Фоязит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фоязит.

Фоязит (рос. фоязит, англ. faujasite, нім. Faujasit m) – мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію каркасної будови з групи цеолітів. Назва – на честь Фоя-де-сен-Фона (A.Damour, 1842). Син. – фойгазит, фаязит, фожазит.

Опис[ред.ред. код]

Формула: 1. За Є.Лазаренком: Na2Ca[Al2Si4O12]216H2O. 2. За К.Фреєм: (Na2Ca)[Al2Si5O14]6,6H2O. 3. За “Fleischer's Glossary” (2004): (Na2,Ca)Al2Si4O12•8H2O.

Містить (%): Na2O – 4,8; CaO – 4,4; Al2O3 – 15,9; SiO2 – 46,8; H2O – 28,1. Сингонія кубічна. Утворює октаедричні кристали зі зломом. Спайність по (111) добра. Густина 1,92. Тв. 5,5. Безбарвний до білого. Блиск скляний. Злом нерівний. Прозорий до непрозорого. Структура найбільш пухка з усіх цеолітів. Супутні мінерали: філіпсит, жисмондин, шабазит, авгіт.

Поширення[ред.ред. код]

Зустрічається в друзах базальтових порід та фонолітах. Знайдений у Аарському та Сен-Готардському масивах у Швей¬царії, в околицях Бадена (ФРН) з авгітом та лімбургітом. В асоціації з інш. цеолітами виявлений на о.Оаху (Гавайські о-ви), в асоціації з філіпситом, жисмондином та шабазитом. Синтетичний цеоліт зі структурою фоязиту використовується як молекулярне сито. Дуже рідкісний.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]