Фрейлєх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Танець
Freylekh, Фрейлєх
Фрейлєх, Freylekh або множина Freylekhs (Фрейлєхc)
класифікація Святковий танок
музика Klezmer (Клезмер)
розмір

2/4 або

8/8 = 3/8 + 3/8 + 2/8
темп і швидкиий, і повільний
походження Хасидизм

Фрейлєх або в множині Фрейлєхз, (від їд. פֿרײלעך‎ «веселощі», їд. Freylekh, Freylekhs‎) — єврейський ашкеназький весільний (також і на бар міцве) танець[1]. Один із найпопулярніших єврейських народних танців. Виконується як одиночним танцюристом, так і необмеженою кількістю учасників. Стиль фрейлехс, як і більшість клезмерского репертуару, — бессарабського чи молдавського походження. За радянських часів найвідомішою єврейською мелодією став різновид мелодії для фрейлеха під назвою «Сім-сорок».

Опис[ред. | ред. код]

У разі кількох учасників танцюристи беруться за руки або кладуть руки на плечі один одному та танцюють, зазвичай утворюючи коло, хоровод.

Інші назви фрейлехса — редл («кухоль»), караход («хоровод»), дрейдл («юла») та подібні назви, що нагадують про хоровод. Деякі особливо вправні танцюристи можуть виходити на середину кола[2].

Голубенко Г. « Руде місто, або Чотири сторони сміху » :

«…А потім був концерт, і Ойстрах грав як бог, і одеська інтелігенція вибухала оплесками. А товариш Коноводченко зі своїм бюро мирно дрімав у першому ряду, час від часу заглядаючи в папірець і із задоволенням переконуючись, що все йде за програмою, яку намітила Комуністична партія. Потім Ойстрах грав на біс, а коли стало зрозуміло, що зараз він виконає останній твір, він раптом підійшов до рампи і заговорив: „Друзі, — сказав великий артист, — сьогодні в залі перебувають люди, яким я завдячую, може, не менше, чим своїм батькам та вчителям. Якби не вони, можливо, моє життя склалося б інакше. Це мої сусіди. Я зауважив, що за час концерту вони встигли полюбити серйозну класику. Тож зараз для вас, мої дорогі, — композитор Бетховен. Фрейлехс… У обробці Брамса“. І він заграв фрейлехс, прикрашаючи його найвіртуознішими пасажами. І зал осатанів від захоплення. І навіть товариш Коноводченко зі своїми товаришами теж надзвичайно пожвавився, думаючи, мабуть, про те, що коли цей самий Бетховен писав свої твори поодинці, то в нього просто мухи від нудьги дохли. А от як з'єднався з Брамсом — так і вийшло досить мило…»

Темп танцю може бути швидким чи повільним[3].

Танцюється в тактовому розмірі 8/8 = 3/8 + 3/8 + 2/8, тобто на ритм "раз-два-три, раз-два-три, раз-два". Вважається, що щей ритмічний малюнок, що стосується руху тільки ніг, згодом перейшов у модний танець середини і кінця XX століття твіст[1].

За визначенням М.Береговського:

«Фрейлехс – це колективний танець із необмеженою кількістю учасників, які беруться за руки або кладуть один одному руки на плечі та танцюють у колі, хороводі, але його можна танцювати і соло.

Фрейлехс має різні назви: «hopke» (гопак), «redl» (коло), «karahod» (хоровод), «drejdl» (юла), «kajlexiks» (коло), «rikudl» (танець) та ін. Танець не має стійкого темпу, його темп коливається від moderato до presto. У колі зазвичай танцювали в помірно швидкому темпі, але якщо серед учасників танцю були люди похилого віку, фрейлехс грали в більш повільному темпі.

Мелодика фрейлехів різнилася залежно від темпу. Розмір фрейлехса завжди дводольний.

За формою це розміри (за рідкісними винятками) з 8 та 16 тактів.

Переважна більшість фрейлехів дво- та триколінні. Слід зазначити, що різниця між формами двох-і триколінних п'єс, тобто схемами аб і аба, було скоріше теоретичним, так як у музичній практиці клезмерів воно не мало жодного значення — під час танцю кожен фрейлех повторювався нескінченну кількість разів, і кожна його частина — 2 (а іноді й 4 рази). Тому важко було визначити, коли коліно є початком, а коли кінцем. Для того, щоб танцюристи знали, що музиканти закінчують танець, вони зазвичай завершували його (як і всі танці) такою формулою: у весільній метушні та шумі подібна канонізована кінцівка була необхідна.

Рідше можна зустріти фрейлехс у складній тричастинній формі. У значній кількості творів, близьких до фрейлехсу, ми помічаємо схему, яка зустрічається надзвичайно рідко: абсб. Для цієї схеми характерно те, що третє коліно (с) частіше всього звучить в іншому порядку або в іншій тональності. Кінець третього коліна завжди готує модуляцію в основний лад. Для фрейлехів, побудованих за цією схемою, типова ще одна риса: перші чотири такти третього коліна складаються здебільшого з одного звуку (найчастіше основного тону): він займає по дві чверті у перших двох тактах, а у третьому та четвертому тактах – по одній чверті (іноді восьмими).

Часом замість одного звуку звучить мотив, що складається з основного тону; у перших двох тактах він займає по півтори чверті, у третьому та четвертому тактах – по одній восьмій. Подібний початок п'єси має надихаючий характер, він ніби провокує, підбурює танці. Якщо третє коліно у цій схемі не має такого вступу, то мелодія перших тактів обов'язково йде звуками більшої тривалості.

Клезмери грали з великою експресією, та й самі фрейлехс здатні були змусити слухача зірватися з місця, пуститися в танець і віддатися цілком радісній хвилині...[1]

Відповідно до етнографічних спостережень, саме інструментальна музика була стрижнем весільної церемонії; вона супроводжувала найважливіші моменти весілля: зустріч та проводи гостей, обряд усадження нареченої, хода до вінця та повернення, запрошення до столу, саме застілля і так далі. Імпровізації для Kale-bazeh («усадження нареченої»), фрейлехс "in der hupe" ("до вінця") і "fun der hupe ("від вінця"), награші, різні дійни, скочні, фрейлехс, що супроводжують трапезу; заздоровні, застільні та вуличні наспіви, якими проводжали гостей; прощальні ("добраноч") та "будьте здорові"[2]»

Ісаак Бер-Рибак - Музиканти, 1917
Клейзмер-бенд з містечка Форвець, 4 березня 1923 року
Ісаак Аскеназій — «Єврейське весілля»

Різновиди[ред. | ред. код]

  • Фрейлехс є найпростішим і найпопулярнішим типом танцювальної мелодії клезмера. Часто використовується більш проста мелодія, що виконується в розмірі 2/4, але призначена також для групових хороводів. Залежно від місця розташування цей базовий танець також міг називатися редль (коло), хопке, караход («хоровод», буквально білоруський переклад російського «хоровод»), дрейдль, рікудль тощо[4][5][6][7].
  • «Шер» (їд. Sher‎, "Ножиці») — «танець кантора» у розмірі 2/4. М.Береговський, який писав у 1930-х роках, зауважив, що, незважаючи на те, що танець дуже часто виконували, грали на великому просторі, території, і що він підозрював, що він сягає корінням давнього німецького танцю. Цей танець продовжував бути популярним у США навіть після того, як інші складні європейські клезмерські танці були забуті. У деяких регіонах музичний термін «шер» може бути синонімом до «фрейлєх»[8][9].
  • «Скотшне»(їд. Skotshne‎) — вважається, що це більш складний фрейлех, який можна грати не обов'язково для танцю.
  • «Дойн» (від румунського «Дойна») — інструментальна форма вільної форми, запозичена з румунської пастушої пісні «дойни». Хоча в Румунії та Молдові існує багато регіональних типів дойни, єврейська форма, як правило, простіша, з мінорною темою, яка потім повторюється в мажорній тональності, за якою зазвичай йде фрейлех. Волехль — споріднений жанр.
  • «Таксім» (їд. Taksim‎, від османської/арабської Taqsim), — це фантазія вільної форми на певний мотив, прикрашений трелями, руладами, тремоло тощо; таксім зазвичай закінчується фрейлєхом. В ХХ сторіччі жанр в основному забувся і був замінений дойною.
  • «Hopke», «гопак», інші українські народні пісні та танці, перероблені на єврейський манір. Наприклад, така п'єса-танець як «козачок», був здавна поширений у єврейському середовищі, хоча «шер» та «фрейлехс» більш специфічні танці... Оскільки «козачок» широко існував серед євреїв,... виконувався єврейськими народними музикантами на єврейських весіллях і становив частину їхнього репертуару.

Дивись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Этно-тема в СМИ. Как еврейская песня стала популярным танцем у русских. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  2. ↑ Штерн И. Еврейский танц-класс, или фрейлехс, мицва и не только [Архівовано 2021-08-28 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Фрейлехс. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 28 серпня 2021.
  4. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою OJFM 530-48 не вказано текст
  5. ↑ Feldman, Zev (2016). Klezmer: music, history and memory. New York, NY: Oxford University Press. с. 275—298. ISBN 9780190244514.
  6. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Avenary 1960 не вказано текст
  7. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Hasidic lexicon не вказано текст
  8. ↑ Feldman, Zev (2016). Klezmer: music, history and memory. New York, NY: Oxford University Press. с. 261—273. ISBN 9780190244514.
  9. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Feldman 2022 не вказано текст

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрейлєх&oldid=41486694