Царська вода
Царська вода (іноді — царська водка) — суміш концентрованих кислот — азотної HNO3 (1 об'єм) і соляної HCl (3 об'єми).
Є рідиною жовтого кольору, яка пахне хлором і окислами азоту. Надзвичайно сильний окиснювач, завдяки виділенню атомарного хлору (Cl) та хлористого нітрозилу (NOCl) в результаті реакцій:
![3\operatorname{HCl} + \operatorname{HNO}_3 \rightarrow \operatorname{2[Cl]}\uparrow + \operatorname{NOCl}\uparrow + 2\operatorname{H}_2\operatorname{O}](http://upload.wikimedia.org/math/a/7/8/a7836e952e89d59f1fa71190fa7091ed.png)

Розчиняє більшість металів, зокрема золото, за що й отримала від алхіміків назву царська водка, оскільки золото вважалося «царем металів». Не розчиняє родій (Rh), тантал (Ta) та іридій (Ir). Застосовується як реактив у хімічних лабораторіях, під час афінажу золота (Au) та платини (Pt), отриманні хлоридів металів тощо.
Зміст |
Реакція з золотом [ред.]
Au + HNO3 + 4HCl → H[AuCl4] + NO + 2H2O
Цікаві факти [ред.]
Коли під час другої світової війни Німеччина вдерлася до Данії, угорський хімік Дьєрдь де Гевеші розчинив золоті медалі німецьких лауреатів Нобелівської премії Макса фон Лауе та Джеймса Франка в царській водці, щоб запобігти захопленню їх нацистами. Він розташував розчини на поличці в Інституті Нільса Бора як звичайні хімікати. Після війни де Гевеші повернувся, знайшов розчини там, де він їх залишив, і виділив золото з кислоти. Золото було повернуто до Шведської королівської академії наук і Нобелівського фонду, які переплавили медалі та знову вручили їх Лауе і Франку[1].
Посилання [ред.]
- ↑ Stephan Schwarz. «The case of the bottled Nobel medals» (pdf). Архів оригіналу за 2011-08-21. Процитовано 2012-05-13.
Література [ред.]
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет - Донецьк:»Вебер», 2008. – 758 с. ISBN 978-966-335-206-0