Церква святого Якова (Поворозник)
| Церква святого Якова | |
|---|---|
| Церква святого Якова [1] | |
| Світова спадщина | |
 Церква святого Якова | |
| 49°22′ пн. ш. 20°57′ сх. д. / 49.367° пн. ш. 20.950° сх. д. | |
| Країна |
 Польща |
| Тип | Культурний |
| Критерії | III, IV |
| Об'єкт № | 1424 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2013 (37 сесія) |
|
| |
 | |
 Церква святого Якова у Вікісховищі | |
Церква святого Якова — колишній лемківський греко-католицький храм у с. Поворозник Малопольского воєводства.
2013 року храм був включений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими дерев'яними церквами в Польщі та Україні.
Історичний огляд[ред. | ред. код]
Храм у Поворознику відомий з 1604 року, але з оригінальної будівлі збереглася тільки частина — ризниця. Зовнішній вигляд сучасної церкви був сформований у XVII–XVII століттях. Однак будівлю значно перебудували під час реконструкції 1813 року. Церкву перемістили зі старого місця на нове через ризик затоплення. Тоді ж храм розширили.
Після операції «Вісла» 1947 року, коли лемки були переселені на західні території Польщі, храм став використовуватися як Римо-католицька церква.
Архітектура[ред. | ред. код]
Ця церква належить до класичних взірців лемківського стилю.[2] Має тридільний план, вежу-дзвіницю з похилими стінами, яку увінчує дерев'яне шатро з кованим хрестом. На вежі встановлений дзвін 1615 року.
Менша вежа збудована над навою і вкрита наметовим дахом. Вівтар зовні також увінчаний невеликою вежею. Це найстаріша частина храму. Церква, як було прийнято в типових давніх лемківських храмах, має вікна тільки на південній стороні, що мало практичне (захист від снігу та поривів вітру) і містичне значення (за народними повір'ями, сили зла приходили з півночі).
У храмі немає фресок. Натомість зберігся іконостас XVIII століття. У зв'язку з використання церкви римо-католиками він був перероблений. Ряди Деісуса і пророків розташували на східній стіні нави, інші ікони висять просто на вівтарній стіні.
Збереглись й інші ікони з дияконських дверей, з частини попереднього іконостасу XVII століття, а також образи «Страшного Суду» (1623) й «Оплакування Христа» (1646).
Храм оточений кам'яними мурами зі статуями святих.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Тарас Я. М. Лемківська школа народного храмового будівництва // Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 65-річчю депортації українців з території Польщі на Східну Україну. — Луганськ, 2010. — С. 37-47
Джерела[ред. | ред. код]
- Тарас Я. М. Українська сакральна дерев'яна архітектура —Львів, 2006 — С. 235—238.
- Malinowscy G. i Z., Marciniszyn E. i P. . Ikony i cerkwie. Tajemnice łemkowskich świątyń, Carta Blanca, Warszawa 2009.
| ||||||||||||||
