Хімічна термодинаміка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хімі́чна термодина́міка — розділ фізичної хімії, що вивчає процеси взаємодії речовин методами термодинаміки. Під хімічною термодинамікою часто розуміють вчення про хімічну рівновагу, основними задачами якого є передбачення напрямку хімічної реакції, її виходу і рівноважного стану реакційного середовища в залежності від вихідного складу, температури та тиску. Хімічна термодинаміка тісно пов'язана з термохімією й вченням про розчини (зокрема, електроліти), теорією електродних потенціалів, з термодинамікою поверхневих явищ. Основні експериментальні методи хімічної термодинаміки - калориметрія, вимірювання електрорушійної сили електрохімічних елементів, вимірювання зміни тиску газових систем при протіканні в них хімічних реакцій. Методи хімічної термодинаміки використовуються також в геології, металургії, гірничій справі, нафтохімії.

Основними напрямками хімічної термодинаміки є:

  1. класична хімічна термодинаміка, що вивчає термодинамічні рівноваги взагалі;
  2. термохімія, що вивчає теплові ефекти, якими супроводжуються хімічні реакції.
  3. теорія розчинів, що моделює термодинамічні властивості речовини виходячи з уявлень про молекулярну будову та даних про міжмолекулярну взаємодію.

Хімічна термодинаміка тісно дотикається з такими розділами хімії, як:

Історія[ред.ред. код]

Розвиток хімічної термодинаміки проходив одночасно двома шляхами: термохімічним та термодинамічним. Виникнення термохімії як самостійної науки співвідносять з відкриттям Германом Івановичем Гессом, професором Петербурзького університету, взаємозалежності між тепловими явищами хімічних реакцій — закону Гесса.

Джерела[ред.ред. код]

  • Еремин Е. Н. Основы химической термодинамики. — М.: Высшая школа, 1978. — 391 с.
  • Пригожин И., Дефэй Р. Химическая термодинамика. — Новосибирск: Наука, 1966. — 510 с.
  • Эверет Д. Введение в химическую термодинамику. — М.: ИЛ, 1963. — 300 с.
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.