Хаїм Тірер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хаїм Тірер
Народився 1740
Бучач, Річ Посполита
Помер 6 грудня 1817(1817-12-06)
Єрусалим, Османська імперія
Поховання Старий єврейський цвинтар у Цфатіd
Діяльність рабин
Знання мов іврит
Конфесія юдаїзм

Хаїм бен Шломо Тірер (івр. חיים בן שלמה טירר‎; 1760 — 6 грудня 1817), відомий як рав Хаїм з Черновіц (івр. חיים מצ'רנוביץ‎)‎ — хасидський рабин і кабаліст.

Біографія[ред. | ред. код]

Уродженець БучачаГаличині). До 1807 року протягом 18 років очолював єврейську громаду Чернівців. Потім змінив Залмана Шаргородського на посаді рабина Кишинева (був обраний головою міського кагалу)[1], де в 1812 заснував Велику синагогу на Азійській вулиці на правому березі річки Бик[2] (ним не пізніше 1812 була закладена і перша єврейська лікарня міста)[3][4]. Був рабином у п'яти різних містах, серед них також Могильові-на-Дністрі та Ботошані, після чого оселився в Єрусалимі[5]. Помер у Єрусалимі у 1817 році. Похований у Цфаті.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • «Сідуро шель Шабат» (івр. סידורו של שבת‎) — кабалістичні повчання на шабатні теми[6];
  • «Беер маїм хаїм» (івр. באר מים חיים‎) — коментарі про Тору, у двох частинах[7];
  • «Шаар га-тфіла» (івр. שער התפלה‎) — каббалістичні роздуми про молитви[8];
  • «Ерец га-хаїм» (івр. ארץ החיים‎) — коментарі Танаху та трактату «Брахот»[9].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Хасидизм в царской России (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2021. Процитовано 2 квітня 2021.
  2. Андрей Боршевский «Правовые причины изменения демографического и социально-экономического положения еврейского населения Бессарабии в XIX веке». Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  3. Моисей Слуцкий «В скорбные дни»: М. Б. Слуцький був головним лікарем цієї лікарні.
  4. Кишинёвская еврейская больница. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2021.
  5. ḤAYYIM BEN SOLOMON OF MOGHILEF - JewishEncyclopedia.com. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 31 березня 2021.
  6. חיים בן שלמה טירר. סידורו של שבת. — Варшава : לעוין-עפשטיין, 1908.(івр.)
  7. חיים בן שלמה טירר. באר מים חיים. — Житомир : דפוס חנינא ליפא ויהושע העשיל שפירא, 1860.(івр.)
  8. חיים בן שלמה טירר. שער התפלה. — Львів : דפוס דוד צבי שרענצל, 1858.(івр.)
  9. חיים בן שלמה טירר. ארץ החיים. — Чернівці : משלם היללער, 1861.(івр.)

Джерела[ред. | ред. код]