Горчин Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Горчин
 Хорунжий
Загальна інформація
Народження 22 квітня 1920(1920-04-22)
с. Велика Воля, Миколаївський район, Львівська область
Смерть 10 вересня 1948(1948-09-10) (28 років)
біля м. Злін, Чехія Чехія
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Грузин»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  УПА
Формування
Командування
командир сотні «Бойки» ім. Б.Хмельницького
Нагороди та відзнаки
Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — посмертно

Горчин Михайло (псевдо: «Грузин»; 22 квітня 1920, с. Велика Воля, Миколаївський район, Львівська область — 10 вересня 1948, на мосту річки Морава нижче Зліна, Чехія) — командир сотні УПА «Бойки» ім. Б. Хмельницького, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї селян. Освіта — початкова. Активний член товариства «Просвіта» в селі. Член ОУН із кінця 1930-х рр.

Стрілець легіону «Нахтігаль» (1941). Був учасником Похідних груп у 1941.

В УПА з 1944 р. Стрілець, згодом чотовий сотні «Явора» (Паньків Іван) (1944—1945), командир сотні УПА «Бойки» ім. Б. Хмельницького (вд. 90; 1946—1948) у ТВ-24 «Маківка», яка діяла переважно на Сколівщині, неодноразово рейдуючи на Закарпаття.

Після демобілізації відділу 24.07.1948 р. переведений у теренову сітку ОУН. Кур'єр Проводу ОУН на Україні до Проводу ЗЧ ОУН (08.-09.1948).

Загинув під час рейду на території Чехії. Місце поховання невідоме. Хорунжий УПА (14.10.1947).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА 3/49 від 15.10.1949 р. хорунжий УПА Михайло Горчин — «Грузин» нагороджений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 24.09.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Миколаїв Львівської обл. Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 003) переданий Михайлові Горчину та Катерині Паук, племінникам Михайла Горчина — «Грузина».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 272.

Посилання[ред. | ред. код]