Усиков Олексій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Усиков Олексій Михайлович
Народився 1897
Троїцьке, Троїцька волость, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер вересень 1962
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія РКП(б)

Олексі́й Миха́йлович У́сиков (У́сіков) (1897, Троїцьке, Троїцька волость, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — вересень 1962, Київ) — український радянський діяч, голова Держплану УРСР, народний комісар промисловості будівельних матеріалів УРСР. Кандидат у члени ЦК КП(б)У (травень 1940 — січень 1949). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1897(1897) року в родині селянина-бідняка в селі Троїцьке, тепер Петропавлівський район, Дніпропетровська область, Україна. У 1911 році закінчив початкову сільську школу. З 1911 по 1913 рік наймитував у селі Троїцькому.

У 1913–1916 роках — робітник рудника «Вітка» міста Юзівки на Донбасі.

З травня 1916 по грудень 1917 року служив у російській армії. Після демобілізації повернувся в рідне село.

У жовтні 1918 року вступив у 1-й партизанський полк міста Павлограда Катеринославської губернії. Потім воював у партизанському загоні імені Леніна, який діяв у тилу російських білогвардійських військ генерала Денікіна в напрямку Біла Церква — Катеринослав. У бою під Кременчуком був поранений.

Член РКП(б) з 1919 року.

У квітні — липні 1920 року — член комісії по боротьбі з бандитизмом і дезертирством в місті Павлограді. З липня по вересень 1920 року служив у 8-му повітряному загоні 51-ї дивізії Червоної армії, яка воювала проти російських білогвардійських військ барона Врангеля під Каховкою. У жовтні 1920 — березні 1921 року — заступник голови комісії по боротьбі з бандитизмом і дезертирством в Павлограді Катеринославської губернії.

У 1921–1924 роках — помічник командира полку РСЧА із політичної частини; помічник окружного військового комісара із всевобучу.

У 1924–1928 роках — на профспілковій роботі: голова робітничого комітету в Асканії-Новій на Херсонщині; голова Велико-Токмацької районної ради профспілок; секретар Мелітопольського окружного відділу спілки робітників земельного та лісового господарства (Робземлісу).

У 1928–1929 роках — секретар партійного комітету заводу «Червоний прогрес» у місті Великий Токмак на Запоріжчині.

У 1929–1932 роках — помічник директора заводу в місті Мелітополі; директор заводу «Радіатор» в місті Ржищеві Київської області.

У 1932–1936 роках — студент Української промислової академії в Харкові, здобув спеціальність інженера-технолога машинобудування.

У 1936–1937 роках — голова Харківської обласної ради товариства винахідників.

У жовтні 1937 — травні 1938 року — голова Центральної ради товариства винахідників у місті Києві. З травня 1938 року — на відповідальній роботі в Державній плановій комісії (Держплані) при РНК Української РСР.

У травні 1938 — 28 травня 1940 року — голова Державної планової комісії (Держплану) при Раді Народних Комісарів Української РСР.

28 травня 1940 — 25 березня 1946 року — народний комісар промисловості будівельних матеріалів Української РСР.

Потім перебував на відповідальній роботі в галузі промисловості будівельних матеріалів.

З 1949 року — на науковій роботі. До вересня 1962 року — керівник лабораторії теплоізоляційних матеріалів Науково-дослідного інституту будівельних матеріалів та виробів Академії будівництва і архітектури Української РСР у Києві.

Помер у вересні 1962 року в місті Києві.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ушкалов Петро Якович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 216–217.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 75.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • Алексей Михайлович Усиков // Большевистское знамя : газета. — Одесса, 1938. — № 119. — 3 июня. — С. 1. (рос.)
  • О. М. Усиков : некролог // Вечірній Київ : газета. — Київ, 1962. — № 219 (5548). — 15 вересня. — С. 4; № 220 (5549). — 17 вересня. — С. 4