Фітільов Лев Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фітільов Лев Васильович
Народження 2 квітня 1913(1913-04-02)
Харків, Російська імперія
Смерть 11 серпня 1975(1975-08-11) (62 роки)
  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанр жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Харківське державне художнє училище (1932) і Харківський художній інститут (1949)
Діяльність художник, педагог
Вчитель Садиленко Юрій Харлампійович, Самокиш Микола Семенович і Шавикін Дмитро Миколайович
Відомі учні Константинов Валентин Костянтинович, Кузьмінков Лель Миколайович, Реута Олександр Васильович, Чернуха Валентин Дмитрович, Безпалий Анатолій Олександрович, Брозголь Павло Михайлович, Лихоліт Олексій Кирилович, Нестеров Валеріан Степанович, Павлов Микола Васильович і Спіцевич Євген Андрійович
Працівник Харківське державне художнє училище і Харківський художній інститут
Член Спілка радянських художників України
Учасник німецько-радянська війна

Лев Васильович Фітільо́в (2 квітня 1913, Харків — 11 серпня 1975, Харків) — український радянський живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 2 квітня 1913 року в місті Харкові (нині Україна). Протягом 1929—1932 років навчався у Харківському художньому технікумі; протягом 1938—1941 років — у Харківському художньому інституті[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. У 1945—1949 роках продовжив навчання в Харківському художньому інституті. Був учнем Юрія Садиленка, Миколи Самокиша, Дмитра Шавикіна.

З 1947 року викладав у Харківському художньому училищі, згодом у Харківському художньому інституті[1]. Серед учнів: Анатолій Безпалий, Павло Брозголь, Валентин Костянтинов, Лель Кузьмінков, Олексій Лихоліт, Валеріан Нестеров, Олександр Реута, Микола Павлов, Валентин Чернуха. Мешкав у Харкові, в будинку на вулиці Чорноглазівській, № 9, квартира № 15. Помер у Харкові 11 серпня 1975 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового та монументально-декоративного живопису. Автор тематичних картин, портретів, пейзажів та натюрмортів[2]. Серед робіт:

живопис
  • «На Дінці» (1953);
  • «Персики та дині» (1956);
  • «Ранок» (1957);
  • «Натюрморт» (1957);
  • «Жоржини» (1960);
  • «Штукатури» (1963);
  • «Дівчата» (1963);
  • «Юні балерини» (1968).
монументально-декоративні панно
  • для Бєлгородського вокзалу (1964);
  • у книжковому магазині «Кобзар» у Харкові (1966, у співавторстві з Валеріаном Нестеровим).

Брав участь в обласних виставках з 1950 року, у республіканських — з 1952 року, зокрема[2]:

  • XI обласна художня виставка (1950, Харків);
  • XI виставка образотворчого мистецтва УРСР (1952, Київ);
  • Виставка образотворчого мистецтва УРСР, присвячена 300-річчю Возз'єднання України з Росією (1954, Київ);
  • III осіння художня виставка (1956, Харків);
  • XIV обласна художня виставка «Художники Харкова До 40-річчя Жовтня» (1957, Харків);
  • Посмертна персональна виставка, (1980, Харків);
  • Виставка «Пензлем про життя і про війну» (2013, Харківський художній музей).

Твори художника представлені в Харківському художньому музеї, в музейних, галерейних і приватних колекціях в Україні та за її межами[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]