Унів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Унів
Країна Україна Україна
Область Львівська область Львівська область
Район/міськрада Перемишлянський район
Рада Коросненська сільська рада
Код КОАТУУ 4623383903
Основні дані
Населення 468
Площа 3,04 км²
Густота населення 153,95 осіб/км²
Поштовий індекс 81216
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°42′43″ пн. ш. 24°35′29″ сх. д. / 49.71194° пн. ш. 24.59139° сх. д. / 49.71194; 24.59139Координати: 49°42′43″ пн. ш. 24°35′29″ сх. д. / 49.71194° пн. ш. 24.59139° сх. д. / 49.71194; 24.59139
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81215, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Коросне , тел. 56-4-17
Карта
Унів (Україна)
Унів
Унів
Унів (Львівська область)
Унів
Унів
Свято-Успенська Лавра

Унів (до 2003 року Міжгір’я), колись село Перемишлянського повіту в Галичині (1300 меш.), тепер село Унів Перемишлянського району Львівської області; важливий монаший і друкарський осередок. В Уневі існує Свято-Успенська Лавра отців студитів Української Греко-Католицької Церкви.

Історія[ред.ред. код]

В Уневі з 14 століття діяв монастир Успення Богородиці з оборонними мурами, спершу православний, 1700—1790 — належав до Василіянського Чину. Відомо, що в цьому прекрасно збереженому оборонному монастирі в 1606 р. перебував Іван Вишенський і написав там “Посланіє до стариці Домініканії”. Зведено споруду, скоріше за все, в XV ст. У 18 ст. - це один з важливіших монастирів у Галичині; згодом занепав. В 1919 митрополит А. Шептицький переніс до Унева осередок Студитів з осідком ігуменату. Тут розвинуто було серед іншого малярську школу, палітурню, а з 1935 друковано церковно-релігійний місячник «Промінчик Сонця Любови». За радянської влади Успенську Лавру перетворено на в'язницю, а монастирські будинки на будинок відпочинку для старших осіб, також за радянської влади там була психлікарня.

Унівська друкарня[ред.ред. код]

1618 ігумен Кирило Транквіліон-Ставровецький почав друкувати на пересувній друкарні «Зерцало богословія». В 1648-1770 рр. при лаврі діяла Унівська друкарня, де було надруковано ряд відомих стародруків. Тут працювали українські друкарі Андрій Скольський, Дмитро Кульчицький, Симеон Ставницький, а книжки прикрашали гравюрами Іллі, М.Зубрицького, Є.Завадовського, Мини, М. Фуглевича.

Справжню друкарню в Уневі заснував львівський єпископ Арсеній Желиборський, який перевіз сюди львівську друкарню, з 1646 у ній працював відомий друкар А. Скульський.

В Уневі видано «Псалтир», «Пѣтныи Акафісты» (1660). Опіку над уневською друкарнею продовжував архимандрит Варлаам Шептицький (1670 — 1710), за якого друкарі Симеон і Василь Ставницькі видали «Выкладъ о церкви святой» (1670), а Дмитро Кульчицький «Псалтир» (1678). У 1673 в унівській друкарні молдавський митрополит Дософтей (Доситей) Барила видав румунською мовою кирилицею відомий віршований «Псалтир» («Psaltirea pre versuri tocmită») за зразком Я. Кохановського, «Акафісти» (1673) і «Літургіон» (1679), перекладені з українських видань. За єпископа Афанасія Шептицького (1722 — 46) в унівській друкарні видано «Собраніє припадковіъ» (1732) і «Служебникъ» (1733). За весь час в унівській друкарні видано близько 60 книг, друк яких відзначався добрим поліграфічним виконанням. У 1770 унівська друкарня занепала через суперництво Львівського Ставропігійського Братства.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.