Електрохімія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Електрохі́мія — галузь науки, яка вивчає властивості систем, що містять іонні провідники, та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток (іонів, електронів).

Зміст

Історія [ред.]

У 19601970-х роках інтенсивно розвивалася квантова електрохімія, лідером якої бул радянський електрохімік Реваз Догонадзе та його група.

Радянська школа електрохіміків [ред.]

Основні напрямки досліджень [ред.]

Наукові основи [ред.]

Прикладна електрохімія [ред.]

Гальванічні елементи і акумулятори [ред.]

Виготовлення електролітічних конденсаторів [ред.]

Гальванічні покриття [ред.]

Технологія нанесення тонких шарів металу (цинк, або тришарове покриття мідь-нікель-хром, та ін.) може захистити сплави заліза від корозії.

Гальваничні покриття застосовують також для декоративних цілей (золочіння, сріблення).

Електрохімія неводних розчинів [ред.]

Дослідження у водних розчинах обмежені електрохімічною стійкістю води, як розчинника. Електроліз розплавів не завжди можливий, тому що прості та комплексні сольові системи, у цьому випадку евтектичні розплави, мають надто високу температуру плавлення. Неводні розчини в органічних розчинниках, в рідкому SO2 тощо дозволяють здійснити деякі процеси, надто енергомісткі або зовсім неможливі у воді чи розплавах.

Див. також [ред.]

Посилання [ред.]

Література [ред.]

  • ВАК України. Паспорт спеціальності. N 17-09/1 від 29.01.98