Базальт
| Базальт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Генезис | Магматичний |
| Мінеральний склад | Pl+Av+Ol+Vvitro |
| Кислотність | Основна |
| Ідентифікація | |
| Колір | Чорний |
| Структура (петрографія) | Афанітова |
| Текстура (петрографія) | Масивна |
| Форма залягання | Потоки, дайки |
| Окремість | Концентрична, подушкова |
| Різновиди | Багато |
| Питома вага | г/см³ |
| Практичне значення | |
| бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно | |
База́льт (рос. базальт, англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Звичайно темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.
Зміст |
Загальний опис [ред.]
Базальт — виливна кайнотипна основна гірська порода. Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається головним чином з основного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова. В залежності від крупності зерна розрізняють: найбільш грубозернистий — долерит, дрібнозернистий — анамезит, тонкозернистий — власне базальт. Палеотипні аналоги базальту — діабази. Густина Б. — 2,52-2,97. Середній хімічний склад базальту по Р. Делі (%): SiO2 — 49,06; ТіО2 — 1,36; Al2О3 — 15,70; Fe2О3 — 5,38; FeO — 6,37; MgO — 6,17; CaO — 8,95; Na2О — 3,11; K2О — 1,52; MnO — 0,31; P2O5 — 0,45; Н2О — 1,62. Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5%.
Різновиди та поширення [ред.]
За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальтові: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 біля 45%) і безолівінові (SiO2 біля 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (траппові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Верхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покривала у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсильванія, Коннектікут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях. Будівельний матеріал, сировина для кам'яного литва.
Використання [ред.]
Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.
Галерея [ред.]
-
Basalt: Herrenhausfelsen (Panska Skala) bei Kamenický Šenov/Steinschönau, Lausitzer Gebirge in Tschechien
-
Basaltsäulen auf dem Parkstein in Nordostbayern
-
Los Organos: Basaltsäulen auf La Gomera, Kanarische Inseln, Spanien
Література [ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
