Страшний суд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ганс Мемлінг. Страшний суд (фрагмент), вівтар Якопо Тані. 1473 р., Поморський музей, Гданьск, Польща
Про постапокаліптичний фільм 2008 року дивіться тут Судний день
Дивіться також поему І.Франка Страшний суд

Страшни́й суд, Су́дний день — в есхатологічних релігіях та віруваннях — останній суд, що буде звершений над людьми з метою виявлення праведників та грішників і визначення нагороди першим та покарання другим.

Витоки зображення Страшного суду сягають IV ст., до фрескового малярства катакомб. Спочатку Суд Божий був представлений в сюжетах відділення овець від козлів і притчі про десять дів. У V–VI ст.ст. з'являються окремі частини картини само́го Страшного суду, а до VIII ст. у Візантії з'являється закінчена композиція. Пізніше Страшний суд утвердився в системі стінних розписів як візантійських, так і руських храмів, набув поширення також і на Заході[1].

Уявлення про Страшний суд у християнстві[ред.ред. код]

В християнстві догмат про воскресіння, Судний день і Воздаяння є одним з основних. У числі інших він входить в Нікео-Царгородський Символ віри, як входив колись у Символи віри перших християнських церков.

Євангельська традиція голосить: «Отець не судить нікого, але весь суд віддав Сину… і дав Йому владу чинити суд, тому що Він є Син людський» (Ів.. 5:22 и 5:27), тому Він і звершить над всіма народами суд, коли прийде у славі Своїй і всі святі ангели з Ним (Матв. 25:31,32).

В Новому Заповіті картина Судного дня і Страшного суду змальовується наступним чином.

Віктор Михайлович Васнєцов (1848 — 1927): Страшний суд

Ангели при кончині віку зберуть вибраних від чотирьох вітрів від краю небес до краю їх (Матв., 24:31), а також зберуть з царства Його всі спокуси і тих хто чинить беззаконня (Матв., 13:41) і відділять злих з-поміж праведних (Матв., 13:49). За апостольським вченням, «всім нам слідує предстати перед судилище Христове» (2 Кор., 5:10), «всі ми предстанемо на суд Христовий» (Римл., 14:10). Бог через Ісуса Христа буде судити юдеїв і язичників (Римл., 2:9), живих і мертвих (Дії 10:42; 2 Тим., 4:1), тобто тих хто має воскреснути з мертвих і тих, хто залишаться до воскресіння живими, але, подібно воскресшим, зміняться (1 Кор., 15:51,52), а також, крім людей, і злих ангелів (Юд. 6; 2 Петр., 2:4).

Судимі будуть не тільки діла людей, як добрі, так і злі (Матв., 25:35, 36, 42 и 43; 2 Кор.,5:10), але і всяке їх марне слово (Матв., 12:36). Праведним суддя скаже: «прийдіть благословенні Отця Мого, наслідуйте приготоване вам царство від закладин світу» (Матв., 25:34); натомість грішні ж почують вирок: «йдіть від Мене прокляті у вогонь вічний, приготований дияволу і ангелам його» (Матв., 25:41).

Страшний суд в українській культурі[ред.ред. код]

За українськими традиційними віруваннями, як настане Страшний суд, тоді вся земля горітиме, вода кипітиме, а небо скотиться в клубочок і впаде додолу. Всі мертві повстануть із ям своїх, і всі вони будуть тридцятилітками: і старе, і мале, хто б яким помер.

Про Страшний суд складено багато пісень та оповідань. Вогненний потік в іконографії Страшних судів XV–XVI ст. виконує функції Світового дерева, яке з'єднує небесний, земний і підземний світи. Його різновиди — змій, стовп, річка, які мають свою специфічну символіку, пов'язану з очисними властивостями вогню та води.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Труди этнографическо-статистической экспедиции.., с.221.
  • Галицько-руські народні легенди. т. XIII, с.79-83, 253.
  • Релігієзнавчий словник. с.322.
  • П.Чубинський. «Мудрість віків», кн. 1, с.220.
  • М.Грушевський. «Історія української літератури», т. IV, кн. 2, с.259.
  • Г.Дьяченко. «Полный церковно-славянский словарь», с.672.
  • А.Афанасьев. «Поэтические воззрения славян…», т. І, с.391; т.2, с.296.
  • Ф.Буслаев. «Изображение Страшного суда…».
  • С. Аверинцев. «Страшный суд», с.469-470.
  • В.Цодикович. «Семантика иконографии…».
  • Б.Успенский. «Филологические разыскания…», с.25, 27, 58, 59, 109, 112, 144.
  • В.Сокіл. «Народні легенди та перекази українців Карпат», с.61-62.
  • А. Гура, «Символика животных…», с.557.

Примітки[ред.ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.