Термохімія
Термохі́мія — розділ хімічної термодинаміки, в задачу котрого входить визначення та вивчення теплових ефектів реакцій, а також встановлення їх взаємозалежностей з різними фізико-хімічними параметрами. Ще однією із задач термохімії є вимір теплоємностей речовин та встановлення їх теплот фазових переходів.
Методи термохімії [ред.]
Основними експериментальними методами термохімії є калориметрія, диференційний термічний аналіз, дериватографія. В термохімічних рівняннях необхідно вказувати агрегатні стани речовин за допомогою літерних індексів, а тепловий ефект реакції (ΔQ) записувати окремо, через кому. Символи біля знаку теплового ефекту реакції мають вказувати на тиск та температуру, при якій тепловий ефект вимірювався чи обчислювався.
Однією з найважливіших величин в термохімії, якщо не найважливішою, є стандартна теплота утворення. Стандартною теплотою утворення складної речовини називають тепловий ефект реакції утворення одного моля цієї речовини з простих речовин в стандартному стані. Стандартна ентальпія утворення найстабільніших (але не всіх алотропів) простих речовин приймається рівною нулеві. В термохімії часто використовуються рівняння, в яких тепловий ефект відносять до одного моля утвореної речовини, при цьому можуть використовуватися в разі необхідності дробні коефіцієнти для інших речовин.
Література [ред.]
- А. В. Мануйлов, В. И. Родионов. Основы химии. Электронный учебник.(рос.)
- Карякин Н. В. Основы химической термодинамики: Учебное пособие для вузов. М.: Academia, 2003. — 464 с.(рос.)
- Аблесимов Н. Е. Синопсис химии: Справочно-учебное пособие по общей химии — Хабаровск: Изд-во ДВГУПС, 2005. — 84 с.(рос.)
- Аблесимов Н. Е. Сколько химий на свете? ч. 2. // Химия и жизнь — XXI век. — 2009. — № 6. — С. 34-37.(рос.)
