Урбанус Регіус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Урбанус Регіус
Псевдо Huldericus Stratus[1] і Ulrich Stratus[1]
Народився 1489[2][3][…]
Лангенарген
Помер 1541[2][3][…]
Целле, High-Bailiwick of Lüneburgd, Королівство Ганновер
Країна Німеччина
Діяльність богослов
Alma mater Базельський університет і Тюбінгенський університет
Знання мов латина[3]
Конфесія лютеранство

Урбанус Регіус (травень 1489, Лангенарген — 23 травня 1541, Целле) — протестантський реформатор, який діяв у Німеччині у XVI столітті з метою збереження єдності прихильників Мартіна Лютера. Регіус також був популярним поетом. Мартін Лютер називав Регіуса «єпископом Нижньої Саксонії».

Життєпис[ред. | ред. код]

Урбанус Регіус був сином священника Конрада Регіуса з Лангенарена. Спочатку Урбанус відвідував латинську школу в Ліндау, а пізніше навчався у Фрайбурзькому, Тюбінгенському, Базельському та Інгольштадтському університетах[5]. У 1519 році він був висвячений на священника у Констанці, а в 1520 році отримав посаду проповідника собору в Аугсбурзі.

У 1520 році Регіус зачитав Мартіну Лютеру папську буллу про відлучення від церкви, проте вже у 1521 написав захист для нього та був звільнений за антипапську позицію. Після цього він деякий час працював капеланом у Галль-ін-Тіролі, а в 1524 повернувся в Аугсбург як протестантський пастор. Тут він почав проповідувати свої погляди, але спочатку не наважувався їх друкувати.

У 1527 році Урбанус Регіус почав видавати свої праці проти руху анабаптистів. Згодом він почав захищати та аргументувати погляди Лютера та Цвінглі на Євхаристію. У 1535 році Регіус висловив свою незвичну на той час думку про толерантне ставлення до євреїв у Німеччині.

Статуя Урбануса Регіуса у Віттенберзі

З 1530 року Регіус жив у Целле, що у герцогстві Люнеберг, де і помер 23 травня 1541 року[6][7].

Сім'я[ред. | ред. код]

Урбанус Регій був одружений з Анною Вайсбруггер з Аугсбурга з 1525 року і мав чотирьох синів та вісім дочок. Тринадцята дитина, стать якої невідома, народилася після його смерті і незабаром також померла.

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Nova doctrina, 1526
  • Die new leer sambt jrer Verlegung, 1527
  • Seelenarznei, 1529 (Trostschrift, wurde später in zehn Sprachen veröffentlicht und erreichte 90 Auflagen)
  • Formulae quadam, 1535
  • Dialogus von der schönen Predigt, 1536

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Czech National Authority Database
  2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118600796 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Swartz A. Open Library — 2007.
  5. ↑ Urbanus Rhegius. Reformation 500 (амер.). 24 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2021.
  6. ↑ Urbanus Rhegius. Oxford Reference (англ.). doi:10.1093/oi/authority.20110803100418427. Процитовано 25 березня 2021.
  7. ↑ Hendrix, Scott H. (1 грудня 1990). Toleration of the Jews in the German Reformation: Urbanus Rhegius and Braunschweig (1535–1540). Archiv für Reformationsgeschichte - Archive for Reformation History (нім.). Т. 81, № jg. с. 189—215. doi:10.14315/arg-1990-jg10. ISSN 2198-0489. Процитовано 25 березня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sebastian Ruf: Doctor Jacob Strauß und Doctor Urban Regius, in: Archiv für Geschichte und Alterthumskunde Tirols 2 (1865) 67-81
  • David Schönherr: Franz Schweygers Chronik der Stadt Hall 1303-1572 (Tirolische Geschichtsquellen 1) Innsbruck 1867, 21 und 80-82
  • Maximilian Liebmann: Urbanus Rhegius und die Anfänge der Reformation : Beiträge zu seinem Leben, seiner Lehre und seinem Wirken bis zum Augsburger Reichstag von 1530 ; mit einer Bibliographie seiner Schriften. Aschendorff´, Münster 1980
  • Hellmut Zschoch: Reformatorische Existenz und konfessionelle Identität. Urbanus Rhegius als evangelischer Theologe in den Jahren 1520 bis 1530 (Beiträge zur historischen Theologie 88) Tübingen 1995
  • Heinz Moser, Waldaufstiftung Hall in Tirol. Urkunden aus den Jahren 1490-1856 (Tiroler Geschichtsquellen 44) Innsbruck 2000, 42-46
  • Romedio Schmitz-Esser, Von entlaufenen Nonnen und charismatischen Predigern. Die Lehren Luthers und ihr Niederschlag in Hall in Tirol, in: Tiroler Heimatblätter 82/1 (2007) 12–18.
  • Julius August Wagenmann: Rhegius, Urbanus. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Bd. 28, S. 374–378.[1] [Архівовано 28 лютого 2021 у Wayback Machine.]
  • Dietmar Lamprecht: Urbanus Rhegius: der vergessene Reformator der Lüneburger Heide ; eine Erinnerung. Missionsbuchhandlung, Hermannsburg 1980. ISBN 3-87546-024-3
  • Prof. Eduard Hindelang (Hrsg.), Walter König: Der Reformator Urbanus Rhegius - Chronik einer Familie zwischen Langenargen und Finkenwerder. ISBN 3-00-019682-X
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Урбанус_Регіус&oldid=35107754