Утіховичі
| село Утіховичі | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Громада | Перемишлянська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 271 |
| Площа | 1,74 км² |
| Густота населення | 155,75 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81243 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′37″ пн. ш. 24°31′53″ сх. д. / 49.57694° пн. ш. 24.53139° сх. д.Координати: 49°34′37″ пн. ш. 24°31′53″ сх. д. / 49.57694° пн. ш. 24.53139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
295 м |
| Водойми | річки канал Логіне, Верхня Рудка |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Утіховичі | |
 Утіховичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Утіхо́вичі — село в Україні, у Перемишлянській міській територіальній громаді Львівському районі Львівської області. Населення — 271 особа.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Утіховичі відноситься до 1447 р. Первісне значення означає «рід (або піддані) Утіха», тобто населений пункт, що заселяють «утіховичі». Не виключена думка, що в пізніші часи, найменовуючи цим іменем новонародженого, батьки, колись, могли вкладати в нього містичний зміст «утіха для сім'ї, для родини». Однак це могло мати місце вже у пізніший час, коли остаточно було втрачено дійсне значення[1]
Історія[ред. | ред. код]
5 вересня 1945 року в селі Утіховичі в перестрілці з підрозділом НКВС загинули повстанці «Рух» та «Горіх»[2].
Географія[ред. | ред. код]
Через північну частину села тече річка Легіня, а на південно-східній околиці села бере початок річка Верхня Рудка.
Церква[ред. | ред. код]
У селі є мурована Церква святого архістратига Михаїла, збудована у 1913 року, почергово використовують громади ПЦУ (Пемишлянський деканат, Львівська єпархія ПЦУ) та УГКЦ (Перемишлянський деканат, Стрийська єпархія УГКЦ). Церква внесена до реєстру пам'яток місцевого значення за охоронним номером 2906-М.
.jpg)
.jpg)
Відомі люди[ред. | ред. код]
- о. Тимотей Бордуляк — священик УГКЦ, відомий український письменник, служив тут.[3]
- Пастернак Роман Михайлович (1928—2021) — учасник національно-визвольних змагань[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ М. Л. Худаш, М. О. Демчук "Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів. Видавництво м. Київ «Наукова думка», 1991 р.
- ↑ Воєнна округа УПА «Буг» Документи і матеріали 1943-1952 Книга 2 Нова серія, том 13. Київ- Торонто: Видавництво "Літопис УПА". 2009. с. 204.
- ↑ Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ // Дзвін. — 2014. — Ч. 10. — С.
- ↑ Іван Дремлюга (2021). Лицар української незалежності. Нова доба №7(722) 25 лютого 2021 року.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
