичі», «Амальєнгоф», «Докудово», «Івьє», «Давкни», «Виднополь», «Лойци», «Дейбіси», «Конради»[5].
[ред.] Молдова
Раніше в Молдавії було 27 пунктів, по яких проводилися обміри для складання міжнародних карт. В наш час[Коли?] в країні залишилася лише один пункт в селі Рудь. Він знаходиться в яблуневому саду, за 300 метрів від автотраси Сороки — Атаки[6].
- «Рудь», село Рудь (Сороцький район)
[ред.] Україна
- «Катеринівка», село Катеринівка, (Хмельницька область)
- «Фельштин», село Гвардійське, (Хмельницка область)
- «Баранівка», село Баранівка (Хмельницька область)
- «Старонекрасівка», село Стара Некрасівка (Одеська область)
[ред.] Дуга Струве в нумізматиці
[ред.] Білорусь
29 грудня 2006 року Національний банк Республіки Білорусь ввів в обіг пам'ятні монети «Дуга Струве» номіналом 1 і 20 білоруських рублів. Випуск пам'ятних монет був присвячений важливій події для республіки Білорусь. У 2005 році 5 з 19 виявлених в Білорусі пунктів цієї щонайдовшої в світі дуги меридіана першої половини XIX століття були внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Монети відрізняються оригінальною формою.
На лицьовій стороні монет розташовані: вгорі зліва — рельєфне зображення Державного герба Республіки Білорусь, справа — напис: РЭСПУБЛІКА БЕЛАРУСЬ; у центрі — контурне зображення Республіки Білорусь і схема пунктів Дуги Струве на її території, внизу вказані проба сплаву і номінал — 20 РУБЛЕЎ на срібній і 1 РУБЕЛЬ — на мідно-нікелевій, а також на кожній монеті — рік чеканки.
На оборотній стороні монет розташовані: зліва — рельєфне зображення карти Європи, по якій проходить Дуга Струве, справа — зображення карти світу, під ним написи: ДУГА СТРУВЕ і її протяжність — 2880 км, по периметру монети дани назви країн, через які проходить Дуга Струве: НАРВЕГІЯ ШВЕЦЫЯ ФІНЛЯНДЫЯ РАСІЯ ЭСТОНІЯ ЛАТВІЯ ЛІТВА БЕЛАРУСЬ УКРАІНА МАЛДОВА. Вказана на монетах першого тиражу довжина 2880 км помилкова, реальна довжина Дуги — 2820 км. Монети з цією помилкою відразу перейшли в розряд раритетів. У частині тиражу, що залишилася, помилка була виправлена.
[ред.] Молдова
15 червня 2009 року Нацональний банк Молдови ввів в обіг срібну пам'ятну монету «Геозедична арка Струве» із серії «Пам'ятники Молдови» номіналом 50 лей.
На аверсі монети в центрі — герб Республіки Молдова; у верхній частині — цифра з позначенням року чеканки; в нижній частині — напис «50 LEI»; по колу монети — заголовними буквами викарбувано напис «REPUBLICA MOLDOVA».
На реверсі — в центрі — карта Республіки Молдова, на якій розташована Геодезична арка Струве, геодезичний пункт Рудь та географічні координати, у верхній частині напис «RUDI»; У верхній частині, по колу монети — заголовними буквами викарбувано напис «ARCUL GEODEZIC STRUVE»[7].
[ред.] Див. також
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Норвегії
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Латвії
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Росії
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Білорусі
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Естонії
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Литві
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Молдові
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Швеції
[ред.] Посилання
- ↑ 1001 чудо світу(рос.)
- ↑ Butterfield A.D. 1906. A history of the determination of the figure of the earth from arc measurements. Davis Press, Worcester, Mass.
- ↑ Білоруська пошта(рос.)
- ↑ http://androld.blogspot.com(рос.)
- ↑ Туризм в Білорусі(рос.)
- ↑ http://www.ecology.md(рос.)
- ↑ Офіційний сайт Національного банку Молдови(рос.)
[ред.] Ресурси інтернету
- Влада Прокаєва. Найзагадковіший об'єкт Всесвітньої спадщини.
- Українська спадщина
- http://heritage.unesco.ru(рос.)
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
|
|||||
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
