Хімія довкілля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хі́мія навко́лишнього середо́вища (англ. environmental chemistry, нім. Umweltchemie) — розділ хімії, що вивчає хімічні перетворення які відбуваються у навколишньому природному середовищі. Хімія навколишнього середовища включає в себе більш вузькі розділи хімії, такі як геохімія, хімія грунтів, гідрохімія, хімія атмосфери, хімія природних сполук органічного походження та ін. Хімія навколишнього середовища вивчає хімічні процеси в усіх оболонках Землі, в тому числі в біосфері, вивчає міграції та перетворення всіх хімічних сполук, в тому числі природних та антропогенних забруднювачів.

Зі значним збільшенням впливу людини на навколишнє середовище, із значно збільшеною кількістю забруднюючих речовин антропогенного походження, в хімії навколишнього середовища виділяють екологічну хімію, що вивчає ті хімічні процеси в земних оболонках, які відбуваються під впливом людської діяльності. Ці поняття настільки близькі, що в деяких випадках дослідники розглядають терміни «екологічна хімія» та «хімія навколишнього середовища», як синоніми. Хімія навколишнього середовища вивчає хімічні процеси в комплексі — джерела надходження і міграцію хімічних речовин в земних оболонках, їх трансформацію, стоки із земних оболонок («глобальні цикли»), взаємодія сполук і елементів між собою; вона є основою для розробки та вдосконалення методів захисту навколишнього середовища від забруднень тощо Цей розділ хімії тісно пов'язаний з багатьма іншими науками, в тому числі з екологією, геологією та ін.

Структура хімії навколишнього середовища[ред.ред. код]

  • Фізико-хімічні процеси в літосфері, геохімія
  • Фізико-хімічні процеси в гідросфері
  • Фізико-хімічні процеси в атмосфері
  • Хімія забруднюючих речовин природного та антропогенного походження (їх надходження, трансформація, міграція, виведення з геосфер).

Для хімії навколишнього середовища характерні всі основні методи сучасної хімії (хімічні, фізико-хімічні методи аналізу), але часто є необхідність визначати забруднюючі речовини в мікроконцентраціях, що змушує вчених які працюють у цій галузі широко використовувати новітні комбіновані методи — високоефективний поділ (наприклад, рідинна хроматографія) і точне якісне і кількісне визначення (наприклад, мас-спектрометрія).

Див. також[ред.ред. код]