Фединський Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Фединський
Загальна інформація
Народження 14 квітня 1914(1914-04-14)
с. Гусаків, Мостиський район, Львівська область
Смерть 14 вересня 1947(1947-09-14) (33 роки)
с. Тенетиська, Гміна Любича-Королівська, Томашівський повіт
Люблінське воєводство
Польща Польща
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Павук», «Шрам»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Командування
командир сотні «Булава»
член штабу воєнної округи УПА «Сян»
окружний референт Служби безпеки ОУН
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фединський.

Васи́ль Феди́нський (псевдо «Павук», «Шрам») (нар. 14 квітня 1914 Гусаків, Мостиський район, Львівська область — пом. 14 вересня 1947 Тенетиська, Гміна Любича-Королівська, Томашівський повіт, Люблінське воєводство Польща) — український військовий діяч, командир сотні «Булава» та курінний Української Повстанської Армії[1] на Дрогобиччині, член штабу воєнної округи УПА «Сян» на Перемищині[2], окружний референт Служби безпеки ОУН на Любачівщині.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Василь Фединський 14 квітня 1914 року в селі Гусаків (тепер у Мостиському районі Львівської області) в родині Івана та Марії Фединських. Після здобуття народної освіти навчався ремесла та здобув фах бронзівника. З Гусакова походив власник відомої львівської ливарні у Львові Михайло Брилинський.

Боротьба проти Польської влади[ред. | ред. код]

У Львові Фединський стає членом ОУН. Був затриманий у справі підготовки планованого атентату на куратора Львівської шкільної округи Єжи Ґадомського — одного із основних полонізаторів української молоді.[3]. У його помешканні зроблено обшук та знайдено 500 г. вибухівки (екразит, змішаний з нітрогліцерином) та відзнаки-тризуби.

Згодом у Львові відбувся судовий процес у справі підготовки замаху на куратора Ґадомського. Він тривав від 3 до 6 липня 1934 р. Всіх затриманих обвинувачено у державній зраді, Юліана Іванчука та Северина Маду — за намір вбити Ґадомського, Юліана Іванчука та В. Медведя — за переховування вибухівки, а В. Фединського — за переховування нелегальних видань. Всі, крім С. Мади, свою вину заперечили.

Захищав Василя Фединського, Ю. Іванчука та В. Медведя відомий український адвокат Степан Шухевич. За зберігання нелегальної літератури був засуджений до 2 років ув'язнення.

Відбував покарання у Львові. Вийшов на волю у жовтні 1935 року. Після цього далі працював бронзівником у Львові, не пориваючи праці в ОУН.

Знову затриманий 4 листопада 1938 року у Львові. У нього вилучено зарядженими три автоматичні пістолети («Штейр» 8 мм, «Маузер» 7,65 мм, «Гішпан» 7,65), а під час обшуку в його помешканні знайдено гранату марки «Лемон», 14 набоїв, форму для витискання тризубів, записки та кореспонденцію. За твердженням поліції, Василь Фединський за вказівкою окружного провідника ОУН Петра Олійника нібито передав невідомому на псевдо «Вік» револьвери і гранати, які використали під час нападу на поліційну станицю у Гаях. Суд у справі так і не відбувся через падіння польської держави із початком Другої світової війни.

У лавах УПА[ред. | ред. код]

У вересні 1939 р. вийшов на волю, перейшов за ріку Сян на територію, окуповану німцями. У 1941 служить у батальйоні «Нахтіґаль». Відтак восени разом з його вояками перейшов до «Шуцманшафтбатальйону-201». В легіоні отримав підстаршинський ступінь.

Після розформування ДУН в кінці 1942 року включився в роботу військової референтури ОУН. На початку 1944 року очолює курінь УПА «ім. Кривоноса», який базувався в околицях села Бандрів Нижньоустрицького повіту. Попередній командир, Антін Шкітак- «Омелян», загинув під час бою із німцями під Недільною на Старосамбірщині.

Курінь, яким командував «Павук», в лютому 1944 р. інспектували член штабу УПА-Захід Василь Чижевський-«Демид» та новопризначений командир Дрогобицької Воєнної округи УПА «Маківка» Іван Белейович-«Дзвінчук». Згодом курінь був реорганізований у сотню УПА «Булава» і Фединський її очолював від лютого до квітня 1944 року[4]. Після Великодня (16 квітня 1944) сотня розділена на дві неповні сотні: «Булава» (командир Осип Урбан-«Рен») та «Сурма» (командир Михайло Фридер-«Нечай»). Фединський-«Павук» був переведений на Перемищину, в розпорядження штабу воєнної округи УПА «Сян». Можна припускати, що він виконував обов'язки старшини для доручення при командирові ВО «Сян» Якову Чорнієві-«Ударникові»-«Кулі»[5].

Також влітку 1944 року «Павук» виконував обов'язки організаційно-мобілізаційного (військового) референта Перемиської округи ОУН, замінивши на цьому посту Василя Цебеняка-«Богдана», скерованого на таку ж посаду у Лемківську округу. У червні «Павук» брав участь в нараді з активом Мостищини, де разом з обласним провідником Василем Галасою-«Зеноном» поставив завдання створення в повіті сотні УПА, її забезпечення зброєю, продовольством, одягом, медикаментами та медперсоналом. Повітовий провідник Василь Тропак-«Орест» це доручення виконав, залучивши до відділу членів ОУН та колишніх поліціянтів, один з яких, комендант станиці у Медиці, Володимир Щигельський-«Бурлака», очолив новостворений підрозділ і повів його на початку липня на збірний пункт в Добромильщину, а відтак далі в Карпати.

Із свідчень Володимира Павлика-«Ірки» стало відомо, що як окружний військовик «Павук» організував у червні 1944 року військову школу на чолі з Михайлом Дудою-«Громенком», яка згодом стала сотнею УПА, а сам «Громенко» — одним із найвідоміших бойових командирів[4].

На початку грудня 1944 році в Ямній Василь Фединський потрапив в облаву НКВС. Разом з іншими повстанцями він прийняв бій та відступив до лісу.

Обласний провідник Василь Галаса-«Зенон», на початку 1945 року, скерував «Павука» в Ярославську округу на пост військового референта[6].

У червні 1945 року його тимчасово призначили виконувати обв'язки окружного та надрайонного референта Служби безпеки ОУН у Любачівщині. Загалом ІІ округа і надрайон «Батурин» охоплювала повністю Любачівський і Ярославський повіти за офіційним поділом, а також північну частину Перемиського повіту (села Валява, Грабовець, Кальників, Накло, Ниновичі, Поздяч, Сосниця, Стібно, Торки) та південно-східну частину Томашівського повіту (гміни Любича і Угнів, раніше вони входили до Равського повіту).

Командир ВО-6 «Сян» Мирослав Онишкевич у наказі ч. 2/46 від 23 травня 1946 р. подав вищому командуванню пропозицію підвищити «Шрама» до ступеня поручника. На жаль, рішення з цього питання невідоме.

Крім праці по лінії СБ та опіки над 5-м районом, Фединський-«Шрам» також брав участь у переговорах з польським підпіллям. У квітні 1946 року в лісі під Даганами він, «Чубчик», «Заруба», командирр районної боївки СБ Андрій Королько-«Сірко» та кущовий «Грім» провели зустріч із провідником польської підпільної організації «Вольносць і Нєзавіслосць» (ВіН) Стефаном Кобосем-«Вжосом».

Загибель[ред. | ред. код]

Загинув Василь Фединський 14 вересня 1947 року під час облави. Це сталося в лісі між селами Тенетиська та Любича Королівська. Близько 11-ї години вояки Війська Польського виявили повстанську криївку та почали через отвори кидати туди гранати та пускати ракети. «Шрам» та «Заруба» палили документи, а також наказали розбити годинники, щоб вони не дісталися ворогові. «Сірко» пішов на пробій, викинувши дві гранати, але в цей час був вбитий. «Чубчик» вів вогонь з автомата МП. Від диму в бункері не стало чим дихати, а тому повстанці, щоб не потрапити живими в руки ворога, почали стрілятися. Відмовився це зробити тільки ординарець «Чубчика» Михайло Твердохліб-«Медвідь», який вискочив з криївки і здався полякам. Всього ж у бункері загинули п'ятеро повстанців: «Шрам», «Чубчик», «Заруба», «Сірко» та «Дунай» (ще один ординарець «Чубчика»). Поляки здобули кілька скринь архіву з цінними документами, зокрема, протоколами порозуміння АК з УПА, документами із зустрічі англійського журналіста з представниками українського і польського підпілля.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Літопис Української Повстанської Армії. — Т. 14… — С. 47
  2. ↑ Василь Галаса. Наше життя і боротьба. Спогади
  3. ↑ Петро Мірчук. НАРИС ІСТОРІЇ ОУН Перший том
  4. ↑ а б Володимир Мороз. ПЕРІОД ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ ОУН ТА УПА
  5. ↑ Літопис УПА. Нова серія. — Т. 9… — С. 542, 544, 546.
  6. ↑ ЦДАВО України. — Ф. 3833. — Оп. 1. — Спр. 152. — Арк. 8

Посилання[ред. | ред. код]

УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фединський_Василь&oldid=41805772