Фердинанд II (король Обох Сицилій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фердинанд II (італ. Ferdinando II; 12 січня 1810, Палермо, Королівство Обох Сицилій — 22 травня 1859, Казерта, Королівство Обох Сицилій) — король Обох Сицилій в 18301859, з династії Бурбонів. З 1825 — герцог калабрійський, після відходу австрійських військ в 1827 з королівства — головнокомандувач армією Обох Сицилій.

Вступаючи на престол після смерті батька Франциска I, пообіцяв ліберальні реформи, але на практиці намагався зміцнити абсолютизм. Повстання в Палермо, що стало початком революції 1848 в Італії, змусило Фердинанда проголосити конституцію. У результаті перевороту в Неаполі в травні 1848 йому вдалося відновити абсолютистську владу. Розправляючись з повстанцями, піддав бомбардуванню в 1849 місто Мессіна (Сицилія), за що отримав прізвисько «король-бомба». Один з ініціаторів інтервенції проти Римської республіки. В 1860, вже за його наступника, експедиція «тисячі» Джузеппе Гарібальді та втручання П'ємонту поклали край пануванню Бурбонів в Неаполі.

У Волтрі, 21 листопада 1832, він одружився на Марії Христині Савойській (18121836), донці Віктора Еммануїла I, короля П'ємонту та Сардинії. Вона померла при пологах першої дитини:

Овдовівши, він одружився вдруге в Неаполі, 27 січня 1837, з Марією Терезією Австрійською (18161867), донці Карла Людвіга Австрійського.

Діти[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]