Дуга Струве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геодезична Дуга Струве
Struve Geodetic Arc
a
World Heritage Logo global.svg Світова спадщина Flag of UNESCO.svg
Struve Geodetic Arc-fr.svg
Країна

Білорусь Білорусь
Естонія Естонія
Фінляндія Фінляндія
Латвія Латвія
Литва Литва

Норвегія Норвегія
Молдова Молдова
Росія Росія
Швеція Швеція
Україна Україна

Тип Культурний
Критерії ii, iv, vi
Ідентифікатор 1187
Регіонb Європа і Північна Америка

Історія реєстрації

Зареєстроване: 2005
29-та сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Дуга Струве  — мережа з 265 тріангуляційних вимірювальних пунктів, які утворювали 258 тріангуляційних трикутників, а також 60 додаткових пунктів. Служила для визначення параметрів Землі, її форми та розміру.

Опорні точки данної мережі тріангуляції були марковані на місцевості найрізноманітнішим чином: видовбаними в скелях поглибленнями, залізними хрестами, пірамідами з каменів або спеціально встановленими обелісками. Часто їх позначали цеглиною з пісковика, закладеною на дно ями, іноді це був гранітний куб з порожниною, залитою свинцем, покладений до ями з бруковим камінням (брукняками)[1].

Два крайні геодезичні пункти, як найважливіші, позначені монументальними стовпами на знак вдалого завершення робіт. Пам'ятник у Старій Некрасівці складається з 4-гранної чавунної піраміди на кам'яному фундаменті. Його споруджено одразу по завершенню тригонометричних робіт.

Дугу виміряли з 1816 по 1855 рік на відстані від Фугленеса (в околицях Хаммерфеста біля мису Норд-Кап, Норвегія, 70° 40' 12" N, 23° 39' 48" E) до Старої Некрасівки в околицях Ізмаїла (Україна, біля Чорного моря, 45° 19' 54" N, 28° 55' 41" E). Це дуга меридіану довжиною 2821,833 км і амплітудою 25° 20′ 08″.

У момент створення Дуга пролягала територією двох держав — Російської імперії та унії Швеції та Норвегії. Нині дуга Струве перетинає території 10 держав.

Історія[ред.ред. код]

Влітку 1816 року за дорученням Ліфляндського кооперативного та економічного товариства Василь Якович Струве проводить астрономо-геодезичні роботи по створенню карти Ліфляндії, які було завершено у 1819 році. Основні вимірювання виконувались за допомогою 8-дюймового секстанта; усі прилади для визначення висот і вимірювання базису були виготовлені за кресленнями, які відбивали його власні оригінальні ідеї. Це був підготовчий етап до значніших геодезичних проектів. В. Я. Струве розпочинає широтні градусні вимірювання в балтійських провінціях Росії, оскільки дещо специфічний горбистий ландшафт Ліфляндії виявився дуже привабливим для організації тріангуляційних пунктів. У 18221827 роках Струве здійснив тригонометричні вимірювання та астрономічні визначення території між пунктами на острові Готланд у Фінській затоці, та містом Якобштадт у Курляндії.

Після завершення градусних вимірювань у визначених межах В. Я. Струве вирішив продовжити їх далі на північ: через Фінляндію до Льодовитого океану. Приблизно в цей же час генерал-лейтенант К. І. Теннер паралельно здійснює градусні вимірювання в Курляндській та Гродненській губерніях. У 1828 році він з'єднав власну мережу з тією, яку вишиковував Струве у Ліфляндії. З 1830-го по 1841 рік за ініціативою Василя Яковича, але без його безпосередньої участі, було побудовано тріангуляції в Мінській, Волинській та Подільській губерніях, які з'єдналися з тріангуляційною мережею у Східній Прусії.

У першій половині 40-х років XIX століття здійснюються градусні спостереження у Бессарабії, а 1855 року було завершено всі польові роботи.

Інструменти[ред.ред. код]

Під час вимірів Струве користувався теодолітом роботи Рейхенбаха з Мюнхена, який був обладнаний 13 дюймовим горизонтальним та 11 дюймовим вертикальним кругами. Вони були розділені на 5' поділки, а відлік можна було прочитати за допомогою верньєра з точністю 4". Теннер мав у своєму розпорядженні 7 приладів від різних виробників. Це були два повторювальні круги, один з них: 13 дюймовий від Баумана, точність відліку якого 4", інший — 14,3 дюймовий від Траутона з точністю відліку 10"; також 12 дюймовий теодоліт Рейхенбаха (точність відліку 4"), 8 дюймовий астрономічний теодоліт Ертеля (точність відліку 10"), повторювальний теодоліт з 10 дюймовим кругом виробництва Етат-майора (точність відліку 5"), а також 2 інструмента Ертеля. Перші два з них давали можливість вимірювати вертикальні кути, за допомогою інших же Теннер та Струве вимірювали горизонтальні кути.[2]

Сучасність[ред.ред. код]

28 січня 2004 року Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія, Естонія, Латвія, Литва, Білорусь, Молдова й Україна звернулись у Комітет ЮНЕСКО зі світової спадщини з пропозицією затвердити 34 пункти Дуги Струве, які збереглися, як пам'ятку світової спадщини.

15 липня 2005 року на 29-й сесії Міжурядового комітету з охорони світової культурної і природної спадщини, що проходила в місті Дурбані (ПАР), було прийнято рішення про включення Дуги Струве в Список Світової спадщини ЮНЕСКО.

Ланцюг дуги[ред.ред. код]

Норвегія[ред.ред. код]

Найпівнічніший пункт «Фугленес», Хаммерфест

Швеція[ред.ред. код]

Фінляндія[ред.ред. код]

Росія[ред.ред. код]

«Точка Z», о. Гогланд

Обидва російські тріангуляційні пункти розташовуються на невеликому острові Гогланд у Фінській затоці:

Естонія[ред.ред. код]

Латвія[ред.ред. код]

Литва[ред.ред. код]

Білорусь[ред.ред. код]

Геодезичний пункт Чекуцьк

На території Білорусі знаходився 31 пункт Дуги[3]. У 2001 році силами фахівців Білаерокосмогеодезії було знайдено 19 пунктів, закладених в період з 1825 по 1826 рік. Зі всіх 10 країн, по території яких проходила російсько-скандинавська дуга, тут знайдена найбільша кількість геодезичних пунктів. Включені в список ЮНЕСКО такі білоруські пункти[4]:

Інші пункти на території республіки:

  • Брестська область: «Белін астра», «Ополь», «Бездеж», «Велика Гать»;
  • Гродненська область: «Дергелі», «Тарасовці», «Путевичі», «Амальєнгоф», «Докудово», «Івьє», «Давкни», «Виднополь», «Лойци», «Дейбіси», «Конради»[5].

Молдова[ред.ред. код]

Раніше в Молдавії було 27 пунктів, по яких проводилися обміри для складання міжнародних карт. В наш час[Коли?] в країні залишилася лише один пункт в селі Рудь. Він знаходиться в яблуневому саду, за 300 метрів від автотраси Сороки — Атаки[6].

Україна[ред.ред. код]

Дуга Струве в нумізматиці[ред.ред. код]

Білорусь[ред.ред. код]

Монета «Дуга Струве». Аверс

29 грудня 2006 року Національний банк Білорусі ввів в обіг пам'ятні монети «Дуга Струве» номіналом 1 і 20 білоруських рублів. Випуск пам'ятних монет був присвячений важливій події для республіки Білорусь. У 2005 році 5 з 19 виявлених в Білорусі пунктів цієї щонайдовшої у світі дуги меридіана першої половини XIX століття були внесені до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Монети відрізняються оригінальною формою.

На лицьовій стороні монет розташовані: вгорі зліва — рельєфне зображення Державного герба Республіки Білорусь, справа — напис: РЭСПУБЛІКА БЕЛАРУСЬ; у центрі — контурне зображення Республіки Білорусь і схема пунктів Дуги Струве на її території, внизу вказані проба сплаву і номінал — 20 РУБЛЕЎ на срібній і 1 РУБЕЛЬ — на мідно-нікелевій, а також на кожній монеті — рік чеканки.

На оборотній стороні монет розташовані: зліва — рельєфне зображення карти Європи, по якій проходить Дуга Струве, справа — зображення карти світу, під ним написи: ДУГА СТРУВЕ і її протяжність — 2880 км, по периметру монети дани назви країн, через які проходить Дуга Струве: НАРВЕГІЯ ШВЕЦЫЯ ФІНЛЯНДЫЯ РАСІЯ ЭСТОНІЯ ЛАТВІЯ ЛІТВА БЕЛАРУСЬ УКРАІНА МАЛДОВА. Вказана на монетах першого тиражу довжина 2880 км помилкова, реальна довжина Дуги — 2820 км. Монети з цією помилкою відразу перейшли в розряд раритетів. У частині тиражу, що залишилася, помилка була виправлена.

Молдова[ред.ред. код]

Реверс

15 червня 2009 року Нацональний банк Молдови ввів в обіг срібну пам'ятну монету «Геозедична арка Струве» із серії «Пам'ятники Молдови» номіналом 50 лей.

На аверсі монети в центрі — Герб Молдови; у верхній частині — цифра з позначенням року чеканки; в нижній частині — напис «50 LEI»; по колу монети — заголовними буквами викарбувано напис «REPUBLICA MOLDOVA».

На реверсі — в центрі — карта Республіки Молдова, на якій розташована Геодезична арка Струве, геодезичний пункт Рудь та географічні координати, у верхній частині напис «RUDI»; У верхній частині, по колу монети — заголовними буквами викарбувано напис «ARCUL GEODEZIC STRUVE»[7].

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. 1001 чудо світу(рос.)
  2. Butterfield A.D. 1906. A history of the determination of the figure of the earth from arc measurements. Davis Press, Worcester, Mass.
  3. Білоруська пошта(рос.)
  4. http://androld.blogspot.com(рос.)
  5. Туризм в Білорусі(рос.)
  6. http://www.ecology.md(рос.)
  7. Офіційний сайт Національного банку Молдови(рос.)

Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.