Страшний суд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ганс Мемлінг. Страшний суд (фрагмент), вівтар Якопо Тані. 1473 р., Поморський музей, Гданьск, Польща
Про постапокаліптичний фільм 2008 року дивіться тут Судний день

Страшни́й суд, Су́дний день — в есхатологічних релігіях та віруваннях — останній суд, що буде звершений над людьми з метою виявлення праведників та грішників і визначення нагороди першим та покарання другим.

Витоки зображення Страшного суду сягають IV ст., до фрескового малярства катакомб. Спочатку Суд Божий був представлений в сюжетах відділення овець від козлів і притчі про десять дів. У V–VI ст.ст. з'являються окремі частини картини само́го Страшного суду, а до VIII ст. у Візантії з'являється закінчена композиція. Пізніше Страшний суд утвердився в системі стінних розписів як візантійських, так і руських храмів, набув поширення також і на Заході[1].

Зміст

Уявлення про Страшний суд у християнстві [ред.]

В християнстві догмат про воскресіння, Судний день і Воздаяння є одним з основних. У числі інших він входить в Нікео-Царгородський Символ віри, як входив колись у Символи віри перших християнських церков.

Євангельська традиція голосить: «Отець не судить нікого, але весь суд віддав Сину… і дав Йому владу чинити суд, тому що Він є Син людський» (Ів.. 5:22 и 5:27), тому Він і звершить над всіма народами суд, коли прийде у славі Своїй і всі святі ангели з Ним (Матв. 25:31,32).

В Новому Заповіті картина Судного дня і Страшного суду змальовується наступним чином.

Віктор Михайлович Васнєцов (1848 — 1927): Страшний суд

Ангели при кончині віку зберуть вибраних від чотирьох вітрів від краю небес до краю їх (Матв., 24:31), а також зберуть з царства Його всі спокуси і тих хто чинить беззаконня (Матв., 13:41) і відділять злих з-поміж праведних (Матв., 13:49). За апостольським вченням, «всім нам слідує предстати перед судилище Христове» (2 Кор., 5:10), «всі ми предстанемо на суд Христовий» (Римл., 14:10). Бог через Ісуса Христа буде судити юдеїв і язичників (Римл., 2:9), живих і мертвих (Дії 10:42; 2 Тим., 4:1), тобто тих хто має воскреснути з мертвих і тих, хто залишаться до воскресіння живими, але, подібно воскресшим, зміняться (1 Кор., 15:51,52), а також, крім людей, і злих ангелів (Юд. 6; 2 Петр., 2:4).

Судимі будуть не тільки діла людей, як добрі, так і злі (Матв., 25:35, 36, 42 и 43; 2 Кор.,5:10), але і всяке їх марне слово (Матв., 12:36). Праведним суддя скаже: «прийдіть благословенні Отця Мого, наслідуйте приготоване вам царство від закладин світу» (Матв., 25:34); натомість грішні ж почують вирок: «йдіть від Мене прокляті у вогонь вічний, приготований дияволу і ангелам його» (Матв., 25:41).

Страшний суд в українській культурі [ред.]

За українськими традиційними віруваннями, як настане Страшний суд, тоді вся земля горітиме, вода кипітиме, а небо скотиться в клубочок і впаде додолу. Всі мертві повстануть із ям своїх, і всі вони будуть тридцятилітками: і старе, і мале, хто б яким помер.

Про Страшний суд складено багато пісень та оповідань. Вогненний потік в іконографії Страшних судів XV–XVI ст. виконує функції Світового дерева, яке з'єднує небесний, земний і підземний світи. Його різновиди — змій, стовп, річка, які мають свою специфічну символіку, пов'язану з очисними властивостями вогню та води.

Див. також [ред.]

Література [ред.]

  • Труди этнографическо-статистической экспедиции.., с.221.
  • Галицько-руські народні легенди. т. XIII, с.79-83, 253.
  • Релігієзнавчий словник. с.322.
  • П.Чубинський. «Мудрість віків», кн. 1, с.220.
  • М.Грушевський. «Історія української літератури», т. IV, кн. 2, с.259.
  • Г.Дьяченко. «Полный церковно-славянский словарь», с.672.
  • А.Афанасьев. «Поэтические воззрения славян…», т. І, с.391; т.2, с.296.
  • Ф.Буслаев. «Изображение Страшного суда…».
  • С. Аверинцев. «Страшный суд», с.469-470.
  • В.Цодикович. «Семантика иконографии…».
  • Б.Успенский. «Филологические разыскания…», с.25, 27, 58, 59, 109, 112, 144.
  • В.Сокіл. «Народні легенди та перекази українців Карпат», с.61-62.
  • А. Гура, «Символика животных…», с.557.

Примітки [ред.]