Хімічна термодинаміка

Хімі́чна термодина́міка — розділ фізичної хімії, що вивчає процеси взаємодії речовин методами термодинаміки.

Основними напрямками хімічної термодинаміки є:

1. класична хімічна термодинаміка, що вивчає термодинамічні рівноваги взагалі;
2. термохімія, що вивчає теплові ефекти, якими супроводжуються хімічні реакції.
3. теорія розчинів, що моделює термодинамічні властивості речовини виходячи з уявлень о молекулярній будові та даних о міжмолекулярній взаємодії.

Хімічна термодинаміка тісно дотикається з такими розділами хімії, як:

• аналітична хімія;
• електрохімія;
• колоїдна хімія;
• адсорбція та хроматографія.

Історія

Розвиток хімічної термодинаміки проходив одночасно двома шляхами: термохімічним та термодинамічним. Виникнення термохімії як самостійної науки співвідносять з відкриттям Германом Івановичем Гессом, професором Петербурзького університету, взаємозалежності між тепловими явищами хімічних реакцій — закону Гесса.

Джерела

• Еремин Е. Н. Основы химической термодинамики. — М.: Высшая школа, 1978. — 391 с.
• Пригожин И., Дефэй Р. Химическая термодинамика. — Новосибирск: Наука, 1966. — 510 с.
• Эверет Д. Введение в химическую термодинамику. — М.: ИЛ, 1963. — 300 с.